Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Казка в гості завітала Сценарій - Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки. Існує книг багато на землі. Вони цікаві, мудрі, гарні. Та кожен з нас, дорослий чи малий, Всяк казочку читати полюбляє. Казка – це світ чарівний та незвичний, Казка – це диво, сповнене краси. Поринуть в казку, це ж бо так цікаво, Це справді свято, радість для душі. У казці звірі мову мають, Дерева розмовляють, мов живі. Добро і правда завжди зло долають, Тому і люблять казку діти всі. Мудра казко, казко-чарівнице, Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю. Поведи нас за собою В світ прекрасний і чудовий. Казочко, казочко, ти приходь до нас, Завітай любесенько у наш 1 клас. В країну казок підемо я і ти, У казці всім цікаво побувати. Там вірних друзів можемо знайти, І з ними хочемо потанцювати. Сьогодні ми казку сюди запросили, Щоб бачити казочку, слухать гуртом, А казка в завії десь там заблудила. Давайте її погукаєм разом! - Казко, казко, приходь до нас! Казка Вітаю вас, дорослі і малі, Від всіх казок низенький вам уклін. Я – казка мудра. Хочу вам сказати, Що кожен з вас мене повинен знати, Бо, кажуть, казка вчить на світі жити Та правду й волю завжди боронити. - Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні доказати, що любите і знаєте казки. - Я читатиму уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки. Готові? Вікторина «З якої казки?» 1. «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка») 2. «Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» («Коза-дереза») 3. «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба») 4. «Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка») 5. «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та Журавель») 6. «Котику-братику, несе мене Лиска По каменю-мосту на своєму хвосту, Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника») Баба-Яга - Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я! - Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки, особливо казочку про отого кругленького, рум’яненького, смачненького…та ж про того, хто від баби утік… Як же його звуть? - От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте…А читати вмієте? А писати? А малювати? - Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй Колобка». Для цього мені потрібно вибрати трьох учасників. - Раз, два, три, Колобка малюєш ти! (Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Перед цим їх тричі повертають навколо себе. Баба-Яга забирає малюнки і летить далі.) Заходить Червона Шапочка з кошиком в руках. Співає. Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці, Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать, То напевне, то напевне, то звичайно, то звичайно, Безперечно таким чином можна в школу завітать. А-а - там навчаються читати, А-а - і писати й рахувати, А-а – там цікаво всім завжди. - Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято. Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик». - У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається.(яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця.)Молодці, казки знаєте. А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько. Прийшла, нарешті, довгождана мить: Герої казки нас усіх вітають. Чарівна музика тихесенько звучить, І казка перед нами оживає. Якось Дід старий по дрова в ліс ходив, Та й у лісі рукавичку загубив. Бігла лісочком тим Мишка маленька, Бачить: лежить рукавичка старенька. А вже настала холодна зима, А в Мишки ні хатки, ні нірки нема. (Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду.) Мишка. Вже прийшли зимові дні – Треба щось робити.(Помічає рукавичку.) Хатка буде тут мені, В ній я буду жити. Автор Ось і живе там Мишка-шкряботушка. Коли це скаче Жабка-скрекотушка. (під музику стрибає, бачить рукавичку, питає). Жабка Хтось там є, чи нікого нема? Мишка Я Мишка-шкряботушка. А ти хто? Жабка А я Жабка-скрекотушка. Пусти мене в хатку- Будемо разом жити, Разом працювати . Та удвох дружити. (Заходить до рукавички) Автор Живуть спокійно в рукавиці І день, і другий, мов сестриці. Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий. Замерз. Побачив хатку та й постукав. (Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.) Зайчик Хоч і шубку теплу маю, та мороз цей відчуваю. Де б це лапоньки погріти, де б тепло тепер зустріти? Зайчик В рукавиці хтось є чи нема? Бо мене застудила зима!(Кашляє). Вуха замерзли, Захололи і ноги – В рукавичці б мені Відігрітись трохи… Звірята - Я Мишка-шкряботушка. - Я Жабка-скрекотушка. А ти хто?(Разом) Зайчик Та я ж Зайчик-побігайчик. Пустіть мене в хатку, Будемо разом жити, Разом танцювати, Та утрьох дружити. (Зайчика пускають). Автор. Дружно так живуть – усі працюють. Хоч зима надворі – не горюють! Раптом Вовк біжить. Замерз. Від холоду дрижить. (Під музику по залу по тюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється). Вовк. Ох і змерз я дуже-дуже, бо морозець дошкуляє, Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває! (Помічає рукавичку. Стукає). В рукавичці хтось є чи нема? В лісі бродить сувора зима. Звірята (з рукавички). - Я Мишка – шкряботушка. - Я Жабка – скрекотушка. - Я Зайчик – побігайчик. (Разом ). А ти хто? Вовк. Та я ж Вовчок, сірий бочок. Пустіть мене до себе, Лякатися не треба, Будем в мирі разом жити, Працювати і дружити. (Вовка пускають). (Звучить музика (на вибір музичного керівника), падає сніжок (або діти виконують танець сніжинок)). Автор. А зима все сніжку підсипає… Білим землю, дерева вкриває. В кучугурах нелегко ходить. Ось іде ледве-ледве Ведмідь… (Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою). Автор. Важко лапами переступає, Бачить рукавичку, та й питає: Ведмідь. Яка тепла рукавичка тут лежить, Тож зимою в рукавичці можна жить. (Стукає). Хтось неначе там шепоче, А мене пускать не хоче. Ведмідь. Ох і злюща настала зима! В рукавичці хтось є чи нема? Звірята (з рукавички). - Я Мишка – шкряботушка. - Я Жабка – скрекотушка. - Я Зайчик – побігайчик. - Я Вовчок, сірий бочок. (Разом ). А ти хто? Ведмідь. Я Ведмідь волохатий, Пустіть мене до хати. Будем разом жити, Працювати і дружити. (Ведмедя пускають). Автор. Бігла тим лісом красуня Лисичка. Бачить лежить на снігу рукавичка. (Під музики легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється ). Лисиця. Хто живе в цій рукавиці? Відгукніться до Лисиці. Звірята (з рукавички). - Я Мишка – шкряботушка. - Я Жабка – скрекотушка. - Я Зайчик – побігайчик. - Я Вовчок, сірий бочок. - Я Ведмідь волохатий. (Разом ). А ти хто? Лисиця. Я руда, низького зросту, Хитра я і довгохвоста. На курей я вельми ласа, В них таке смачненьке м’ясо. Вовку-брату я сестричка, А зовуть мене Лисичка. Буду вам допомагать, Можу щей пісень співать. Пустіть мене до рукавички. (Лисичку пускають). Автор. Дружно так живуть, усі працюють, Хоч зима надворі – не горюють! Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає, А Жабка лопатою сніг розгрібає. Лисичка хату прибирає І пісню весело співає. А Мишка у печі борщу наварила І потім обідати всіх запросила. (Звірята працюють під музику) Працюють усі без утоми весь день, А потім співають веселих пісень. (Звірята заходять до рукавички. Звідти чути пісню « Морозець».) Автор. Якось близько Сорока літала, На весь ліс вона скрекотала, Про те, що дужче сонце пригріло І надворі потепліло. Що вже тане кругом сніг і лід, І до лісу іде знову Дід. Мовляв, ідуть удвох з Буянком Шукати рукавицю ранком. Пес Буянко винюхує слід, А за ним уже ступає Дід. (З лісу виходять Дід і пес Буян. Буян нюхає, відшукуючи слід, і приводить Діда до рукавиці). Дід. Добре, що у ліс прийшли, Рукавицю тут знайшли. (з рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка лютою зимою була їм за хатку). Звірята.(по черзі). Тепло нам було зимою в рукавичці І ми кажемо: «Спасибі», як годиться! Дід. І я радий, що без діла не лежала, І усіх вас рукавиця зігрівала. Тож на згадку про зустріч такую, Всі давайте разом затанцюєм. (Звірятка танцюють навколо Діда. Обнімаються, прощаються і розходяться. На галявині залишаються Дід і Буян). Дід (до Буяна). Допоміг рукавицю знайти мені, друже. Тож за це, мій Буяне, тобі вдячний я дуже. Ми ходили по лісу з тобою немало, Тож приймай скибку хліба то ось шматок сала. (Сідають на пеньок і їдять). Автор. Рукавичку знайшли, На галявині спочили Та додому пішли. Наша казка скінчилась. (Дід і Буян встають і йдуть.) Якби не казка, хто б і знав, що стільки є чудес на світі. І хто б завісу відкривав у світ, в якому грають діти. Казка От і настав час повертатись мені в своє королівство, а ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зуcтрінемось. До зустрічі! - Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і переглянемо ілюстрації до казок, які ви підготували. Підготувала Платановська О.М. | |
| Переглядів: 9031 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |