Каталог статей

Продовження

РУКАВИЧКА

Макет Рукавички на площі. Входять казкарі.

1-й казкар. У маленькій рукавичці Дуже, дуже мало місця. Та живемо ми у ній, В рукавичці у своїй.

2-й казкар. Не варто Назви плутати, громадо! Це стара народна казка. Слухайте її, будь ласка.

Звучить музика, входить Ведмідь.

Ведмідь. Десь на стежечці у лісі Загубив я рукавицю. Заглядав туди й сюди — Як її мені знайти? Ведмідь іде шукати рукавицю. Звучить музика. З’являються мишенята.

Мишенята. —Пі-пі-пі, що тут за дірка? Ой, яка м’якенька нірка! Прогриземо тут віконце, Хай до нас загляне сонце!

Казкарі. —І маленькі сірі мишки Влаштували собі ліжка.

—І віконце, і комірку, Схоже щоб було на нірку. Звучить музика, вбігають зайченята. Зайченята. Ми веселі зайченята, Дуже любимо стрибати.

—Ой, який гарненький дім! Чи живе хтось в домі цім? Із рукавички визирають мишенята.

Мишенята. Нірка наша! Відійдіть!

Зайченята. Дуже просимо, пустіть! Ми вам будемо годити, Можем грядок насадити. Бульбу, моркву, буряки їстимете залюбки.

Мишенята. Ну, ходіть вже, де вас діти. Разом веселіше жити. Зайченята заходять до рукавички.

Казкарі — На галявці день за днем В рукавичці ми живем. —Хоч мала вона й тісненька, Це для нас єдиний дім. Звучить музика. З’являються лисички.

Казкарі. По доріжці йдуть лисички, Потомились у них ніжки.

Лисички. В рукавичку нас пустіть! Хочемо із вами жить!

Казкарі. І руденькі дві сестрички Теж залізли в рукавичку. Музика. Ідуть вовки.

Вовки. Ми вовки, вовки, вовки, Всіх хапаєм за боки. Гей, а хто у рукавиці? Хто вовків тут не боїться?

Звірі. Мишенята! І лисички!

Йдіть до нас. у рукавичку!

Вовки. Що ж ми будемо робити?

Звірі. Рукавичку боронити! Це — єдина наша хата, Страшно нам її втрачати.

Вовки. Добре, добре, не тужіть, Будем ми вас боронить! Ідуть у рукавичку.

Казкарі. — В рукавичці стало тісно. Вже нема де і присісти.

—Та куди ж іти звірятам, Де новий їм дім шукати? Звучить музика. Входить кабан.

Кабан. Хрю-хрю-хрю! Город цвіте — Звірі, що ви там їсте? Що у вас тут — рукавичка Чи хатинка невеличка? Якщо хатка, то пустіть, Бо мені нема де жить!

Звірі. Так, кабанчику, це хата, Та нема вже де і стати.

Кабан. Ой, пустіть хоч на поріг, Бо уже не чую ніг! Дуже прошу!

Звірі. Що ж робити? Вже заходь, та й будем жити.

Казкарі—У маленькій рукавичці Миші, зайці і лисички, —Два вовки, кабан сидить… Коли раптом йде Ведмідь.

Ведмідь. Загубив я рукавицю. Ось вона лежить, дивіться! Та у ній малі звірята! Ого-го, як вас багато!

Казкарі. Налякалися малята, Почали його благати.

Звірі. Не бери її від нас! Хто хатиночку нам дасть? Ти великий, сильний, дужий — Поможи нам, любий друже!

Казкарі. Наш ведмедик слухав, слухав І потилицю все чухав…

Ведмідь. От халепа! Що ж робити? Вас не можна тут лишити… Всім вам я збудую дім, Вам не тісно буде в нім.

Казкарі. І звіряточка веселі

Стали жить в новій оселі.

Пісня —„Їжачок” — виконує Волощук Маша

Вчитель. Зараз ми пограєм у гру „Початки і кінцівки". Я починаю, а ви закінчуйте. —Книга вчить (як на світі жить).

—Хто багато читає, (той багато знає).

—Мудрим ніхто не вродився, (а навчився).

—Розум без книги, - (як птах без крил).

1 учень.

У цьому році Перший раз

Пішов я в школу в перший клас,

І першим в класі з того дня

З’являтись став до школи я.

2 учень.

Дивуються навколо друзі,

І мама, і тато:

- Чому це ти до школи
Так любиш поспішати?

3 учень.

Бо хочу, щоб у класі
учительку щоразу,
Щоранку і щодня

стрічав найпершим я.

4 учень.

Учать мами: рибку — плавать,
Звіра — бігать, птиць — літать,

А дітей навчає вчитель

Все уміть, багато знать.

Діти виконують пісню „Вчатьу школі" муз. В. Шаїнського, сл. М.Пляцьковського.

5 учень.

Ми у школі вже прижились

Правил добрих ми навчились

Ось послухайте ви їх,

І дотримуйтесь усіх.

6 учень.

Десять правил у нас є,

Перше правило — учитись,

Друге правило — трудитись

І відстаючим помагать.

7 учень.

Бути чесним і правдивим
Третє правило у нас.

Бути другом незрадливим:

Клас за тебе, ти — за клас.

8 учень.

Мудре правило четверте:
Знай і меншим розкажи,
Наполегливо й уперто

Економ і бережи

Парту, книгу, стіни, воду

—Це наказ твого народу.

9 учень.

П’яте правило: читати,

Малювати і співати,

Гратися з товаришами

I дружити з малюками.

10 учень.

Решта правил — по порядку:

Вранці стали на зарядку.

Потім вмились, одягнулись,

Перед дзеркалом всміхнулись,

Все — по формі, ладно, чисто,

Вирушаєм в школу ми.

11 учень.

Вставайте дружно кожен раз,

Коли учитель входить в клас!

12 учень.

Вже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ти часу не гай,

Працювати починай!

13 учень.

Спитає вчитель, треба встати,

Дозволить сісти — тихо сядь.

14 учень.

Сказати хочеш — не кричи,

А тільки руку підніми.

У школі парту бережи,

На ній ніколи не лежи.

15 учень.

А щоб урок минав не марно,

Сидіти треба рівно, гарно,
І не крутитись на уроках,

Як той папуга чи сорока

Вчитель.

Коли говориш — не … (кричи)

Слів поганих — не … (вживай)

На всі боки — не … (крутись)

У вічі співрозмовнику … (дивись)

Говори спокійно, чемно.

Спілкуватись тоді буде … (приємно)

Ведуча: Молодці! Правила першокласників ви засвоїли. Тож сьогодні ми можемо прийняти вас до нашої шкільної родини.

Лине козацький марш. Виходять два хлопчики, одягнені в українські костюми

Ведучий. Здолати труднощі зумій. Своє завдання зрозумій, Що лише той учитись зможе. Хто власні ліньки переможе.

Ведуча.

Ми раді вас вітать у цій світлиці
І дарувати хліб із золота пшениці

І щоб знання у вас у всіх були,

І щоб щасливі ви були.

Серця в нас сповнені любов’ю, миром.

Бажаємо, щоб зустріч була щира

Учні дарують хліб-сіль та ключ від Країни Знань. Звучить пісня "Ми йдемо сьогодні в клас " муз.

М.Дремлюги, сл. М. Пригари.

Ведуча: Дорогі першокласники, ви щойно отримали ключ від Країни Знань, Споді вагаємося що ви наполегливо здобуватимете знання, гарно вчитиметеся. Бож всім відомо, що Знайко по дорозі біжить, а Незнайко в бур’янах лежить.

Директор школи. Сьогодні па нашому святі ми вручаємо вам учнівські квитки і приймаємо вас нашу велику шкільну родину.

Ведуча.

Вільні діти вільної країни!

Вчіться наполегливо щодня.

Щоб кувать майбутнє України

Всім здоров’я треба і знання.

1 учень.

Сьогодні радісно, щасливо нині

Складаєм дяку вчительці, батькам.

Ми український цвіт, ми—діти України

І будемо трудитись, вірте нам!

2 учень.

Ми прийшли до школи, діти,

Щоб учитись і дружити.

Щоб книжки складні читати .

І усе на світі знати.

3 учень.

Ми усі прийшли до школи:

Щоб, як кажуть у казках,

Зоряним у нас був шлях.

4 учень.

Тож усі ми неодмінно

Вчитись будемо відмінно

Нехай знають наші мами -

Всі ми станемо зірками!

5 учень.

В музиці, в літературі
В математиці, в культурі.

Хто у чому.

А таки — Ми засвітимо зірки!

Вчитель. Правильно діти. Кожен повинен у своєму житті засвітити власну зорю. Людина у світ

приходить для добра. І кожного дня повинна це добро творити, жити яскраво і світло, чесно і праведно, щоб засвітити свою зірочку, щоб здійснити свої мрії.

Тому сьогодні кожен з вас зроблену зірочку своїми руками розмістить її на зоряному небі нашого класу і нашої школи. І запам’ятайте, що коли підростете, то ваша зірочка обов’язково повинна засвітитися, щоб освітити комусь шлях, вона повинна горіти яскраво, весело.

У добрий час, мої любі першокласники, вчіться наполегливо, не бійтеся труднощів, долайте їх, нехай засвітяться нові зірки добра любові, і збудуться у майбутньому ваші світлі зоряні мрії.

Вчитель: В нас іменини, народився ще один учнівський колектив, шкільна сім’я, а які іменини без іменинного пирога. Тому внести іменинний пиріг.

http://www.zolochiv-school4.org.ua/