Каталог статей

(Продовження)

     Лінь. Двієчко, моя люба, як я за тобою скучила! (обнімаються) я знайшла для нас тепленьке місце – роботу люкс! Уявляєш, тут живе Анжела!

Двійка. Це та, що в неї в щоденнику  одні лише 12?. Так я ж їх терпіти не можу! Це так небезпечно для нас!

Лінь. Даремно ти панікуєш. Дівчинка вже піддалась моїм  чарам і спокійнісінько грається на дворі м’ячиком. А про уроки навіть не думає.

Двійка. Так це ж чудово. Я тепер зможу погрітися у її щоденнику.

Ведучий.  Пройшло небагато часу. Але дівчинка вже встигла отримати стільки двійок та  одиниць, що мабуть, жоден учень стільки за весь рік не отримав. Зате подружилася з Лінню – матінкою та Двійкою, хоч і не знала їх справжніх імен.

Вона стала дуже занепокоєною.

         Анжела. Сьогодні вчителька сказала, що залишить мене на другий рік. Це ж такий сором! Всі будуть з мене  сміятися. Що ж сталося? Поки я не товаришувала с бабусею та її онукою все було добре. Це вони винні!

Підходить 12.

         «12». Ні, в усьому винна ти сама. Хіба ти мене не впізнаєш? Раніше ми з  тобою дружили.

         Анжела. Допоможи мені, що мені робити? Я буду працювати і зроблю так, що знову стану відмінницею.

Підходять Лінь та Двійка.

         Анжела. Геть! Я більше ніколи не буду лінуватися! Вам тут більше нічого робити! Без праці нема добра. Тільки той, хто наполегливо працює має відмінні успіхи.

         Обіцяю не лінитись,

         Добросовісно  трудитись,

         Педагогів поважати

         І оцінки гарні мати.

Всі учні разом.

         Будем вчитись ми сумлінно

         І поводитись відмінно

         Щоб батьки могли радіти,

         Що такі в них гарні діти.

Ведучі.

Хл.    Все від праці у світі цьому:

         Залізниці, шляхи, мости.

         Пам’ятай! На шляху земному

         Вік трудитись повинен ти!

         Бо у праці є дужі крила,

         Що підносять людину ввись.

         А без  діла слабіє сила,

         Тому вік свій трудись і вчись

Дівч.  Ось поглянь навкруги, дитино,

         Всюди люди доклали рук!

         Мчить ракета до зір невинно,

         Чути ніжний сопілки звук.

         Всюди праця, важка робота,

         Щоб в житті досягти мети

         Як трудитись є охота,

         То людиною станеш ти!

Пісня – танок “Грицю”

 Сцена – ліс- деревце, пеньочки.    Вибігають діти, танцюють

Іван. Галко, ти ідеш на свято праці?

Галя. Ага, розбіглася! Хай чекають! Тільки від цієї праці  втекла.

Іван. А ти, Петре?

Петро. Я теж біжу,  аж падаю! Теж мені свято знайшли! Праця, хіба це свято?

Це ж одна мука, хай їй грець, скажи Маріє?

Марія.   І я так само думаю! І так робота набридла: роби то, принеси те, засмикали. Я ледве втекла доки не змусили робити. А тут ще свято праці! Це ж треба!

Галя. Граємо!  Стрибаємо! Танцюємо!

Всі. Так. Відпочиваємо, веселимся   ( Лунає музика)

Баба Яга. Ану тихо, розгорлопанились тут! Чого кричите? Робити вони не хочуть, набридло їм! Я як жити  думаєте? Чого вам треба?

Марія. А ми граємось. Хіба не можна?

Петро. А що вже в лісі й побігати не можна? Заборонено?

Баба Яга. Ти дивись. Розпатякались! Та не заборонено, але ж ви тільки кричите та все навколо ламаєте, то  так себе поводити вмієте?

Галя. Подумаєш!

Баба Яга. А подумати б не завадило. Бо вже дуже ви байдикуєте, ледарі.

Іван. А звідки ви це взяли, що ми ледарі?

Баба Яга. А то по вас не видно, ой лишенько! Та на вас жодного ґудзика немає, штаненята які, а взуття, дивитись страшно. Гляньте на себе .дівки он, хитрі, як лисиці, а ледачі як біс, хлопці ледачі, як воли.(Робить руками рухи над дітьми, чаклує). Ось так краще: одного собі залишу, цього  Дідькові в науку, а дівчат до Мари віддам. Хай займуться. Але не знаю, чи захочуть, бо в них         класи переповнені. Ходім за мною. (Діти рухаються як робити за Бабою Ягою. Баба Яга співає).

В моє сильце попали ледацюги,

І я до них поставлюсь без жалю!

Одну собі, а трьох віддам я другим,

А з дівчини я щось – таки зроблю!

Гарнесенька добиченька моя,

Хоч буде з ким тепер поговорити

Зроблю я дівчину такою ж як і я,

А не послухає, то можу і зварити.

Ха-ха-ха! А тепер мені пора, є робота, буду розважатись! (Вибігає на мітлі, а діти за нею)

Ведучі.

Хл. Праця, труд, робота – це основа життя. От уявіть собі, що раптом усі люди на землі перестали працювати, щоб сталося?

Дівч.  Їсти нічого, вдягти нічого, бо тканину ніхто не виготовляє, одяг не шиють, не печуть, не варять, а все, що було скінчилось. Страшно подумати .

Хл. В будинках холодно, темно, бо ні електрики, ні газу. Хай краще такого не буде ніколи. Хай всі працюють, а діти привчаються змалку до роботи, бо труд – всьому голова.

Дівч. Труд на землі всьому основа!

Без праці,  як не крути,

Не прийде в дім якась обнова,

Й людиною не станеш ти.

Пісня.

(Чути гуркіт. З’являється Баба Яга на мітлі, а на шнурку веде 4 дітей)

         Баба Яга. Що я чую, оце у вас немає ледачих? А які ці? Роботящі? Ви тільки подивіться на них, їх навіть Дідько – Чорт не взяв, їх Мара не схотіла, бо вони такі ледачі, що чортенята в порівняні з ними просто ангелочки. Щоб стати гарною Бабою Ягою як я, треба дуже наполегливо працювати, розрив – траву ночами шукати, чаклунське зілля перебирати, а дівчата – ледацюги, не годяться ні нащо. Беріть їх назад, я їх трохи заспокоїла.

Ведучі.

Хл.  Що будемо робити?

Дівч.  Давай їх випробуємо. Може, вони щось вміють?

Хл.  А як? Хто підкаже?

Вчитель. Нехай заспівають нам! (Грає музика. Діти співають.)

Пісня

Хл. Ось і наближається до кінця свято праці. А тепер скажіть нам, чим полюбляєте займатись у вільний час, діти.

Дівч. Молодці у нас діти, вони всі вміють і люблять працювати, тому їм  ніколи не буде сумно, бо  завжди знайдеться діло для умілих людей.

Хл. Праця – основа життя

       То ж не лінуйтеся діти.

       Стежка веде в майбуття,

       Треба в житті все вміти.

Дівч. Вчіться, поки малі,

         Труднощі долати!

         Вам же іти по землі,

         Вчитись і працювати.

         Вчитель. Вам будувати мости

         І до зірок летіти

         Вчитися і рости

         І працювати хотіти

         Вам  же ростить сади,

         Пісню свою співати.

         Треба в житті завжди –

         Вчитися і працювати.

Пісня

                                                                  Смірнова І.А.        м. Умань

                                                                  Черкаської області