Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Ворон. Кра-кра-кра! Чого шукаєш? Герда. Я шукаю брата Кая. Невисокий він на зріст, Сині очі, рівний ніс, Вміє добре рахувати, І читати, і писати. Дуже мудрий і красивий, І веселий, і кмітливий. Ворон. Ну, тоді ми брата Кая У палаці пошукаєм. В мене гарна наречена, Дуже мудра, дуже вчена. Ось моя любов та казка, Познайомтеся, будь ласка. Заходить Ворона Каркарона. Ворона. Незвичайна я ворона, Я – Ворона Каркарона. Ворон. Герда шукає свого бр-р-рата, р-р-розкажи їй про нашого любого пр-р-ринца Ворона. Спочатку р-р-розкажи про нашу любу пр-р-ринцесу. Вона така р-р-розумна, бо прочитала багато книжок! Надумала наша принцеса вийти заміж. Запросила на оглядини всіх юнаків королівства, щоб вибрати самого р-р-розумного. Всі женихи при зустрічі втрачали мову, їх вражала краса моєї господині. Лише один бідний юнак не розгубився, довго і весело розмовляв із принцесою і вони одружилися. Герда. Я впевнена, що це був Кай. Я хочу його побачити! Ворон. Хоч ти гарна дівчинка, але бідно вдягнена. Слуги не пустять тебе до палацу. Каркароно, проведи її з чорного ходу. Ходімо. Втрьох повільно обходять круг ялинки. В цей час заносять трон, на який сідають принц з принцесою, заплющують очі, „сплять”, прихилившись одне до одного. Ворона. Принц із принцесою дуже розумні, багато розмовляють і ніяк не можуть наговоритися. Іноді вони говорять цілу ніч і засинають на троні. Прокидаються і знову говорять, говорять щось розумне. Герда. Можна, я підійду до принца? Ворона. Обережно, не збуди! Герда. Каю! Каю! Принц. Що таке? Хто ти, дівчинко? Принцеса. Хто насмілився нас розбудити? Герда. Прошу пробачення, ваша світлосте. Я думала, що ваш принц – мій брат Кай. Його забрала Снігова Королева. А це не він. ( Плаче). Принц. Бідолашна дівчинка. Принцеса. Сьогодні в палаці буде великий бал, на який зберуться найкращі молоді люди королівства. Принц. Може, серед них буде твій Кай. Ворона. Так-так! Кай обов’язково прийде на бал. Ворон. Бо таких веселих розваг немає в жодному сусідньому королівстві. Принцеса. А от і гості. Заходять парами дами з кавалерами. Всі вклоняються. Принц із принцесою стають першими, за ними Ворон із Вороною. Принц. Бал починається! Принцеса. Веселий танок! Герда. Так танцюють у святкові дні хлопці і дівчата нашого містечка. Принцеса. Я видам наказ, щоб із цього дня у палаці танцювали тільки веселі танці. Герда. Люба принцесо, любий принц, я побачила всіх ваших придворних. Серед них немає Кая. Мушу з вами попрощатися, бо мені треба йти. Принц. Ми не дозволимо, щоб така гарна дівчинка ішла пішки. Принцеса. Подаруємо тобі золоту карету ( плескає тричі в долоні). Прошу подати мені золоту карету! З’являється золота карета. Принц. А щоб вона не замерзла, принесіть їй теплу шубку! Дами у реверансі подають шубку. Герда одягається, сідає в карету. Герда. Ви дуже добрі люди! Дякую за все! Прощавайте! Прощаються. Карета заїжджає за ялинку. Виноситься трон. Забігають розбійники. 1 розбійник. Що за гуркіт? Що за грім Заважає спати всім? 2 розбійник. Гляньте! Он карета мчить, Золотом уся блищить! 3 розбійник. В хащах ми її зустрінем, Розберем на запчастини! Виконується „Танець розбійників”. 1 розбійник. Яка гарна дівчинка! 2 розбійник. А ну виходь! Герда виходить з карети. З’являється маленька розбійниця, розштовхує всіх. Розбійниця. Не руште її! Вона моя! В мене ще ніколи не було такої гарної іграшки. 3 розбійник. Добре! Грайся, дитинко! Забираймо карету! Розбійники виходять із каретою. Заходить Олень, стає біля ялинки. Розбійниця. Що це в тебе? Герда. Муфта, руки гріти. Розбійниця. Віддай! Вона мені подобається! Ти справжня принцеса? Герда. Ні, я звичайна дівчинка. Шукаю свого брата Кая. Його забрала Снігова Королева. Олень. Я знаю, де живе Снігова Королева. Розбійниця. Ану, замовкни! Герда. Люба дівчинко, дозволь йому говорити. Розбійниця. До мене ще ніхто так ласкаво не звертався. Добре, говори. Олень. Я народився в Лапландії, а королева живе ще далі, серед снігів Льодовитого океану. Герда. А що це за країна Лапландія? Лапландія – країна, Де народився я. До неї серцем лину, Там жде мене сім’я. Лапландія, мій краю! Засніжені ліси. У снах я прилітаю До білої краси. Маленькі оленята Залишились самі. Хто буде зігрівати Їх у зимові дні? Розбійниця. Оленю, ти так жалібно розповідав, що я вирішила тебе відпустити. Але ти повинен за це відвезти Герду до Снігової Королеви. Олень. З великою радістю. Розбійниця. Рушайте у дорогу, поки я не передумала. Герда. Дякуємо тобі, люба дівчинко! Прощавай! Прощаються. Олень з Гердою забігають за ялинку. Розбійниця виходить, помахуючи рукою, прощаючись. Заходить Кай з білими крижинками, присідає біля ялинки, грається. З’являється Герда з Оленем. Герда. Каю, любий! Кай. Не заважай мені, дівчинко! Герда. Хіба ти мене не впізнаєш? Я Герда, твоя сестричка. Кай. Я тебе не знаю. На заважай мені викладати слово „вічність”. З’являється Снігова Королева. Королева. Хто насмілився прийти без дозволу у мій палац? Герда. Я прийшла забрати свого брата Кая. Королева. Не заважай нам. Іди звідси по-доброму. Герда. Оленю, що мені робити? Олень. Я покличу Діда Мороза, він недалеко живе. Дід Мороз сильніший за Снігову Королеву. Олень виходить. Королева. Не хочеш іти по-доброму, то я тебе заморожу! В танці-кружлянці з холоду й снігу Знайдем насолоду, знайдемо утіху. Кружляє з Гердою під музику „Танцю сніжинок”. Заходить Дід Мороз. Дід Мороз. Що ти робиш, Снігова Королево? Відпусти дитину! Королева. Вона без запрошення завітала до мого палацу і не хоче іти звідси. Герда. Дідусю, королева зачарувала Кая і заставила його викладати слово „вічність”, щоб настала вічна зима. Дід Мороз. Які дурниці! Снігова Королево! Володарко всевладна! Сором тобі воювати з дітьми. А вічна зима навіщо тобі? Королева. Бо нічого красивішого за білий у світі немає. Дід Мороз. Так, дерева вкриті сріблястим інеєм, - це дуже красиво! Білі поля, що іскряться під сонцем, тішать серце. А закуті у лід річки й озера приносять радість дітям. Хто ж тебе зустрічатиме, красуне, якщо все живе завмре на землі? Подивись на мене. Я не жадібний, і я поділяю свою владу над природою із квітучою весною, теплим літом і щедрою осінню. З’являюся до людей тільки взимку і всі мене зустрічають, як бажаного гостя. Настають зимові ка- нікули. Королева. Добре. Пісня „ Старий рік минає”. Дід Мороз. Всі діти будуть весело кататися на лижах, санках, ковзанах і дякувати за те Дідові Морозу. За те, що мене так чекали, я пригощатиму вас солодкими подарунками. | |
Переглядів: 2988 | Рейтинг: 2.5/2 |
Всього коментарів: 0 | |