Каталог статей

Людина починається з добра

Усний журнал

«Подорож до світу маленьких казок В.О.Сухомлинського»

Мета. Ознайомити учнiв i бiографією В.О.Сухомлинського; формувати уявлення про доброту, чуйнiсть і уважнiсть; вчити спостерігати, робити висновки; розвивати діалогiчне та монологічне мовлення; виховувати любов до батькiв, до рiдного краю, до працi.

Хiд уроку

Вступне слово вчителя.

— Жив на свiтi педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Вiн дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповiдань та казок про ласкаве сонечко та м’яку травичку, про працелюбних мурашок i веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого пiвника, про ласкавi маминi руки i добру бабусю.

Вiн писав казки про доброту, бо сам був доброю людиною i дуже хотiв, щоб ви, дiти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб мали тата i маму, рiдну домівку, нашу велику i прекрасну Батькiвщину з її широкими лугами, густими лiсами, безмежними ланами.

Сьогоднi ми свiй урок присвячуємо творчостi В.О.Сухомлинського, i тема його – «Людина почкинається з добра» - за казками цього письменника.

Ведуча. Вiдкриваємо першу сторiнку нашого усного журналу.

Бiографiя В.О. Сухомлинського.

1-й учень. Народився В.О.Сухомлинський 29 вересня 1918 р. в селі Василiвка Онуфрiївського району, Кіровоградської областi у незаможній сiм’ї. До революцiї Олександр Омелянович Сухомлинський працював за наймом як тесляр i столяр у поміщикiв та окремих селянських господарствах.

Мати - Оксана Юдiна, працювала в колгоспі. В їхній сiм’ї, крiм Василя, було ще троє дiтей - Іван, Сергій та Меланiя. Всі вони стали вчителями.

Закiнчивши навчання в семирiчнiй школi, де був одним з найкращих учнiв, улiтку 1934 р. вступив до Кременчуцького педагогiчного iнституту i став студентом факультету мови i лiтератури, але через хворобу у 1935 р. припинив навчання у ВУЗі і сiмнадцятирічним юнаком розпочав свою педагогiчну роботу.

2-й учень. Протягом 1935-1938 рр. вiн викладає українську мову і лiтературу у школі. Потiм продовжує навчання у Полтавському педагогiчному iнститутi (заочно).

У 1941 р. був призваний до лав Радянської Армії.

У 1942 р. був тяжко поранений. У 1942-1944 рр. працює директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищi.

Навеснi 1944 р. переїжджає з дружиною до України, на свою Батькiвщину, в Онуфрiївський район. Працює чотири роки завідувачем районного вiддiлу освiти.

А в 1948 р. за власним проханням стає директором Павлиської середньої школи. Цiєю школою вiн керував до кiнця свого життя. 23 роки життя в Павлишi стали найплiднiшими.

На найвищий щабель своєї творчостi В.О.Сухомлинський пiднявся в 60-i роки. Саме в цi роки вiн написав свої найкращi книжки, статтi, художні твори для дiтей.

Не раз був нагороджений орденами i медалями за свою плiдну працю.

3-й учень. 2 вересня 1970 р. перестало битися серце В.О.Сухомлинського. Вiн прожив 52 роки. Але фiзична смерть на поклала край життю його творчих надбань. І тому ми сьогоднi зупинимось на однiй зi сходинок багатогранної творчостi вчителя-педагога В.О.Сухомлинського - казках. І ось ми вiдкрили першу сторiнку нашого усного журналу. Другою сторiнкою будуть казки видатного педагога про добро i чуйнiсть до людей.

Адже тема нашого уроку так і звучить: «Людина починається з добра».

Ведуча. Вiдкриваємо другу сторiнку нашого журналу.

Перше правило:

«Будь добрим i чуйним до людей. Допомагай слабким і товаришу в бiдi.

Вчитель. Зараз я вам загадаю загадки, відгадки будуть головними героями тих казок, якi ви зараз почуєте.

Гострi кiгтi має —

В подушки ховає,

Лазить все на плотик,

А зоветься... (котик).

Пара довгих вушок,

Сiренький кожушок,

Скорий побiгайчик,

А зоветься... (зайчик).

В лiсi є кравець чудовий:

Шиє звiрям вiн обнови.

Для ведмедiв — кожушки,

Для лисички — сорочки,

Для куничок — рукавички,

А для бiлочок — спiднички.

Зайцю - валянки на лапки,

І собi пошив пiджак,

Хто кравець такий? (Їжак)

Вчитель. Послухайте казку В.О.Сухомлинського «Як здивувався Мурко».

(Сухомлинський В.О. «Чиста криниця». Розповідь учня).

- Чому Мурко здивувався? Чи правильний його вчинок?

Послухайте ще казку «Зайчик і горобина»

(«Чиста криниця». Розповiдь учня).

— Хто в цiй казцi пожалiв зайчика?

— Чого навчає вас ця казка (допомагати в бідi).

Послухайте ще казку «Їжачок».

(Сухомлинський В.О. «Гаряча квiтка». Розповiдь учня).

— Чи добрим був їжачок? Чому ви так вирiшили?

Вчитель. От ми повиннi запам’ятати, що добра людина потрiбна всiм.

Ведуча. Третьою сторiнкою нашого журналу є казки про маму.

Друге правило:

«Поважай та шануй батька й матір».

Інсценiвка перша.

«Образливе слово» (В.О.Сухомлинський «Пшеничний колосок». Виконують троє учнiв).

— Який поганий вчинок зробив син?

—   Як треба поводитися з батьками?

Ведуча. Інсценiвка друга.

«Яблуко в осiнньому саду» (В.О.Сухомлинський «Чиста криниця». Розповiдають четверо учнiв).

— Чи любили дiвчатка свою маму?

— З чого це видно?

Вчитель. А тепер послухайте казку про любов семи дочек до своєї матерi. (Діти читають казку в особах «Сьома дочка» з «Чистої криниці»).

— Яка з семи дочок найбiльше любила свою маму? Чому ви так думаєте?

Ведуча. Перегортаємо четверту сторiнку нашого усного журналу.

Третє правило:

Усi блага i радощі життя створюються працею. Без працi не можна чесно жити».

«Навчання — твоя перша праця».

Вчитель. Послухайте казку.

Казка перша «Як ховрашок землю орав i пшеницю сіяв». («Чиста криниця». Розповiдає учень).

— Чи можна називати ховрашка працьовитим?

Казка друга «Борщ iз скибкою свiжого хліба» («Чиста криниця». Розповiдає учень).

— Чому ледаревi був борщ несмачний?

— Що йому порадила мати?

Казка третя «Чому мама так хвалить?» (В.О.Сухомлинський «Пшеничний колосок» Розповiдь ученицi).

— Що не зрозуміла дiвчинка?

— Чому мама її хвалила?

Ведуча. Відкриваємо п’яту сторiнку нашого журналу «Люби рiдний край i все, що тебе оточує»..

(Вірш «Журавлі» за мотивами казки В.О.Сухомлинського «Що найтяжче журавлям»).

1-а учениця.

Сумують, тужать журавлi

В осiннiм небi батькiвщини,

Бо їх вiд рідної землi

Женугь морози й хуртовини.

2-а учениця.

Але чого ж їм сумувать?

Вони летять до сонця, лiта,

Привiтно будугь зустрiчать

Їх теплий Нiл, яскравi квiти.

3-я учениця.

А може, тяжкая дорога

Лякає наших журавлiв?

Нi, зовсiм iнша в них тривога,

Тому вони такi сумнi.

4-а учениця.

Найтяжче їм далеко жити -

В чужiй, нерiднiй сторонi

І за берiзками тужити,

Чекаючи весняних днів.