Каталог статей

Ці милі, добрі книги

Сценарій свята

3 клас

Дім без книги – день без сонця

Мета. Розширити знання про створення книги. Ознайомити з термiнами «титульний лист», «анотацiя». Розвивати увагу, логiчне мислення. Виховувати бажання читати книги, бережно ставитися до них.

Обладнання. Виставка книг, корона у виглядi книги, телеграма, карта свiту, малюнки про виникнення книжок.

Хiд заходу

Вчитель. Добрий день, дiти! Ми сьогоднi проведемо зустрiч з поважною особою. А хто це, ви дiзнаєтеся, коли вiдгадаєте загадку.

Бачить не бачить,

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче –

Правди навчає;

Iнодi бреше,

Всiх звеселяє.

Люба розмова, —

Будемо, дiти,

3 нею довiку

Жити-дружити.

Хто ж то такая

В свiтi щаслива,

Мудра, правдива

І жартiвлива?

Як не вгадали,

Стану в пригодi:

Рiч коротенька —

Книжка, та й годi.

                           Леонiд Глiбов

(Заходить дiвчинка з 5 чи 6 класу. На голові у неї корона у виглядi книги).

Книга. Добрий день, дiти!

Дiти. Добрий день!

Вчитель. Шановна панi Книго, розкажiть, будь ласка, про виникнення писемностi, книжок.

(Розповiдь iлюструється малюнками про виникнення книжок).

Книга. Давним-давно на свiтi не було книжок, бо люди не вмiли їх виготовляти. Сторiнками найдавнiших книг були каменi, стiни печер.

Згодом люди додумалися писати на глинi, яку потiм сушили й випалювали на вогнi. Цi книги буди важкi й незручнi. Коли б, скажiмо, якийсь учений збирався у дорогу і брав iз собою двi-три такi «книги», йому потрiбен був... вiз.

Вчитель. Дiти, давайте порахуємо. А скiльки потрiбно було возiв, щоб перевезти чотири такi книги? А шiсть? А вiсiм?

Книга. З часом стали виробляти зручнi й легкi книжки з тонкої козячої або телячої шкiри. Першу таку книжку виготовили у стародавньому грецькому мiстi Пергама через те папiр iз шкiри й називали — пергаментом. Вони були дуже дорогi. На виготовлення однiєї книги потрiбнi були шкури з цiлої череди телят.

Вчитель. Дiти, а хто з вас може показати на картi, де ж знаходиться країна Грецiя, у якiй придумали виготовляти такi книги?

Книга. У Африцi вздовж рiчок є густi заростi болотяної рослини папiрусу. Спочатку його використовували тiльки на будiвництвi. Потiм додумалися виготовляти папiр. Писати на сухих стеблах було зручно, але через кiлька рокiв такi «книги» ламалися i розсипалися.

Вчитель. А хто може показати де ж на картi Африка?

Книга. Справжнiй папiр, що на ньому пишуть i сьогоднi, люди навчилися робити двi тисячi рокiв тому. Тодi й почали у багатьох країнах писати на паперi. Книги були рукописними. Одну таку книжку, бувало, переписували кiлька разiв. Минуло ще багато часу, поки з’явилося киигодрукування.

Вчитель. А сьогоднi ми не уявляємо життя без книг. Адже стiльки цiкавого можна дiзнатися з книги. Давайте розглянемо виставку книг. Чи є тут книги, якi ви читали?

Звернiть увагу на обкладинку у книжцi. Вона м’яка або тверда. У давнину обкладинку робили зi шкiри, прикрашали малюнками із золота. Зараз роблять iз рiзного картону.

На титульнiй сторiнцi завжди друкується прiзвище автора, назва, а внизу видавництво, мiсце i рiк видання, може бути вказано прiзвище художника-iлюстратора. (На прикладi однiєї iз книг все це показується). На зворотi титульної сторiнки є анотацiя, тобто коротка розповiдь про книжку, її змiст, автора, героїв. Прочитавши її, ви знатимете,  про що йтиме мова у книжцi.

Книга. Ви всi багато читаєте. А чи вiдгадаєте, з якої казки уривок?

(Л.М. Кiлiченко «Джерельце», с. 118).

Молодцi! Вашi відповідi свiдчать, що ви дiйсно любите читати.

Учень.

Коли умiєш сам читать -

Не треба мамi докучать,

До бабусi теж не треба йти:

«Ну почитай, мовляв, хоч ти!».

Сестру вмолять не треба,

Щоб почитала щось для тебе.

Анi благати, нi чекать,

А просто взять i прочитать!

                                        В. Берестов

Вчитель. Ми читаємо книжки, беремо їх у бiблiотецi, купуємо у магазинi... Але не всi ставляться до книги так, як вона заслуговує - з пошаною... Учениця.

Про книжку

Книжка скаржилась Мар’янi:

— Я у тебе не в пошанi.

Звiдкiля це на менi

Плями синi та маснi?

Подивися, от сторiнка,

Намальована хатинка,

Пiд хатинкою маля,

І написано: «Це я».

А за двi сторiнки далi –

Рiзнi звiрi небувалi:

Сині, жовті та рябi,

Що й не снилося тобі.

Люди кажуть: Ой, чия ти?!

Як тебе тепер читати?

Скiльки ми читали книг,

А не бачили таких!

                                  М. Пригара

Вчитель. Поетеса Т.Волгiна запевняє, що iнколи «Буває книгам лячно». А чому?

Книга.

Лячно книгам: хто їх купить,

Раптом купить хто не любить?

Той у книжку от порода! –

Запихає бутерброда.,.

Той - чи є бруднулi гіршi? –

Залива чорнилом вiршi...

Бiднi ви, прозаїки,

Бiднi ви, поети!

Невідомо, у якi

Попадеш лабети...

Недарма на продажi

Книги ледь зажуренi:

Хоч би не потрапити

В руки мацапуринi.

Вчитель. Чому книгам лячно? Як ви розумiєте вислiв: «невiдомо, у якi попадеш лабети..., «руки мацапурині»?

Як же потрiбно ставитися до книг? (Вiдповiдi дiтей).

Щоб книжки не бруднити - треба вчасно руки мити.

Зроби закладку - буде все тодi в порядку.

Не читай пiд час їди, бо забрудниш сторiнки.

Ручку в книжку не клади; а її ти обклади.

Якщо ви будете дотримуватися цих правил, то книгам не буде «лячно».

Книга. Давайте трiшки з вами пограємося.

Гра «Хто знає бiльше приказок?». (Діти називають приказки).

Гра «Хто знає бiльше загадок?» (Дiти називають загадки).

Гра «Хто назве бiльше прiзвищ дитячих письменникiв?». (Дiти називають прiзвища. Переможець отримує приз).

Вчитель. Чи сподобалася вам сьогоднiшня зустрiч? Що найбiльше запам’яталося? Дозвольте вiд вашого iменi подякувати панi Книзi за цiкавi розповiдi, iгри i на згадку подарувати цей подарунок (блокнот, ручка).

Книга. Дякую. До побачення.

Дiти. До побачення.

                                                     Левченко Н.І.         с. Мазінки

                                                                Київська обл..