Каталог статей

Сто морiв, сто земель.

Ми спитали журавля:

«Де найкращая земля?»

Журавель вiдповiдає:

«Краще рідної немає».

Осiнь. Так, дiти, бачу ви любите своє село, свою рiдну землю. Це земля й справдi прекрасна, та ще й багата!

Ведуча. Ну це дякуючи тобi, Осiнь. Ти немало попрацювала для цього разом з нашими людьми, славними хлiборобами, городниками.

Осiнь. Таким працьовитим людям, як у вас, хiба ж не допоможеш! А ледачому я не допоможу.

Осiнь вже iде дворами,

Надiляє всiх дарами,

Сипле зерно i плоди

Добрим людям за труди.

Насипає у комори

І пшеницi, й жита гори.

Ходить осiнь вiд двору до двору,

Подарункiв несе вона гору.

Обдiляє усiх нас, як мати,

Грушi, яблука сипле до хати.

А iще винограду корзину

Принесла вона в кожну родину,

Пригощає своїм урожаєм,

І здоров’я вам осiнь бажає.

(Пiсня «На баштанi»).

Ведуча. От якби тут був баштан, то дiти показали б тобi, в яку цiкаву гру вони вмiють грати. Але де ж тут взятися тим кавунам?

Осiнь. Та хiба ж я не чарiвниця? Ображаєте! Зараз виростимо вам кавуни! Бо я дуже хочу подивитися на гру! Ваш край славиться своїми чудесними кавунами. (Вiдкриваі «чарiвне» покривало — під ним баштан. Українська народна гра «Баштан»).

Осiнь. Бiдний сторож! Iтак заморився під пекучим сонцем, а тут ще й ви...

Ведуча. Та наші дiти пожартували! Це ж просто народна гра.

Осінь. Ну гаразд, гаразд. Розкажiть-но менi ще вiршика про мене, щоб я заспокоїлась.

В золотiй каретi,

Що з конем iгровим,

Прискакала осiнь

По садах i нивах.

Добра чарiвниця

Все переробила.

Чисто-жовтим кольором

Землю покрасила.

З неба ясний місяць

Диву усмiхається,

Все навкруг іскриться,

Все переливається.

У садок приїхав пан,

В нього жовтий був жупан,

Жовтi чоботи i шапка;

Рукавички і краватка.

Із собою фарби мав,

Все довкола малював.

Всi листочки на калинi,

На тополi і шипшинi.

Помальованi листки

Виглядають мов квiтки,

Ясно-жовтi й золотистi,

І червонi, мов намисто.

Нумо, друзi, у танець,

доки святу не кiнець.

(Веселий хоровод, муз. А.Павлюка, сл. Д.Головка, рухи Г.Сенченко).

Осiнь. А знаєте, дiти, що я ще люблю? Я люблю сватання, весiлля. Адже кажуть, що осiнь — пора весiль.

Чи ви коли-небудь бачили, як молодий вибирає собi наречену? А як вiн хитрощами хоче її виманити у дiвчат?

Ведуча. Осiнь, нашi дiти навiть знають такий танок-гру.

(Танок-гра «А ми просо сiяли»).

Осiнь. Якi ж ви молодцi, дiти!

А зараз давайте-но подивимось, якi ви спритнi.

Я хочу теж з вами погратись.

(Гра «Поклади у глек картоплю». Гра «Зваримо борщ i компот». Гра «Вгадай овочi за смаком»).

Осiнь. Добре знаєте, які овочi ростуть на ваших городах. Добре працювали вашi тата й мами. Та й ви, мабуть, їм допомагали? Чи, може, нi?

Ведуча. Та, звичайно, допомагали.

Ви тiльки зазирнiть, скiльки там овочiв.

Люди добре працювали,

Все вродило тут на славу:

Морква, рiпка, й бурячок,

I цибуля, й часничок.

Огiрочки мiж капусти

Простелились густо-густо.

А поглянути назад —

Помiдорiв цiлий ряд.

— Я добравсь до вас, як мiг, —

 Огiрок iз грядки. —

З святом я вiтаю всiх!

Добрий день, малятки!

— А я, друзi, памідор

Круглий iз городу,

У червонiм каптанi –

Гляньте всi на вроду.

— Капустина я зелена,

Сто одежин маю.

Хоч i сто одежин в мене —

Їх не застiбаю.

— А я, друзi, їх сестриця —

Жовта морквиця.

Я танцюю, мов жар-птиця,

Тiльки подивiться.

А тепер вiзьмем лопати,

Ми картоплю йдем копати.

Ох i добрий урожай,

Ти копай, не вiдставай.

Осiнь. Ану, овочi, потанцюйте-но зi мною! А ви, дiти, всi пiдтанцьовуйте!

(Танок під пiсню «Антошка». Овочi танцюють бiля Осенi, діти біля своїх стiльців).

Ведуча. Ох i танцюристка ж ти, Осiнь!

Та не тiльки славна за свою ти вроду,

Урожай iздавна ти несеш народу.

Щедра i дорiдна,

Пахнеш ти медами.

Славиш край наш рiдний

Зерном i плодами.

Як же нам та й не радiти,

Як не веселитись.

Урожай у нас багатий,

Любо подивитись!

Осiнь на порозi,

Листя пожовтiло,

В далеку дорогу

Птахи полетiли.

Відлiтають журавлi

За теплом на край землi,

За поля та за лiси,

Змовкли їхнi голоси.

Із косою золотою

Ходить Осiнь під рiкою.

Лист прощається з гiлками,

Мов спiшить за журавлями.

Ясне сонце не грiє.

Холодком повiва.

Засиха i жовтiє

На узлiссi трава.

Небо хмуриться часто,

Потьмянiла рiка.

В лiсi бiлка пухнаста

Все горiхи шука.

Осiнь. Так, тваринки на зиму запасаються хто чим. Бiлка - горiшки збирає та складає в дупло. Мишки - на полях зерно складають у нiрки. (Гра «Кiт та мишеня»).

Осiнь. А чи в нашому класі не буде ще якогось свята? Менi у вас так сподобалось.

Ведуча. А ось здогадайся, люба Осiнь, що за подія буде в нас пiсля обiду?

(Українська народна пiсня «Ой я молода»).

Осiнь. Ну, звичайно, здогадалась, це ж ярмарок!

Ой, як же там гарно! Я обов’язково прилечу.

Принесу вам рiзнi дарунки.

Ведуча. А ми запрошуємо всiх на наш ярмарок. Дякуємо тобi, Осiнь, за все, що ти зробила для нашого краю. Ми, з тобою не прощаємось.

Будь ще довго з нами, тiльки не дуже поливай нас дощами з холодним вiтром.

(Пiсня «Ярмарок»).

                                                Подхалюзіна Н.          смт. Горностаївка

                                                                  Херсонська обл..