Каталог статей

              1 ведучий. Не вічні наші рідні. Настає час і ми прощаємося з ними. „На все Божа воля ”,- кажуть у народі. Але як часто не вистачає онукам ніжної, теплої бабусиної руки. Як не вистачає їхнім матерям мудрої поради... і не гоїться в серці рана. Лише притуплюється біль...

Діти виходять з фотографіями бабусь і дідусів, які померли.

              31 учень.

                                                      Плине час, минають роки,

                                                      Але в пам’яті моїй

                                                      Ти назавжди залишив спокій,

                                                      Мій дідусю дорогий.

              32 учень.

                                                      От і все.

                                                      Поховали старенького діда,

                                                      Закопали навіки у землю святу.

                                                      Він тепер вже не стане і ранком не піде

                                                      Із косою під гору круту.

              33 учень.

                                                      І  не стане мантачкою тишу будити,

                                                      Задивлятися в небо, як гаснуть зірки.

                                                      Лиш росою над ним буде плакати жито

                                                      І пливтимуть над ним непомітно віки.

              34 учень.                         От і все.

                                                      Поховали хорошу людину,

                                                      Повернули навіки у лоно землі...

              35 учень.

                                                      В серці не гоїться рана,

                                                      Душу біда напекла.

                                                      Бабцю, чого ти так рано

                                                      З дому навіки пішла?

              36 учень.

                                                      З міста приїду в неділю,

                                                      Гляну – бабусі нема.

                                                      Двір наш неначе спустілий,

                                                      Хата – неначе німа.

              37 учень.

                                                      Ти ж мене, рідна, любила,

                                                      Більш, ніж себе берегла.

                                                      Бабусю, чого ж ти так рано

                                                      З дому навіки пішла.

              1 ведучий. Вшануймо покійних бабусь і дідусів хвилиною мовчання.

Усі встають.

             Але життя триває. І в народі кажуть: „Живі думають про живих”.

                                                      А треба жити кожним днем,

                                                      Не відкладаючи на потім...

                                                      Що має буть – не обминеш

                                                      В своїх стараннях і турботах.

              2 ведучий.

                                                      Нам треба жити кожним днем,

                                                      Не ждать омріяної дати;

                                                      Горить сьогоднішнім вогнем,

                                                      Бо „потім” може не настати.

                                                      Шануймо кожну мить життя –

                                                      Вона безцінна.

                                                      Уміймо нею дорожити.

                                                     Даруймо один одному

                                                     любов, повагу, розуміння.

Конкурс для тат „Склади букет для дружини”.

              38 учень.

                                                      Побажаєм вам сто років жити

                                                      Без горя, сліз і без журби!

                                                      Хай з вами буде щастя і здоров’я

                                                      На многії літа, назавжди.

              39 учень.                      

                                                     Хай в житті вам радість буде,

                                                      Процвітайте, як той цвіт.

                                                      Дай же, Боже, добрим людям

                                                      Добрих і щасливих літ.

              Учитель.

                                                      Хай тішаться онуками бабуся й дід!

                                                      Хай татко та мама радіють дитині!

                                                      Хай буде, як дуб, могутній ваш рід!

                                                      Хай злагода й мир панують в родині!

Учні, батьки виконують пісню „І в нас, і в вас хай все буде гаразд”.

                                                        Коваль Л.М.                м. Умань

                                                              Черкаська обл..