Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
З історії виникнення писанки Інформаційна хвилинка Яйце завжди було загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю. Тому його почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили добра.Наприклад, у давньогрецькій легенді стверджується, що Всесвіт виник із велетенського яйця, яке знесла богиня Ерінома: з однієї частини шкаралупи утворилася Земля, з другої небо, з жовтка — Сонце і зорі, з білка — Місяць. У стародавніх перських храмах збереглися золоті зливки у формі яйця, а в Китаї під час весняних свят яйця розфарбовували різними кольорами.У багатьох народів існують прадавні перекази, де справжні події, історії переплітаються з вигаданими й бажаними.В українській народній казці "Яйце-райце" яйце також наділене чарівною силою, бо, коли воно розбилося, "... як узяв же скот вернути з того яйця! Верне та верне...". Окремий пласт духовної культури людства становлять легенди релігійного змісту. Зупинимося на них детальніше, оскільки в уявленнях наших сучасників писанка тісно пов'язана зі світлим святом Христового Воскресіння. ...Коли Ісуса Христа поховали, вхід до гробу привалили великим каменем і поставили варту.Понтій Пілат, начальник варти, саме снідав, коли до нього прибігли перелякані вартові й повідомили, що Христос воскрес. Пілат не повірив цьому і відповів, що як не може з чорного стати біле, так не може мертва людина воскреснути, й наказав вартових стратити. Але цієї миті яйця, принесені до сніданку, почервоніли. Тоді Пілат подарував вартовим по крашанці та звелів сповістити всіх, що Христос воскрес. А ось вірш-легенда "Писанки", що належить перу українського письменника Юрія Федьковича. А з четверга, темної нічки, без місяця й без свічки Оливная гора сіяє, бо там Син Божий у слізонькахпотопає, Господа благає: — Не дай мене, Боже, на ті муки тяженькі... А може... Йой, Боже... Може, така мені доля від тебе судилась! Нехай буде Твоя воля, і царство, і сила. А може б, мож тую чашу від мене узяти? — Не мож було... Замучили... А Божая Мати, т а бідна, нещаслива Мати за Русалимом, в крайній хаті сидить собі коло печі, вощик крає, в череп мече, т опить його на жарочку. І вощику натопила, і золоту кисточку* купила і покладків свіженьких, біленьких узяла,воском уписала, ще й намалювала, відтак в кошик поскладала та й до Пілата поспішала. За Пілатом навколішки ходила, писаночки носила, і курочку в даруночок, та все благала-просила: — Пілатію-воєводо, славний государю, пусти мені мого сина... Одного лиш маю, одного, мій паночку! Їй-богу, одного! Я ще кращих понапишу, ще кращих, їй-богу... - Не плач, не плач, Пречистая! Його вже немає... К землі повалилась, мов убита, а писанки у світ розкотились. Наступна легенда розповідає, що жила в одному селі бідна жінка. І було в неї дванадцять синів, які тяжко хворіли і один за одним помирали. Краялося з туги материнське серце, але ніщо не допомагало: ні зілля, ні бабки-знахарки. Нарешті, залишився в живих лише найменший син. Молилася щиро мати, просила Божої ласки та допомоги. І ось приснився їй ангел. Він сказав, що врятує сина, коли жінка допоможе йому боротися зі злом, якого так багато розвелося у світі. Прокинувшись, вона побачила на столі курячі яйця. Зробила писачок, заварила трави, розтопила віск і стала виводити узор за узором. Гарні виходили писанки, із символічними знаками добра. Жінка роздавала їх людям як символ людяності, добра і милосердя. Адже людина, яка хоч раз в житті потримала в руках писанку, уже ніколи не зможе зробити нікому зла... | |
Переглядів: 9695 | Рейтинг: 4.4/14 |
Всього коментарів: 0 | |