Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Готуємось до батьківських зборів | [ Додати статтю ] |
Формування етичної культури в сім’ї Робота з батьками У сучасних умовах в Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління. У Законі України «Про освіту» серед завдань щодо розвитку людини як особистості чільне місце займає виховання високих моральних якостей школярів. Велика роль відведена вчителю. Цілий арсенал методів впливу на особистість є в його доробках . Формування етичної культури засобами слова, на думку В.О. Сухомлинського, – одна з найскладніших і найгостріших проблем. Вчитель у слові виявляє себе, свою культуру, свою моральність. Учні дуже тонко відчувають правдивість слів чи лицемірство. Найгарніші, найправильніші слова не знайдуть відгуку в серці вихованців, якщо сам вчитель не має морального права виховувати. Скільки б ми не говорили, наші слова будуть порожніми, якщо і сім’я диктує інші правила етикету. Сім’я – це саме той інститут виховання, де можна відчути тепло близьких людей і бути самим собою. Будь-яка робота вчителя не буде успішною без розуміння і підтримки батьків. Тому цьому питанню надаємо великого значення. Разом зі шкільним психологом організовуємо роботу з батьками. Систематична робота, доброзичливі стосунки в сім’ї сприяють формуванню етичної культури дітей, створенню дружньої атмосфери довіри, взаємодопомоги. Якщо сім’я зацікавлена у вихованні, то сили школи потроюються. Знайомство з класом починається з родини. На перших батьківських зборах проводимо анкету для батьків, а далі плануємо саму роботу. Анкета:1.Як ви оцінюєте характер своєї дитини? 2.Які ваші стосунки з дитиною? 3.Ці стосунки вас влаштовують? 4.Як дитина виявляє до вас свої почуття? 5.Чи виникає у вас потреба у консультаціях? 6.Які форми допомоги сім’ї ви хотіли б отримати? Форми проведення батьківських зборів: лекції, диспути, ділові ігри, «круглий стіл», «запитуєте-відповідаємо». Тематика батьківських зборів «Етичне виховання молодших школярів» 1. Сім’я – міцний і дружній колектив. 2. Батьки як вихователі. 3. Засоби формування гідності дитини в умовах сім’ї . 4. Роль сім’ї у вихованні в дітей чуйності і доброти. 5. Щаслива сім’я. Яка вона? 6. Чи вміємо ми розмовляти з дитиною? 7. Роль батьків у вихованні культури поведінки дітей. Пропонуємо варіант проведення батьківських зборів І. Вступне слово вчителя Виховання дітей у сім’ї залежить від рівня моральності і культури батьків, їх ідеалів, вчинків, сімейних традицій. Загальну для всіх формулу виховання дітей у сім'ї дати не можна. Сьогодні ми поговоримо про деякі умови виховання, які ви можете використати в сім’ї . Є три нещастя в людини: старість, смерть і погані діти. Старість – неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не закриєш двері свого дому. А від поганих дітей, як від огню, дім можна вберегти. У народі кажуть, що гарна та сім’я, де виростають гарні діти. І це справедливо. Але врешті-решт долю дітей визначають не наші прекрасні слова, мрії, а мікроклімат сімейного життя. Видатний педагог К.Д. Ушинський писав, що до глибокої старості залишаються у нас якісь задушевні зв’язки з тією сім’єю, з якої ми вийшли. Добрі сімейні стосунки не виключають розбіжностей, суперечок. Але в дружній сім’ї їх розв’язують без принижень, роздратувань, крику, образ, поважаючи один одного, цінуючи авторитет старших. Однією з умов успішного сімейного виховання є довір’я до дітей, надання їм самостійності. Якщо дитина бачить, що їй вірять, то ця довіра вселяє впевненість у своїх силах, породжує бажання стати кращим. Єдність вимог, їх розумна послідовність вимагають від дорослих нервових зусиль, уміння поступитись власним бажанням. Спільні турботи про долю дітей – це головне, що об’єднує батьків. Тут не може буде місця егоїзму, свавіллю. Сім'я – особлива атмосфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. І варто задуматись, коли діти не діляться з батьками своїми думками, не розповідають про свої справи. Правильно роблять ті батьки, котрі розказують своїм дітям про свої переживання, події життя. Умінням розмовляти з донькою чи сином володіють не всі батьки. Чомусь вважають, що тут не треба добирати слова, а говорять все, що хочуть. В.О, Сухомлинський підкреслював, що від того , яким буде слово матері – лагідним, добрим чи злим, сварливим – залежить виховання дітей. II. Обговорення питань 1. Чим у характері своєї дитини ви можете пишатись? 2. Які недоліки бачите у вихованні сина чи доньки і як намагаєтесь їх виправити? 3. Чим займаєтесь з дітьми у вільний час? 4. Хто зіграв провідну роль у вихованні дитини? ІІІ. Обговорення педагогічних ситуацій 1. До автобуса заходять хлопчик, дорослий чоловік і бабуся. Хлопчик поспішає сісти на вільне місце, відкриває книгу і читає. У вухах у нього навушники. Дорослий чоловік звертається до хлопчика: - Юначе, поступіться місцем літній людині. Хлопчик не чує. Бабуся махнула рукою: - Нехай сидить. Він втомився. а) Яких помилок припустилися батьки у вихованні? б) Що ви їм порадите, щоб виправити ці риси характеру? 2. Ідуть вулицею бабуся з внучкою. Раптом дощ. Бабуся знімає з себе кофту, хустину, вкриває Оленку. А вона все сприймає як належне. Забігли в під’їзд. Онука сухенька, а в бабусі поприлипало до ніг мокре плаття. - Ой, бабусю, яка ти смішна, – вигукнула дівчинка. От і вся реакція на бабусину турботу. а) Чи не впізнали ви свою дитину в цій ситуації? б) Чи беруть бабусі участь у вихованні ваших дітей? г) Чи є випадки надмірної опіки? д) Як ви ставитесь до порад старших? ІV.Пам'ятка батькам «Ваша власна поведінка – найвирішальніша річ. Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її кожну мить Вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає вдома». А.С. Макаренко · Любіть дитину не за те, що вона розумна, красива, а за те, що вона Ваша дитина. · Цікавтесь життям своєї дитини. · Будьте для дитини першим другом і порадником. · Залучайте дитину до вирішальних сімейних справ, радьтеся з нею. Гордієнко Л. Б., вчитель – методист, Лисянська ЗОШ І – ІІІ ст. №2 | |
Переглядів: 2547 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |