Каталог статей

Головна » Статті » Різне » Афоризми та епіграфи про школу [ Додати статтю ]

Учень про вчителя

Учень про вчителя

 
Люблю людей, які навчають!
Доки живуть на світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде до оновлення, духовного збагачення, моральної досконалості.
Учитель прагне створити особистість. Таке ж бажання мають і наші батьки. Тому ставлення до вчителя, на мою думку, має бути таким, як до батька й матері. Та, на превеликий жаль, не всі учні це розуміють.
Важко навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь треба докласти, щоб виростити і виховати справжніми людьми таких різних, не схожих між собою дітей!
Учитель для мене — друг і порадник. Він уміє відчувати мій настрій, побачити в моїх очах якусь тривогу чи зажуру — і підтримати, захистити від біди, застерегти від необдуманих кроків... За це він не вимагає ніякої винагороди. Вчить нас бути вдячними батькам і старшим друзям як за похвалу, так і за докір, бо похвала свідчить про твоє вдосконалення, а докір чи осуд допомагають зрозуміти якісь помилки і навчитися жити по-людськи.
Учитель розкриває перед учнем усі таємниці буття: вчить розпізнавати добро і зло, щирість і підступність, багатство душі і духовну убочість... Він учить нас пізнавати самих себе, привчає мислити, аналізувати життєві ситуації, бути співчутливими до чужого горя, уважними до слабких і немічних, милосердними до тих, хто потребує допомоги.
«Вчителько моя, зоре світова...» Як прекрасно і точно названо в цій поезії А. Малишка вчительку! Дійсно, як зоря ранкова дарує радість нового дня, так і вчитель дарує нам щоденну радість пізнання світу, майстерно «будує» з нас справжню Людину. Нехай же кожен новий навчальний рік посилає вчителям розумних, добрих і вдячних учнів. Кожного року кожен учитель віддає в чужі руки рідних випускників. Це боляче не тільки вчителям, а й самим учням. Я знаю, як хочеться залишитися в стінах рідної школи, де тебе завжди захистять і приголублять. А коли покидаєш цю «домівку», — вступаєш у самостійне життя.
Дуже важко розставатися з рідними вчителями, однокласниками, адже після закінчення школи кожен обирає свій шлях самостійно, і в цьому ніхто не може дати пораду, яка на 100% нас задовольняла б.

* * *

Це тонкий психолог і прекрасний педагог. Її поява завжди супроводжується чарівною посмішкою. Вона вміє все: і вдало пожартувати, і підбадьорити напередодні контрольної, і зрозуміло пояснити важку тему. Сама вона, здається, розповсюджує світлу енергію, доброту, тепло. Коли ти не зрозумів якусь тему, обов’язково пояснить знову, хоч у неї не так багато вільного часу. Любов Георгіївна ніколи сліпо не йде за програмою, часто робить для нас цікаві відступи. Коли вона пояснює нову тему, обов’язково розповідає з гумором, що допоможе краще запам’ятати матеріал. У кожній дитині вона бачить насамперед людину, а потім — учня. І від своїх товаришів я чув про Любов Георгіївну тільки схвальні відгуки. Якби таких людей було більше, то менше було б негідників, злочинців і байдужих.

* * *

Це гарна, розумна, лагідна, стримана вчителька. Вона любить нас, своїх гомінливих, не завжди слухняних учнів. Основне в її методиці — навчати і навчити. Вона не залякує, вона не підвищує голосу. Ірина Василівна любить свою математику, передає любов нам. Ірина Василівна має ту душевну щирість і благородство, які найбільш імпонують людям, які її оточують. Прояв внутрішньої, духовної суті розкривається, насамперед, в її чуйному характері, що становить особливу, неповторну, індивідуальну рису цієї жінки. Я ціную в Ірині Василівні її гарні вчинки, прагнення зробити добро іншим. Мені пощастило, що я маю таку класну вчительку. Хочу, щоб Ірина Василівна була завжди щасливою, щоб іскорки в її очах завжди зігрівали нас.

* * *

Професія вчителя дуже складна. І якщо ти не любиш дітей або не маєш терпіння, не потрібно обирати цю професію. Школа повинна бути другою домівкою, а вчитель — другою мамою, яка у важку годину зрозуміє, підтримає і допоможе. І такі люди є.
Після четвертого класу в нас з’явилося багато нових учителів, але найбільше з них мені подобається вчителька російської мови і зарубіжної літератури Світлана Іванівна Петровська. Це людина гарної вдачі, яка прекрасно володіє своїм предметом, вміє захопити ним учнів. її уроки цікаві і хочеться, щоб вони тривали довго-довго. Світлана Іванівна чудово декламує вірші. Разом з тим вона тактовна у поведінці з учнями. Коли потрібно, похвалить, а якщо учень правильно себе поводить, то дасть прочухана, не ображаючи при цьому його гідність. Часто на уроках вона наводить такі приклади з життя, що змушують учнів бути добрішими і милосерднішими до людей. Я б хотіла, щоб таких учителів було більше.

* * *

Вчитель — найдорожче слово у житті. А моя перша вчителька — це квітка у снах моїх, яка цвіте і приваблює своїм сяйвом усіх дітей.
Перший раз у перший клас ми прийшли і побачили нашу першу вчительку — Марину Рафаїлівну.
Її добра, лагідна посмішка приваблювала всіх до себе. А очі такі добрі, як у рідної мами. Від літери до літери, від слова до слова, від речення до речення, від тексту до тексту… Через простір рідного краю мандруємо ми уже четвертий рік з дорогою нашою вчителькою.
Марина Рафаїлівна терпляче, мудро, по – материнському вчить нас, як на світі жити, як любити своїх друзів, родину, Батьківщину. Всі сили віддає моя вчителька, аби ми знали всі предмети, щоб поважали один одного і старших за себе.
І де б я не була, скільки мені років не було б, ніколи не забуду Марину Рафаїлівну — мою другу маму.
Хай Ангел — хранитель Вас скрізь оберігає і щастя, здоров’я міцного бажає.

Вчитель – це ваше покликання
Ті ясні промені, що освічують наші дороги знань – то вчителі. Для нас Вони назавжди залишаться сонцем, до якого тягнуться юні голови, сонцем, якому радіє все на світі. Завдяки сонцю росте усе живе на планеті, завдяки Вам багатіють наші знання. Ми не даруємо Вам золота, бо воно постійно з Вами, золото – це Ваші вихованці, оскільки через любов до них Ви обрали цю професію. Вони бувають і працелюбні, і ліниві, і цілеспрямовані, і бешкетні, і надійні, і байдужі… та всі вони Ваші! Ваші квіти, що плекаєте та ростите Ви протягом багатьох років, поливаєте своїми знаннями, наділяєте їх тим, що є у Ваших серцях та душах, віддаєте останні сили, недосипаєте ночей, аби донести в молоді гарячі серця добре і вічне. Нема такої сталі, з якою можна порівняти Вашу терплячість. Про Вас пишуть у творах, для Вас складають вірші, Ваше звання оспівують у піснях. Вчитель – це Ваше покликання!
Ми дякуємо Вам за тепло Ваших слів, за підтримку, за збагачення наших духовних світів. Пройдуть роки, і фундамент, що заклали саме Ви кожній дитині, укріпне, на ньому ми будуватимемо особисте життя, надійне майбутнє, і ми Вас згадуватимемо з вдячністю. Адже основа – найголовніше, і Ви заклали нам її належно. Низький уклін Вам, дорогі. Сяйте ж далі так яскраво! Ви потрібні нам та нашим нащадкам. Сил Вам, наснаги, щастя, здоров’я, радості, щирих посмішок… Ми гордимося Вами, любимо та поважаємо. Дякуємо Вам, наші рідні!

* * *

Вчителю
Вчитель. Це слово закарбовується на все життя в нашій пам’яті. Без вчителів не було б і школи. Школа і вчителі – це два невід’ємні поняття, бо школа — це місце, де ми здобуваємо знання, а вчитель — це та людина, яка їх нам дарує.
Не буває поганих вчителів, можуть бути тільки невдячні учні. Жоден вчитель не має права думати, що він поганий, тому що саме Ви даруєте нам те, без чого наше життя втрачає сенс. Ви вкладаєте частинку своєї душі в нас, щоб ми здобули гарні знання і в подальшому знайшли своє місце під сонцем. Ви завжди підтримуєте нас, коли бачите, що у нас якісь неприємності. Вчителі молодших класів стають другими батьками для своїх учнів. Ви сміливо можете назвати себе філософами в галузі знання дитячих сердець, бо все ваше життя пов’язане з дітьми, їхніми радощами та неприємностями, першою закоханістю та першими невдачами. Вчитель – це не професія, а поклик душі. Оскільки лише добра людина може присвятити своє життя дітям. У кожного вчителя своя методика, що допомагає нам осягнути всі секрети їхнього предмету.
Як на мене, всі вчителі, які дають мені та моїм однокласникам знання, — найкращі вчителі, яких я зустрічала на своєму шляху. Кожен з них по-своєму особливий, і тому навчання в моїй школі таке цікаве та захоплююче. Я дякую вам, вчителі, за те, що ви є, і за те, що ви такі,як є. Низький уклін вам за вашу працю та терплячість.

* * *

Моя наставниця
Сформувати відповідний світогляд у сучасних умовах життя людства дуже складно. Тому необхідно оволодівати знаннями з історії, психології та новими філософськими течіями. Саме такою людиною — ерудованою, з високою духовною культурою, емоційною, але врівноваженою, є вчитель нашої школи Людмила Євгеніївна Волошина, викладач з творчим підходом до справи виховання і навчання.
Людмила Євгеніївна – справедлива, розумна та емоційно наснажена людина, яка завжди прагне примножувати добро, тобто віддавати людям свою ласку, тепло. Викладаючи українську мову та літературу протягом багатьох років, вона зуміла виростити не одне покоління учнів, відданих Україні. Ми, сучасники, навчилися самовиражатися, виявляти власну індивідуальність. Навіть найважчі завдання, завдяки її особливому підходу до справи, вона зробила звичайною для нас творчою працею.
На уроках, на виховних заняттях, у шкільних концертах з уст Людмили Євгеніївни ллється надзвичайна українська пісня. Неможливо не пишатися такою людиною! Її образ читається в словах В. Симоненка, який писав:
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для інших виборює життя.

* * *

Учитель – это маяк

Учителя – тоже люди. А кто же сомневался? Думаете, легко учителю готовить учебные материалы, составлять программы, задачи. В зависимости от школьной дисциплины и учебного процесса, учителю нужно составить индивидуальные обучающие программы для каждого школьного класса. Математика, информатика, география, химия, физика… И это далеко не весь список.

Образование – это сложный путь, тяжёлая задача. Ученик должен понимать: для него создаётся целая система образования и оценивания. И нужно ценить этот нелёгкий труд.  Учитель – это маяк, путеводитель в путаный мир знаний. Это жизненный компас по дороге к обогащению и просвещению.

Школа – наша вторая семья, а за десять лет учёбы одноклассники и конечно же наши учителя становятся близкими, родными людьми. Нужно помнить эти светлые годы и не забывать золотых учительских рук!

http://teacher.net.ua/

Первый учитель

В современных школьных заведениях не уделяют должного внимания очень важному человеку, профессия которого закладывает фундаментальные основы в развитие наших детей. Это, конечно же, представители профессии – первый учитель. Человек данной профессии  должен при помощи составленных им же учебных материалов, методических пособий и подборки литературы (индивидуально для каждого исходя от знаний и навыков ребёнка, а также его способностей), должен не переутомить, не перегрузить малыша, а даже наоборот воспитать и направить в правильное русло…
Я вспоминаю свою первую учительницу, этого добрейшего человека, педагога с большой буквы. Она была уже в возрасте, но её лицо все так же светилось юностью, лучезарным светом.
К каждому школьнику, участнику учебного процесса, у неё всегда был персональный подход, к каждой школьной дисциплине – специальные упражнения. Она была широчайшей души учителем. Её учебные материалы, задачи отличались глубокой идеей обучения и образования. Как по математике, так и по украинскому языку, учительница часто проводила открытые уроки, штудируя множество учебников, литературы и книг, подготавливая прекрасные сценарии уроков. Зачастую она приглашала гостей, ветеранов, завучей, других учителей, родителей.
К оценке наших знаний у моей первой учительницы был тоже индивидуальный подход. Особо нас не озадачивая, но выстраивая чёткие требования к получению знаний, учительница без особых усилий добивалась поставленной цели.
Я никогда не смогу забыть тех светлых школьных уроков, наш дружный класс, нашу жажду знаний и стремление к новому и большему обучению. Думаю, не каждому школьнику суждено было вкусить и пережить все радости учебного процесса. И за это, без капли лести, я могу с уверенностью поблагодарить мою первую учительницу.

http://teacher.net.ua/


Категорія: Афоризми та епіграфи про школу | Додав: [ADM]Irina (03.06.2009)
Переглядів: 32595 | Рейтинг: 4.1/8
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!