Перлини народної творчості

Прислів’я про працю, досвід, розум, науку, знання

Без труда нема плода.

Щира праця мозолева.

Труд людину кормить.

Будеш трудиться — будеш кормиться.

Зароблена копійка краща за крадений карбованець.

Трудова копійка годує довіку.

Як дбаєш, так і маєш.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

Добре роби — добре й буде!

Хто робить кревно, той ходить певно.

Без охоти нема роботи.

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.

Де руки й охота, там скора робота.

Не дивись на чоловіка, а на його діло.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

По роботі пізнати майстра.

Хто в роботі, той і в турботі.

Старається, як мурашка.

Заклопотався, як квочка коло курчат.

Бджола мала, а й та працює.

Кожна птичка своїм носиком живе.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Лежачого хліба ніде нема.

Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.

Добрий початок — половина діла.

Хто багато робив, той і багато знає.

Поки не упріти, поти не уміти.

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

За один раз не зітнеш дерева враз.

Хто що вміє, то і діє.

Хто що знає, тим і хліб заробляє.

Без сокири не тесляр — без голки не кравець.

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!

Того руки не болять, що уміють.

Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Діло майстра величає!

Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

На охочого робочого діло найдеться.

Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.

Для нашого Федота не страшна робота.

Маленька праця краща за велике безділля.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Губами говори, а руками роби!

Добра пряха на скіпку напряде.

Роби до поту, а їж в охоту!

Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Печені голуби не летять до губи.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Без діла слабіє сила

Без діла жить — тільки небо коптить.

Як без діла сидіти, то можна одубіти.

Без роботи день роком стає.

Добре діло утіха, коли ділові не поміха.

Коли почав орати, то у сопілку не грати!

Під лежачий камінь вода не тече.

Не сокира теше, а чоловік.

Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.

Не питай старого, а бувалого.

Знає, на чім світ стоїть!

Дивиться рідко, та густо бачить.

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

В умілого і долото рибу ловить!

Старого горобця на полові не обдуриш.

Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!

За битого двох небитих дають, та й то не беруть.

Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

Розум — скарб людини.

Не краса красить, а розум.

Сила та розум — краса людини.

Щастя без розуму — торбина дірява.

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.

Не перо пише, а розум.

Око бачить далеко, а розум ще дальше.

І сила перед розумом никне!

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

Сила уму уступає!

На те й голова, щоб у ній розум був.

Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!

Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.

Кожна голова має свій розум.

Що голова, то й розум!

Скільки голів, стільки й умів!

Яка головонька, така й розмовонька!

У сусіда ума не позичиш.

Людей питай, а свій розум май!

Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Які літа — такий розум!

Усякому на старість розуму прибавиться.

І з сивою бородою не все розум приходить!

Борода не робить мудрим чоловіка.

Розумний батько сина опитати не соромиться.

Дарма, що малий, а й старого навчить!

Молоде орля, та вище старого літає!

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.

Одна розумна голова добре, а дві ще краще!

Один розум добре, а два ще краще!

Хто людей питає, той і розум має.

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!

Розумний всякому дає лад.

Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.

Кожна пригода — до мудрості дорога.

Мудра голова не дбає на лихі слова.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Мудрій голові досить два слова!

Розумну річ приємно й слухать.

Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!

Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.

Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.

Учись змолоду — пригодиться на старість!

Вік живи — вік учись.

Учись — на старість буде як нахідка!

Грамоти вчиться — завжди пригодиться.

Навчай інших — і сам навчишся.

Книга вчить, як на світі жить.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Грамотний — видющий і на все тямущий.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.

Знання робить життя красним.

Хто добре учиться, той буде й добре робить.

Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Хто знання має, той мур зламає.

Хто грамоти вміє, той краще сіє.

Наука не пиво: в рот не віллєш!

Вченому світ, а невченому тьма.

Шануй учителя, як родителя!

За одного грамотного сім неграмотних дають.

За одного вченого десять невчених дають.

Учений іде, а неук слідом спотикається.

Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.

Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.

Наука не йде на бука!

Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.