Каталог статей

Важливий знак

Казка

Якось увечерi, коли звуки вiдпочивали пiсля вечерi, сидячи бiля фонтану серед квiтучих кущiв троянд, до них пiдiйшов маленький чоловiчок і сказав:

— Добрий вечiр, звуки! Я принiс вам невелике завдання вiд королеви Фонетики i, якщо треба, можу допомогти вам у його виконаннi.

Вiн протягнув їм лист, у якому Фонетика просила перекласти з росiйської на українську мову декiлька слiв: соловьи, бурьян, вьюн, перья, семья, пьеса.

Звуки вiдразу взялися за роботу. Але, хоч здавалося, що вони все переклали вiрно, слова, якi в них вийшли при вимовi, звучали якось не так, як треба.

От що у них вийшло: соловi, бурян, вюн, пiря, сiмя, пєса.

— Щось погано вийшло, — засмутилися вони.

— Я знаю, що трапилося! — вигукнув звук в. — Треба поставити в них м’який знак, як це було у російських словах.

Тут до них пiдiйшов посланець королеви, який принiс цей лист, i сказав:

— Ви не можете цього зробити.

— Чому? — запитали звуки.

— Тому що в росiйськiй мовi в цих словах стоїть роздiловий м’який знак. В українськiй мовi такого знака немає, м’який знак в українських словах може лише пом’якшувати приголоснi.

— Що нам тодi робити? Пiдкажи нам, якщо знаєш.

— Вам треба скористатися моєю допомогою, — вiдповiв чоловiчок.

— Як це? — здивувалися звуки. — Невже ти можеш нам допомогти, адже ти не звук i не буква?

— Я — апостроф (‘)! В українськiй мовi я можу, якщо потрiбно, замiнити  роздiловий м’який знак. А взагалi, я показую, що приголоснi б, п, в, м, ф та р, якi можуть стояти передi мною, завжди вимовляються твердо, а голоснi букви я, ю, є, ї , якi стоять пiсля мене, позначають два звуки — йа, йу, йе, йі.

Коли апостроф став на своє мiсце в словах, вони одразу стали вiрно звучати, i всi дуже цьому зрадiли.

Звукам дуже сподобався апостроф, i тому вони збудували йому будиночок поряд зi своїми, i тепер вони часто ходять у гостi один до одного, а вiн завжди допомагає їм при складаннi або перекладi рiзних слiв.

1. Спробуйте самi поставити апостроф у цих словах.

Соловї, бурян, вюн, пiря, сiмя, пєса.

2. Поставте в словах апостроф, де це потрiбно.

Ім...я, м...ята, св...ято, черв...як, б...є, гар...ячий, п...ята, Мар...яна, бур...я, повiтр...я, п...ятниця, в...ється.

Пам’ятай!

Букви я, ю, є, ї позначають два звуки не лише тодi, коли стоять пiсля апострофа.

Буква ї взагалi завжди позначає два звуки — й та i. Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках:

— на початку слова (ясен, єдиний, юний);

— пiсля голосного звука (стою, моє, шия);

— пiсля апострофа.

Коли я, ю, є стоять пiсля приголосного звука, вони позначають один звук — а, у, е і роблять цей приголосний м’яким.