Каталог статей

Князівство перше. Іменник

Стiй-но, друже, зупинись,

Все навколо роздивись.

Ось будинок, клени, квiти,

Кошеня, собака, дiти,

Рiчка, сонце, небо й гори,

А за ними — синє море,

Мiсяць, вечiр, день i нiч,

Стеля, вiкна, стiл та пiч.

Ось порiг, а ось пiдлога,

Ось — асфальтова дорога,

Ось — туман, ставок, вода,

Ось вам скло, а ось слюда,

Ось тварина, ось людина,

Ось малюнок, ось картина.

Все це добре пам’ятає

Й iменами називає

Іменитий помiчник —

Наш iменник-чарiвник.

Словниковий диктант-гра «Знайди помилку»

Х т о? Заєць, учень, ведмiдь, слон, сонце, мишеня, ластiвка.

Щ о? Книга, стiл, ручка, качка, небо, яблуня, зiрка, кiт, грiм.

Іменник — самостiйна частина мови, яка називає предмети i вiдповiдає на питання хто? або що? Змiнюється за вiдмiнками й числами i має чоловiчий, жiночий та середнiй рiд.

Пам’ятка

Іменники можуть також означати:

* назви дiй (бiг, боротьба, читання);

* назви ознак (зелень, чистота, глибина), але при цьому вiдповiдають на питання що?

Що можуть означати іменники?

·        Власні назви (Іван, Донецьк, Україна)

·        Загальні назви (дерево, тварина, книга)

·        Істоти (хто?) (жінка, селянин, дитина)

·        Неістоти (що?) (стіл, двері, верба)

Власні іменники:

* Імена, прізвища, по-батькові людей (Іванов Степан Павлович);

* географічні назви (Карпати, Дніпро, Київ);

* клички тварин (корова Квітка, кіт Мурко);

* назви книжок, журналів, газет, заводів («Пізнайко», «Барвінок»);

* псевдоніми (Леся Українка).

Загальнi iменники означають загальнi найменування предметiв (спiвак, парта, хода, книга).

Пам’ятай!

1. Усi власнi назви завжди пишуться з великої букви.

2. Загальнi назви пишуться з малої букви.