Каталог статей

Відмінки іменників

Одного разу запитали Рiд та Число в Іменника.

— Навiщо тобi Вiдмiнки? Яка з них користь?

— Як це навiщо? — здивувався Іменник. — Без них не можна, вони вказують на моє вiдношення до iнших слiв, зв’язують мене з цими словами.

— А яким чином? — запитали Рiд та Число.

— Це вам краще спитати у самих Вiдмiнкiв, — вiдповiв Іменник.

Пiшли Рiд та Число до Вiдмiнкiв i попросили пояснити їм, чому це вони такi важливi і необхiднi.

— Нас в українськiй мовi сiм, — вiдповiли Вiдмiнки. — Кожний з нас допомагає Іменнику.

— Я — Називний відмiнок, — вийшов уперед один iз вiдмiнкiв, — i вiдповiдаю на питання хто? що?

— Я — Родовий вiдмiнок, — мовив другий, — вiдповiдаю на питання кого? чого?

— Я — Давальний вiдмiнок, мої питания кому? чому?

— А я — Знахідний вiдмiнок, вiдповiдаю на питання кого? що?

— Мої питания ким? чим?, а звуть мене Орудний вiдмiнок.

— Ну а я Мiсцевий вiдмiнок, вiдповiдаю на питання на кому? на чому?

— Але вас тiльки шiсть, де ж сьомий? - запитав Рiд.

— Наш сьомий брат зветься Кличний вiдмiнок, — сказав один з братiв. — Вiн з’являється тодi, коли хтось до когось звертається: Жiнко! Друже!

— Щоб ви краще все зрозумiли, спробуйте прочитати словосполучення без нас, а потiм з нами, — запропонували Вiдмiнки.

Розв’язувати (задача); зустрiтися з (друг); дякувати (батько); грати в (гра); спiймати (заєць); дивитись на (картина); їхати на (кiнь); немає (книга); бути (герой); малювати (олiвець).

Запишiть цi словосполучення, розкриваючи дужки, i спробуйте визначити вiдмiнки iменників.

Пам’ятка

В українськiй мовi є iменники, якi не змiнюються за вiдмiнками:

1) iншомовнi слова: Дюма, Токiо, Тбiлiсi, «Юманiте» (газета), Гейне, Перу;

2) загальнi iменники, що закiнчуються на -а(-я), -е(-є), -i(-ї), -о, -у(-ю): кашне, фойє, колiбрi, парi,рагу, бюро, метро, меню;

3) жiночi прiзвища, що закiнчуються на приголосний або на о-: Олени Палiй, з Ганною Шевченко, до Iрини Павлюк.