Каталог статей

Князівство шосте. Прислівник

Я, Прислiвник, всiх вiтаю!

Я ознаки виражаю.

Знаю я питань багато,

Їх вам також треба знати:

Звiдки?, як?, куди?, коли?,

Де? (встигаєте, малi?),

Із якою, бач, метою?

А причина? Отакої!

Я уважнiший за всiх,

I мене не знати — грiх!

Я незмiнний, славний, сильний,

До ознак занадто пильний.

Прислiвник — незмiнювана частина мови, яка виражає ознаку дiї, ознаку iншої ознаки чи предмета та вiдповiдає на питання: як? в якiй мiрi? коли? де? куди? звiдки? з якої причини? з якою метою?

Наприклад: ласкаво, тихо, мирно.

Знайдiть у поданих прислiв’ях прислiвники.

Хто йде вперед, за тим і перемога.

Чесне дiло роби смiло.

Добре роби — добре й буде.

Хто спить навеснi, плаче взимку.

Пам’ятай!

Прислівники не змінюються: вночі, дружно, серйозно, внизу.

Прислівники найчастіше пов’язані з дієсловами: читай уважно, пиши охайно.

Вони можуть належати до дієслів, прикметників і зрідка – до іменників.

Прислівники у реченні виконують роль другорядних членів.

Весна щедро розсипає свої різнокольорові подарунки.

                     .  .  .