Каталог статей

Свято Купала

Свято Купала (7 липня) є одним iз найдавнiших і найбiльш улюблених у народi. Це дохристиянське свято збiглося з християнським святом Рiздва Святого Пророка Предтечi та Iоанна Хрестителя.

Це час лiтнього протистояння Сонця, коли настають найкоротшi ночi та найдовшi днi, а за народними повiр’ями, трави i квiти набирають найбiльшої сили; дозрiвають овочi й хлiби, землероби готуються до жнив.

В основi купальських обрядiв лежать культи вогню, води та рослинностi. Купальськi вогнi — це вiдгомiн культу сонця, купальська вода — символ цiлющої сили, папороть — символ щасливої долi, чудодiйна роса забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево — родючiсть i щастя.

Обрядовi iгри та вiрування супроводжувалися купальськими пiснями, веселими забавами, хороводами, плетiнням вiнкiв i ворожiннями, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою.

Купальська нiч вважалася чарiвною, тому дiвчата у цей час ворожили за допомогою вiнкiв на свою долю. Вiд того, куди попливе вiнок, судили, куди дiвчина пiде замiж. Чий вiнок плив швидше, та швидше вийде замiж, якщо вiн зупинився, то це означало, що вона не вийде замiж, а коли потонув — що помре.

А ще у цю нiч найсмiливiшi шукали квiтку папоротi, яка, вважалося, розквiтає опiвночi, загорається вогнем i тут же осипається. За повiр’ям, тому, хто встигне зiрвати квiтку папоротi, вiдкриються захованi скарби, а сам вiн дiстане чудодiйну силу та знання.

Уважалося, що в цю чарiвну нiч вiдбуваються дива, тварини розмовляють людською мовою, дерева переходять з мiсця на мiсце та iнше.