Каталог статей
| Головна » Статті » Готуємо уроки разом з дитиною! » Я і Україна | [ Додати статтю ] |
Загадки про рослини
Загадки про рослини
Навесні біле,
літом зелене, восени жовте, взимку добре. (груша) Жовте, соковите, на дерев'янку надіте. (абрикос)
Низький та колючий,
Солодкий та пахучий. Ягоду зірвеш - руку обдереш. (аґрус) Зимою й літом - одним цвітом. (ялина, сосна) Я завжди, в усякі дні, Все стою в однім вбранні. І свитину цю, що маю Взимку й спеку не скидаю.(сосна, ялина) Батько сто синів має, Кожному мисочку справляє. (дуб, жолуді) Ніхто не лякає, а вона тремтить. (осика)
Зелена, а не гай, біла, а не сніг, Кучерява, а без волосся. (береза) У зеленім кожушку, В костяній сорочечці. Я росту собі в ліску, Всім зірвати хочеться. (горіх) Я дерево - красень, а звуть мене... (ясен) За хатиною в садочку, У зеленому віночку Та в червоних намистинках Стала, наче молода. І збігаються всі діти, Щоб на неї поглядіти: За намисто кожен - смик! Та й укине на язик. Зветься ця рослина – Червона ... (калина) У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляється у воду На свою хорошу вроду. (калина) Стоїть пані у лісочку, Має червону сорочку. Хто йде, той поклониться. (суниця) Навесні цвітуть, мов свічі, Заглядають сонцю в вічі, А під осінь ті свічки Вдягнуть з голок кожушки. (каштан) Викупана в сонечку, Стоїть собі донечка, Бджоли сонячний медок Дістають з її квіток. (липа) Яскраві пелюстки І запах пречудовий, і хочеться усім їх бачить знову й знову. (квіти) Живе один батько і тисячі синів має. Всім шапки справляє, а собі немає. (дуб, жолуді) Стала на поляні В жовтім сарафані, Підросте - всміхнеться, Для вітрів вбереться ЇЇ платтячко біленьке Пишне та легеньке. (кульбаба) Не гаряча, а пече - утечеш, При дорозі не скубнеш - обминеш, Дуже злючою бува ця трава, називається вона... (кропива) Серед лісу червоне плаття висить. (калина) Навесні вона в теплі Виростає з – під землі. Має трунок, має вроду І дарує насолоду. (квітка) Як дерево називається, що влітку в білий пух одягається. (тополя) Ніхто її не лякає, а вона тремтить. (осика) На «я» починається, І на «я» кінчається. В саду росте, На ній плоди є. (яблуня) Сидить - зеленіє,
Летить - пожовтіє, Впаде - почорніє. (листок) Сережки я повісила
Тонесенькі такі І радісно і весело Готуюсь до весни. (береза) Загадаю загадку, Зажену на грядку. Нехай моя загадка Лежить до весни. (насіння) На літо вбирається, А на зиму одежі цурається. (дерево) Дуже широке листя у мене П'ятикутне і зелене. Наче скульптор різаком Працював над тим листком. (клен) У мене листки новенькі, Гостроверхі і дрібненькі, Все шепочуть потихеньку Із вітрами навесні. (верба) На якому дереві я гойдаюся, Жупан колючий маю, на літо одягаю, а восени скидаю. (каштан) Цвіту я запашним духмяним цвітом, В затінку гілок сховаю літом. Для захисту колючки маю, Тому мене й не зачіпають. (акація) Маю плаття зелененьке, Гнучкі, ніжні віти, Білу кору, стан тоненький. Як я звуся, діти? (береза) Квітка гарненька, Із сонечком схожа Краї біленькі, Серединка - жовта. (ромашка) Я гордо голову тримаю, І перед вітром не схиляю, Я жовтий, білий, полум'яний І наче яблуко рум'яний В саду я квітну навесні. Скажіть, яке ім'я мені? (тюльпан) Стоїть півень на току У червонім ковпаку. (мак) Вона цвіте в травневі дні Між великим листям. Виснуть квіточки дрібні Запашним намистом. (конвалія) На гілках висять шари, Посиніли від жари. (сливи) Кругле і рум'яне, Я росту на гілці: Люблять мене дорослі І маленькі дітки. (яблуко) Навесні красується білим цвітом, А в жнива - червоним плодом. (вишня) Чорних ягід пишний кущ, Хороші вони на смак. (смородина) Білий, тонкий коренеплід Під землею росте. І хоч він дуже гіркий, Зате в їжі він смачний. (хрін) Зубів немає, а кусає. (кропива) Вони вдягаються тоді, Коли теплінь приходить, А роздягаються тоді, Коли теплінь відходить. (дерева) Пишне, пелехате, Хто його не зна, В нього рук багато, А нога одна. (дерево) Я найпершим зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не буде влітку. (пролісок) У полі стоять сестрички – Білі плаття, жовті личка. (ромашки) Що то за голова, що лиш зуби та борода. (часник) Літає, кружляє, на землю лягає, З землі не встає – на ній зогниє. (листя) Не садять, на жнуть - самі ростуть. (бур'яни) Росте куля біла, подув вітер - полетіла. (кульбаба) Стоять стовпи білі, На них шапки зелені. (берези) Сукня загубилась – ґудзики лишились. (горобина) Синій мундир, Жовта підкладка, В середині - солодко. (слива) Сама холодна, а всіх обпікає. (кропива) М'який, а не пух, Зелений, а не трава. (мох) Як у полі на кургані Сидить куриця з сергами. (овес) З гілки в річку упаде, І не тоне, а пливе. (лист) Жовта куриця під тином дметься. (гарбуз) Сидить баба на грядках Вся одіта в кожушках. Хто її роздягає, Той сльози проливає. (цибуля) На сонечко я схожий І сонечко люблю. За сонцем повертаю Голівоньку свою. (соняшник) В білому платті Стала на полянці. Летіли синиці, Сіли на косиці. (береза) У неї кущі високі й густі, Стовбур і гілки - трубкою, Ягоди красиві, та недобрі. (бузина) З мого цвіту Бджоли мед беруть. А мене все ж ображають: Шкіру тонку обдирають. (липа) Чи то з даху, чи то з неба -Або вата , або пух, Або, може, клубки снігу Появились влітку вмить? Хто ж це тишком Сипить, ніби із мішка? (пух тополі) В сінокіс - гірка, А в мороз - солодка. Хто така? (горобина) Він майже 100м ростом: На нього вилізти непросто! Із Австралії був він. І до нас завезений. У нього одна робота - Осушення болота. (евкаліпт) Був тугим, мов кулачок, А розкрився, став цвітом. (бутон) Тримає дівчинка в руці Стеблинку на хмаринці. Як вітер подме на неї - Не залишиться нічого. (кульбаба) Лист гострий, вузький, Тягнеться високо, Росте в болоті. (осока) Тонке стебло у доріжки, . На кінці його сережки. На землі лежать листки -Як маленькі лопушки. Нам він - як хороший друг, Лікує рани ніг і рук. (подорожник) Перший виліз із землі На проталинах. Він морозу не боїться, Хоч і маленький. (підсніжник) Біла корзинка, а дно золотисте В ній лежить росинка І сонечко чисте. (ромашка) Із землі виростаю Всіх людей одягаю. (льон) Розколи його -Буде зернятко, Посади його -Буде сонечко. (соняшник) Прибралась Олена В сарафан свій зелений. Закрутила оборки густо. Здогадались хто? (капуста) Червоний ніс в землю вріс, А зелений - зверху. (морква) Влітку на городі - Свіжі та зелені, А зимою в бочці, Міцні і солоні. (огірки) Ростуть на грядці зелені гілки, А на них - червоні діточки. (помідори) Червона мишка з білим хвостом Сидить в нірці під зеленим листом. (редиска) Маленький, гіркий, цибулі брат. (часник) Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (картопля) Стоїть півень на грядках У червоних чобітках. (буряк) Сидить дівчина в траві, Лице її у крові. (суниця) Як зростав - у землю ліз. Хто дістав - утерсь від сліз. (хрін) Квіти янгольські, а кігті диявольські. (будяк) | |
| Переглядів: 50941 | Рейтинг: 3.7/60 |
| Всього коментарів: 0 | |