Каталог статей

Техніки для розвитку дитячої творчості

У цій статті ми наводимо декілька цікавих образотворчих технік для вас і вашої дитини.

«Я малюю маму...»

Добре б продовжити малювання з натури або малювання по пам'яті (об'єктами для такого зображення можуть стати члени сім'ї, родичі і друзі). Як допоміжний матеріал можуть бути використані фотографії або бесіди про характерні особливості зовнішнього вигляду відсутніх родичів... Наприклад, мама і тато говорять своїй дитині: «Хочеш намалювати свою улюблену бабусю Валю або дідуся Едіка? Я тобі допоможу!» Беруться і розглядаються фотографії. Проводиться бесіда: «Яка бабуся Валя? Яке у неї волосся? Зачіска? Улюблене плаття? Усмішка?» І починається процес співтворчості. Через час можна запропонувати намалювати по пам'яті подружок. «Кого ти сьогодні хочеш намалювати − Марту або Алісу?» − запитує мама у Лізи. Ліза вибирає Алісу (тому що вона гарна). Згадують разом, яка ж Аліса: у неї довге розпущене волосся, карі очі, вона на Новий рік була Снігуронькою. Уже зібрано достатньо деталей, щоб намалювати дівчинку. Коли збереться достатньо малюнків із зображенням родичів і друзів, радимо організувати міні-виставку «Мої рідні і близькі», де по гідності оцінюються перші портрети дошкільника.

Точковий малюнок

Дітям подобається все нетрадиційне. Періодично запрошуємо вас знайомити дітей з неординарними методами зображення предметів. Малювання крапками відноситься до незвичайних прийомів. Для реалізації можна узяти фломастер, олівець, поставити його перпендикулярно до білого листа паперу і почати зображати.
Але краще всього виходять точкові малюнки фарбами. От як це робиться. Сірник, очищений від сірки, туго замотується невеликим шматочком вати і занурюється в густу фарбу. А далі принцип нанесення крапок такий же. Головне, відразу ж зацікавити дитину. Ви підходите з сірником, вже обмотаною ватою, і говорите: «А хочеш, я тобі сьогодні покажу щось дуже цікаве?» Відмови, звичайно, не буде. Важливо потім обговорити з дошкільником, які краще всього предмети можна малювати методом точкового малюнка.

Поролонові малюнки

Чомусь ми всі схильні думати, що, якщо малюємо фарбами, то обов'язково і пензликом. Та не тільки. На допомогу може прийти поролон. Радимо зробити з нього найрізноманітніші маленькі геометричні фігурки, а потім прикріпити їх тонким дротом до палички або до олівця (незаточеного). Знаряддя праці вже готове. Тепер його потрібно вмочити в фарбу і методом штампів малювати червоні трикутники, жовті кухлі, зелені квадрати (адже поролон на відміну від вати добре миється). Спочатку діти хаотично малюватимуть геометричні фігури. А потім запропонуєте зробити з них прості орнаменти - спочатку з одного виду фігур, потім з двох, три. Не можна недооцінювати роль орнаментального живопису в естетичному вихованні дітей. І не тільки в естетичному. Малювання орнаментів допомагає дитині оцінювати просторові орієнтири. Часто дошкільникам важко дається декоративне малювання − і як наслідок гасне до цього виду творчості інтерес. А тут на допомогу малюкові приходять готові фігурки, зроблені за допомогою поролону.

Малювання крейдою

Дошкільники люблять різноманітність. І це виявляється не тільки у вибиранні засобів зображення (кисть, фломастер, олівець...), але і в так званому робочому місці. Як правило, діти малюють в будинку (удома, в дитячому саду, школі). А як чудово буде вивести їх на простір, ближче до об'ємного навколишнього світу. Ці можливості надають нам звичайна крейда, вугілля. Гладкий асфальт, плитка, каміння − ось та основа, на яку добре лягає крейда й вугілля. Так, асфальт пропонує ємко зображувати сюжети. Їх (якщо немає дощу) можна розвивати наступного дня. А потім по сюжетах складати розповіді. А на керамічних плитках (які деколи в залишках зберігаються де-небудь в коморі) ми рекомендуємо зображати крейдою або вугіллям узори, маленькі предмети. Великі камені (типу валунів) просяться прикрасити їх під зображення голови тварини або під пеньок. Дивлячись що або кого формою камінь нагадує.

Метод чарівного малюнка

З нашого досвіду: цей метод дуже люблять і діти, і дорослі. А реалізується він так. Кутом воскової свічки на білому папері малюється зображення (ялиночка, будиночок, а може, цілий сюжет). Потім пензликом, а краще ватою або поролоном, фарба наноситься зверху на все зображення. Унаслідок того, що фарба не лягає на жирне зображення свічкою - малюнок як би з'являється раптово перед очима хлоп'ят, проявляється. Можна такий же ефект отримати, малюючи спочатку канцелярським клеєм або шматочком господарського мила. Ви можете готувати «чарівні листочки», які будуть розфарбовувати діти, не знаючи, що з’явиться. При цьому не останню роль грає підбір фону до предмету. Наприклад, намальованого свічкою сніговика краще закрасити блакитною фарбою, а човник зеленої. Не потрібно турбуватися, якщо при малюванні почнуть кришитися свічки або мило. Це залежить від їх якості.

Малювання через копіювальний папір

Зображення через такий папір вимагає від дітей рухів всліпу, на дотик, що теж важливо для розвитку рецепторів і дрібної моторики рук. Копіювальний папір лягає блискучою поверхнею вниз (як це робиться при відбитку на машинці копій), а потім ми показуємо дитині, що, рухаючи по паперу кінчиком нігтя або тупою паличкою, олівцем, можна зобразити які хочеш предмети. Для зручності потрібно білий і копіювальний папір скріпляти або притримувати лівою рукою їх разом. Важливо також не тиснути сильно нігтем або паличкою, а м'яко водити по поверхні копірки. Дітям подобається, що колір ліній, що зображаються, залежить від кольору копірки. Подобається і подальше продовження роботи: адже отриманий малюнок можна обвести, домальовувати, подарувати.

Колаж

Саме поняття пояснює сенс даного методу: у нього збираються декілька вищеописаних. Нам в ідеалі здається важливим наступне: добре, коли дошкільник не тільки знайомий з різними прийомами зображення, але і не забуває про них, а до місця використовує, виконуючи задану мету. Наприклад, один з дітей 5-6 років вирішив намалювати літо, і для цього він використовує точковий малюнок (квіти), а сонечко дитина намалює пальцем, фрукти і овочі він виріже з листівок, тканинами зобразить небо і хмари і так далі. Межі вдосконаленню і творчості в образотворчій діяльності немає. Англійський педагог-дослідник Ганна Роговіна рекомендує все, що є під рукою, використовувати для вправ у малюванні: малювати ганчірочкою, паперовою серветкою (складеною багато раз); малювати брудною водою, старою чайною заваркою, кавовою гущею, вичавлюванням з ягід. Корисно, продовжує Роговина, розфарбовувати банки і пляшки, котушки і коробки і так далі Вам, поважані батьки, є з чого вибрати, що взяти до відома і передати своїй дитині. Важливо тільки вирішити свою проблему - організувати куточок творчості і знаходити час для передачі образотворчих знань.

(За матеріалами книги «От трех до семи» Л.Б. Фесюкова)