Каталог статей

Техніки для розвитку дитячої творчості (частина 2)

Продовження статті про те, як можна вдома весело розважаючись, допомагати дитині розвивати творчі навички.

Розмальовування маленьких камінчиків

Зрозуміло, найчастіше дитина зображає на папері, рідше на асфальті, плитці, великих каменях. Площинне зображення будинку, дерев, машин, тварин на папері не так вабить, як створення об'ємних власних творінь. У зв'язку з цим використовуються морські камінчики. Вони гладкі, маленькі і мають різну форму. Сама форма камінчика деколи підкаже дитині, який образ у даному випадку створити (а іноді дорослі допоможуть малюкам). Один камінчик краще підмалювати під жабу, інший - під жучка, а з третього вийде чудовий грибок. На камінчик наноситься яскрава густа фарба − і образ готовий. А краще за все закінчити так: після того, як камінчик висохне, покрити його безбарвним лаком. У цьому випадку блищить, яскраво переливається об'ємний жук або жаба, зроблена дитячими руками. Ця іграшка ще не один раз братиме участь в самостійних дитячих іграх і приноситиме чималу користь її господареві.

Метод пальцевого живопису: малюємо пальцями разом із дитиною

Ще один із способів зображати навколишній світ: пальцями, долонею, ступнею ноги, а може бути, і підборіддям, носом. Не всі сприймуть таке твердження серйозно. Де ж грань між витівкою і малюванням? А чому, скажіть, ми повинні малювати тільки пензликом або фломастером? Адже рука або окремі пальці − це така підмога. Причому вказівний палець правої руки слухається дитини краще, ніж олівець. Ну, а якщо олівець зламався, пензлик витерся, фломастери скінчилися − а малювати хочеться. Є ще одна причина: іноді тематика просто просить дитячу долоньку або пальчик. Наприклад, малювання дерева дитина краще виконає руками, чим іншими знаряддями. Пальцем він виведе стовбур і гілки, потім (якщо осінь) нанесе на внутрішню сторону руки жовту, зелену, оранжеву фарби і намалює зверху багряно-червоне дерево. Добре, якщо ми навчимо дітей користуватися пальцями рук раціонально: не одним вказівним, а всіма. І ще. Якщо дошкільник вже багато часу провів з фломастерами і олівцями, то він не відразу прийме ваші умови малювати пальцями. Дівчинка Катя (3,5 роки) сказала: «А чому потрібно малювати пальцем, я не хочу». До певної міри вона вже зациклена на традиційності. Крім того, не всі хочуть «бруднити» руки. Наше з вами завдання − познайомити дітей з пальцевим живописом, нагадувати про нього − а вибір нехай залишиться за малюками.

Метод ниткографії

Використовують цей метод в основному для дівчаток. Але це не означає, що він непридатний для дітей іншої підлоги. А полягає він у наступному. Спочатку робиться з картону екран розміром 25 х 25 см. На картон наклеюється або оксамитовий папір, або однотонна фланель. До екрана добре б підготувати симпатичний мішечок з набором шерстяних або напівшерстяних ниток різних кольорів. Ви вже, ймовірно, здогадалися? Так, в основі цього методу лежить наступна особливість: до фланелі або оксамитового паперу притягуються ниточки, що мають певний відсоток шерсті. Потрібно тільки прикріплювати їх легкими рухами вказівного пальця. З таких ниток можна готувати цікаві сюжети. Розвивається уява, відчуття смаку. Дівчатка вчаться уміло підбирати кольори. До світлої фланелі підходять одні кольори ниток, а до темної - абсолютно інші. Так починається поступовий шлях до жіночого ремесла, рукоділля.

Метод монотопії

Два слова про цей, на жаль, рідко використовуваний метод. І марно. Тому що він таїть у собі немало принадного для дошкільників. Якщо стисло сказати, то це зображення на целофані, яке переноситься потім на папір. Адже цікаво ж. Починаємо на гладкому целофані малювати фарбою за допомогою пензлика, або сірника з ваткою, або пальцем (не треба одноманітності). Фарба повинна бути густою і яскравою. І відразу ж, поки не висохла фарба, перевертаємо целофан зображенням вниз на білий щільний папір і як би промокає малюнок, а потім піднімаємо. Виходить два малюнки. Іноді зображення залишається на целофані, іноді на папері. Але ж можна подарувати один малюнок бабусі, подружці, хворому хлопчикові, сусідові.

Малювання на мокрому папері

До недавніх пір вважалося, що малювати можна тільки на сухому папері, адже фарба достатньо розбавлена водою. Але існує цілий ряд предметів, сюжетів, образів, які краще малювати на вологому папері. Потрібна неясність, розпливчатість, наприклад, якщо дитина хоче зобразити наступні теми: «Місто в тумані», «Мені приснилися сни», «Йде дощ», «Нічне місто», «Квіти за занавіскою» і так далі. Нам потрібно навчити дошкільника зробити папір трохи вологим. Якщо папір буде надмірно мокрим − малюнка може взагалі не вийти. Тому ми рекомендуємо намочити в чистій воді грудочку вати, віджати її і провести або по всьому листу паперу, або тільки по окремій частині. І папір готовий до відтворення пливучих образів.

Тканинні зображення

Напевно, здебільшого дівчатка люблять возитися з шматочками тканин. Вони їх «перуть», завертають ляльок, гладять і так далі. Але ж тканини − це прекрасна сировина для зображення. Значить, у мішечок ми збираємо залишки різних тканин. Стане в нагоді, як мовиться, і ситець, і парча. Дуже важливо на конкретних прикладах показати дівчаткам, як малюнок на тканині може допомогти зобразити в сюжеті щось дуже яскраво і в той же самий час легко. Наведемо декілька прикладів. Так, на одній з тканин зображені квіти. Ми їх вирізаємо по контуру, наклеюємо (тільки клейстером або іншим хорошим клеєм), а потім підмальовували стіл або вазу. Виходить ємке барвисте зображення. Бувають тканини, які можуть добре послужити як будиночок або тулуб тварини, або красива парасолька, або шапочка для ляльки, або сумочки.

Об'ємна аплікація

Очевидно, що діти люблять займатися аплікацією: вирізати що-небудь і наклеювати, отримуючи від самого процесу масу задоволення. І потрібно створювати їм всі умови. Разом з площинною аплікацією навчити їх робити об'ємну: об'ємна краще сприймається дошкільником і реалістичніше відображає навколишній світ. З метою отримання такого зображення потрібно добре пом'яти в дитячих руках кольоровий папір, потім злегка розпрямити і вирізувати необхідну форму. Після чого легенько наклеїти і у разі потреби домальовувати окремі деталі олівцем або фломастером. Зробіть, наприклад, так любиму дітьми черепашку. Помніть коричневий папір, злегка розпрямте, виріжте овальну форму і наклейте, а потім підмалюйте голову і ноги.

Розвиток дитячої творчості: малюємо за допомогою листівок

Насправді, майже в кожному будинку зберігається маса старих листівок. Переберіть разом з дітьми старі листівки, навчіть вирізати потрібні образи і наклеювати до місця, в сюжет. Яскраве фабричне зображення предметів і явищ додасть навіть найпростішому невитіюватому малюнку цілком художнє оздоблення. Хіба може трьох-, чотирьох- і навіть п'ятирічна дитина намалювати собаку і жука? Ні. Але до собачки і жучка віна домальовує сонечко, дощик і буде дуже рада. Або якщо ми разом з дітьми виріжемо з листівки і наклеїмо казковий будиночок з бабусею у віконці, то дошкільник, орієнтуючись на свою уяву, знання казок і образотворчі навички, безперечно, домальовує щось до нього.

Учимося робити фон

Зазвичай діти малюють на білому папері. Так яскравіше видно. Так швидше. Але деякі сюжети вимагають фону. І, треба сказати, на зробленому заздалегідь фоні краще виглядають усі дитячі роботи. Тому навчимо дітей робити фон. Добре, якщо вони будуть самостійно, до ситуації вирішувати, коли він потрібний, а коли потрібний просто білий папір. Багато дітей роблять фон пензликом, до того ж звичайним, маленьким. Виходить довго і нерівно. Діти при цьому нетерпляче нервують. Хоча є простій і надійний спосіб: робити фон ватою або шматком поролону, змоченим у воді і фарбі.
Атож, успіхів вам і вашій дитині!

(За матеріалами книги «От трех до семи» Л.Б. Фесюкова)