Каталог статей

Виховна робота студентів-практикантів

Виховна робота – невід’ємна частина навчально-виховної практики, протягом якої студенти університету, як помічники класних керівників, беруть участь в організації позакласної діяльності учнів, ознайомлююся із класами, до яких прикріплені, налагоджують контакт з учнями, готують і проводять виховні заходи, ведуть психолого-педагогічне вивчення учнів.

Організація виховної діяльності студента-практиканта у процесі педагогічної практики

Мета: поглиблення і закріплення психолого-педагогічних знань студентів; формування умінь і навичок організації різноманітних видів позакласної діяльності та дозвілля учнів, спрямованих на виховання у них соціальних, громадянських, моральних рис тощо.

Студент-практикант повинен:

1. Познайомитись із керівником класу та його колективом.

2. Ознайомитися зі сутністю роботи класного керівника, планом виховної діяльності в колективі.

3. Налагодити контакт із класом і розвивати позитивні взаємини з учнями під час практики.

4. Вивчати інтереси, потреби учнів, організовувати педагогічну взаємодію з ними під час перерв, у позаурочний час.

5. Брати участь у співпраці з класним керівником в організації позакласної діяльності учнів, а також у шкільних виховних заходах.

6. У взаємодії з учнями класу обрати тему, форму позакласного заходу із урахуванням їхніх потреб, інтересів, рівня розвитку.

7. Узгодити з класним керівником і викладачем кафедри педагогіки тему, зміст, структуру залікового виховного (позакласного) заходу, визначити дату його проведення.

8. Підготувати план-конспект (сценарій) та самостійно провести виховний (позакласний) захід на заплановану тему.

9. Організувати учнів до підготовки та проведення заходу.

10. Розписати в індивідуальному плані практики зміст виховної діяльності в учнівському колективі на весь період практики.

Виконуючи функцію класного керівника, студент–практикант повинен:

• сприяти підвищенню успішності в класі (групі) – допомагати учням у подоланні труднощів у навчанні й досягненні успіхів;

• з метою зміцнення дисципліни в класі визначати з учнями й спрямовувати їх на дотримання правил поведінки;

• проводити виховні (позакласні) заходи, застосовувати різноманітні методи педагогічної взаємодії, що сприяють згуртуванню колективу класу (групи);

• вивчати потреби, бажання, інтереси учнів, рівень їхнього розвитку з метою організації позакласної діяльності та дозвілля;

• залучати представників громадських організацій, батьків до проведення виховних (позакласних) заходів;

• проводити різноманітні позакласні заходи, що визначають різні напрямки виховання учнів (гуманістичний, мо-ральний, естетичний, трудовий тощо);

• використовувати різні форми проведення виховних заходів

відповідно до мети педагогічної взаємодії, потреб, рівня розвитку учнів;

• організовувати діяльність із самовиховання та самоосвіти

учнів класу;

• налагоджувати контакт з учнями групи, здійснювати особистісний підхід до кожного школяра й організовувати доцільну взаємодію;

• у взаємодії з учнями конструктивно розв’язувати конфлікти різних типів і рівнів.

Діяльність студента-практиканта з метою набуття умінь й навичок:

• застосовувати різноманітні методи дослідження для вивчення потреб, інтересів, особливостей рівня розвитку учнів класу;

• визначати зміст виховної роботи з колективом класу, його позакласної діяльності із врахуванням особливостей розвитку колективу й учнів;

• планувати організацію позакласної діяльності учнів відповідно до їхніх потреб, бажань, рівня вихованості;

• підбирати форми виховної роботи, що подобаються учням, залучати їх до підготовки та проведення виховних (позакласних) заходів;

• здійснювати науково-педагогічний аналіз позакласних заходів у взаємодії з класним керівником, керівниками практики, студентами-колегами;

• дотримуватися правил конструктивного, доброзичливого спілкування з учнями, батьками, вчителями, студентами-колегами, виявляти педагогічний такт;

• здійснювати рефлексію й самоаналіз власної педагогічної діяльності й поведінки, вносити корективи відповідно до норм педагогічної етики;

• визначати причини й особливості “складної” поведінки учнів, відповідно до них організовувати педагогічну взаємодію;

• застосовувати різноманітні методи, прийоми, засоби організації педагогічної взаємодії з учнями, їхньої поза-класної діяльності з урахуванням особливостей педагогічної ситуації, розвитку учнів, їхнього досвіду поведінки, ставлення до конкретного методу.