Каталог статей

Як виховувати в учнів початкової школи відповідальне ставлення до навчальної праці засобами народної педагогіки

Особистіно-зорієнтоване педагогічне спілкування спрямоване на виховання творчої особистості школяра, відповідального й свідомого громадянина. Відповідальність як інтеграль­на якість особистості молодшого школяра формується в процесі навчання, родинного спілку­вання, співпраці вчителів, батьків, у результаті інтеріорізації соціаль­них цінностей, норм і правил.

Спробуємо визначити деякі поняття.

Мораль – система вимог до поведінки людини в суспіль­стві, що виступають як виявлення добра, обов’язку, справед­ливості і виконання яких забезпечується силою традиції, совісті і громадською думкою.

Моральне виховання – це один із найважливіших видів виховання; цілеспрямований свідомий вплив на особис­тість люди­ни з метою прищеплення їй належних норм і правил поведінки, моральних переконань, почуттів; це діяль­ність школи та сім’ї, яка спрямована на формування стійких моральних якостей, по­треб, почуттів, навичок, звичок тощо.

Вступ дитини до школи є переломним етапом в її житті, що веде за собою формування зовсім нових, невідомих до цього часу відносин: інше середовище та спілкування, нові справи і друзі, тощо. Молодший шкільний вік характеризується певними особливостями щодо виховання моральної свідомості. Діти цього віку надто імпульсивні, вони схильні діяти негайно, не обмірковуючи всіх обставин; відрізняються частою зміною настрою тощо. З приходом до школи діти вперше і сер­йозно починають займатися навчальною діяльністю, активізу­ється мислення, створюються умови для розвитку мовлення, учні стають повноправними членами учнівського колективу, засвоюють правила й норми поведінки учня.

Відповідальне ставлення до навчання характеризується глибоко усвідомленою та внутрішньо вмотивованою готов­ністю до діяльності, спрямованою на виконання свого особис­тісного та громадянського обов’язку в навчанні Воно тісно пов’язане з інтересами людини, її мотивами, здібностями, світосприй­манням, емоціями тощо. Формування відповідаль­ного став­лення до навчання є одним з аспектів морального виховання дітей, оскільки будь-який вид діяльності, в тому числі й навчання, містить моральний компонент, який ототож­нюється із ставленням людини до цієї діяльності.

Відповідальність, як якість особистості школяра, доціль­но формувати ще з дошкільного віку, в родинному середовищі, коли дитина починає усвідомлювати власне “Я“ і може зрозуміти значення своєї праці для рідних людей, саме в цей час про­являється активність дитини до діяльності.

Відповідальність у ставленні до навчання виявляється в бажанні самостійно працювати, дитина проявляє творчість, ініціативу у процесі діяльності, у неї явно виражене бажання працювати.

Важливою умовою формування моральної свідомості дитини в умовах сім’ї є загальнокультурна обізнаність батьків, їх ставлення до батьківських обов’язків на засадах моральних цінностей свого народу.

У вихованні свідомого громадянина важливе місце відводимо засобам народної педагогіки, зокрема народної деон­тології.

Народна педагогіка – галузь педагогічних знань і досві­ду народу, що проявляється в домінуючих серед нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання і навчання. Вдале використання народної педагогіки збагачує, урізноманітнює, робить навчально-виховний процес цікавим, захоплюючим та ко­рисним, забезпечує співпрацю вчителів і батьків з метою форму­вання відповідальності й активної громадянської спрямованості.

Народна деонтологія обстоює сферу обов’язкового в думках і вчинках кожної людини. Це те обов’язкове, без чого не­можливе виховання справжньої людини (виховання у дітей пра­цьовитості, любові до рідної землі, поваги до старших людей тощо).

Проте, при всіх намаганнях залучити дитину до праці, не варто забувати про особливості розвитку дитячого організму, інакше кажучи, трудова діяльність має відповідати віковим особливостям дитини, бути їй посильною. Водночас праця не повинна сприйматися дітьми як примусове зобов’язання, покла­дене на них з боку дорослих. Без усвідомлення потреби у вико­нанні даної справи в дитини не буде формуватися відпо­відальність як риса особистості. Дуже важливо й необ­хідно з кожним дорученням виховувати в дитини охайність, старан­ність, терпеливість, чемність, привчати дитину доводити кожну справу до логічного завершення.

З метою виховання у дітей відповідального ставлення до навчання та праці загалом, пропонуємо низку запитань для батьків, вчителів, вихователів учнів початкової школи. Особливо корисними вони будуть для тих батьків, які прагнуть покращити відносини з дітьми та самовдосконалитись як батьки.

1.   Чи існує у Вашій сім’ї взаємодопомога? В чому вона виявляється?

2.   Як часто звертаються до Вас діти під час підго­товки уроків?

3.   До кого з членів родини дитина частіше звертається за допомогою під час приготування навчальних завдань (мами, батька, бабу­сі, дідуся, брата, сестри). Чому?

4.   У якій формі Ви сприяєте дітям у виконанні домашнього завдання?

5.   Що на Вашу думку означає „допомагати“ дитині у навчанні?

6.   Якими цікавими справами заповнений вільний від навчання час Вашої дитини?

7.   Чи налагоджений у Вашій сім’ї взаємозв’язок праці і відпочинку і в чому він виявляється?

8.   Чи заведено у Вашій сім’ї просити вибачення, коли допущені по­милки?

9.   Чи використовуєте Ви в домашніх умовах метод власного прикла­ду? В яких ситуаціях?

10.Як у Вашій сім’ї використовується вільний від навчання і трудо­вої діяльності час?

11.В яких ситуаціях Ви виявляєте вимогливість до дитини?

12.Чи аналізуєте Ви разом із дитиною труднощі й недоліки в її на­вчанні? Як?

13.Як Ви гадаєте, чи варто надмірно опікуватися дитиною?

Проаналізуйте з дітьми таку ситуацію:

***

Хлопчик ходив у перший клас усього з півмісяця. Одного разу він сказав матері:

– До школи я більше не піду!

– Чому? – запитала мати.

– Не хочу.

– Чому ж ти не хочеш?

– Вчителька завдала додому писати й читати.

– Без цього не можна вчитися.

– А чому ж дорослим не завдають писати й читати? Вони ж дома не пишуть. Ніхто не пише.

– Усі дорослі працюють, – пояснює мати, – а діти вчаться. Навчання – це й є їхня робота. А стануть дорослими – теж працю­ватимуть, а дехто ще і вчитиметься.

Хлопчик наполягав на своєму:

– Я теж можу працювати. І копати в садку, і дерева поли­вати. Все я можу. Хіба ж я не працюю дома? Працюю. Мене приму­шувати не треба. А до школи я не піду.

Запитання для батьків: В чому полягає тактика виховного впливу з боку матері? Яка була б Ваша порада?

Запитання для дитини: Чи правильно хлопчик розуміє значення навчання в школі? Що б Ви йому порадили?

Аналізування подібних ситуацій дає змогу батькам побачити себе зі сторони і проаналізувати правильність виховних дій, зрозуміти почуття та переживання дитини. Адже, моральне виховання починається із засвоєння і дотримання правил співжиття у сім’ї, в школі, поведінки в громадських місцях, поглиблення знань про доброту, повагу, чесність, справедливість, милосердя. Діти поступово усвідомлюють, що праця як фізична, так і розумова має велику цінність у житті людини і що лише вона дає можливість реалізувати себе як особистість, формує гідність людини і повагу до неї з боку оточуючих.

                                        Нижникевич Зоряна