Каталог статей

Колискові

Люляй,люляй, мій синочку (Андрій Панчишин)

Люляй, люляй, мій синочку,

тато зробить забавочку,

зробить шабельку кленову

та ще й коника гнідого,

мама вишиє сорочку,

люляй, люляй, мій синочку.

А-а-а, котки два,

шарі-бурі обидва.

Люляй, люляй, мій Іванку,

завтра вбереш вишиванку,

припнеш шабельку до боку,

та й поїдеш в світ широкий.

А в воротях кінь спіткнеться,

син додому не вернеться.

а-а-а...

У неділю вранці-рано,

кінь вернувся осідланий,

вийшла з хати стара мати,

стала коня напувати,

як напоїть, то й заплаче:

"люляй, люляй, мій козаче",

а-а-а...

Колисонька кленовая (Андрій Панчишин)

Колисонька кленовая

скрипуча, скрипуча,

дитинонька маленькая

плакуча, плакуча.

А я буду колисоньку

гойдати, гойдати,

а я свою дитиноньку

буду колисати.

Ой, ми люляй, ой, ми люляй,

дитинко моя,

ой, ми люляй, ой, ми люляй,

дитинонько моя.

Ой, співаю колисанку

тихеньку, тихеньку,

про кленову колисоньку

дитинку маленьку.

Ой, ми люляй...

Спи, мій малюк  (Ярослав Виджак)

Спи, мій малюк, спи, засинай,

очі заплющ скоріше,

поруч завжди я, знай.

Ляльку свою ти обійми,

сниться нехай тобі

той світ, де нема війни.

Немає ані бомб, ані гармат,

немає від боїв кривавих втрат.

Спи, мій малюк, ніжки укрий,

бачиш, заснув маленький

бурий ведмедик твій.

А зараз спи, сил набирай,

може, ще й доведеться

свій боронити край.

Немає...

Спи, мій малюк...

Спи, моя люба  (Олег Лишега)

Спи, моя люба, усе засинає,

попивши на ніч з ріки молока.

Циферблат будильника

поріс сухим очеретом, дрімає.

Колиска твоя,

всміхнувшись прощально

білосніжним сміхом,

загойдалась на вітрі,

підвішена до неба снами.

Я заплету твої коси до завтра,

ранком нахилюсь над тобою в інеї,

стрічки яскраві, багряні.

Спи, моя люба,

в домі очерету горить свічка,

запалена мною, бездомним.

Крига над тобою, крига під тобою.

Полум'я відігріє пам'ять.

Спи, моя люба, усе засинає,

попивши на ніч з ріки молока.

Спи, Ісусе, спи (укр. нар. колисанка)

Спи, Ісусе, спи,

спатоньки ходи,

Я Тебе му колисати,

пісоньками присипляти,

люлі, люлі,

спи, серденько, спи.

Спи, лелійко, спи,

головку склони

ту на рученьки Марії,

бач, Вона Тебе леліє,

люлі, люлі,

спи, серденько, спи.

Спи, убогий, спи,

рученьки зложи,

Йосифа ще не видати,

несе хлібця Тобі дати,

люлі, люлі

спи, серденько, спи.

Паперушко(укр. нар. колисанка)

Ой, лю-лю, лю-лю,

ой, лю-лю, лю-лю,

маленький паперушку.

Мама ті знайшла,

мама ті знайшла,

як полола петрушку.

Зажурилася,

зажурилася,

молода удівонька,

Що не скошена,

що не скошена,

зелена дібровонька.

Чи жито жати,

чи жито жати,

чи солому в'язати?

Чи замуж іти,

чи замуж іти,

чи дитинку колисати?

Ой, лю-лю, лю-лю…

Котику (укр. нар. колисанка)

Котику маленький,

котику сіренький,

котик волохатий,

не ходи до хати.

Не ходи до хати,

не буди дитяти,

дитя буде спати,

котик муркотати.

Ой, на кота - муркота,

на дитину - дрімота,

а-га, а-га, люлі,

котикові дулі,

а дитині колачі,

щоб спала вдень і вночі,

а-га, а-га, люлі.

Ой, повішу колисочку  (укр. нар. колисанка)

Ой, повішу колисочку в саду на сливочку,

буде Господь колисати мою дитиночку.

Буде Господь колисати, ангели співати,

буде моя дитиночка в колисочці спати.

Ой, повішу колисочку в саду на сливочку,

буде Господь колисати мою дитиночку.

Ой, ходить сон (укр. нар. колисанка)

Ой, ходить сон коло вікон,

а дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти:

"де ж ми будем ночувати?"

"Де хатонька теплесенька,

де дитина малесенька,

там ми будем ночувати

і дитинку колихати".

А на кота - тай воркота,

на дитину - тай дрімота.

Котик буде воркотати,

а дитинка буде спати.

Зайшло сонечко (Ніна Матвієнко)

Зайшло сонечко,

стало темно,

ніч підкралася

на лапочках.

Івасику пора

вже спать.

А він сердиться,

крутить носиком,

і став легенько

схлипувать.

Івасику,

голубчику,

чого не спиш,

синочку мій?

І горобчик спить,

і котик спить,

і тільки ти не спиш.

Ой, ну люлі, люлі (укр. нар. колисанка)

Ой, ну люлі, люлі,

налетіли гулі,

сіли спочивати,

на дядьковій хаті,

сіли на воротях

в червоних чоботях,

стали думати й гадать,

чим донечку годувать,

чи кашкою з молочком,

чи солодким яблучком?

а, а, а...

Батьківська колискова (Едуард Драч)

Світять зорі неозорі, а над ними глибина,

десь там нині в Батьківщині мій синочок засина.

Мама його колихає, м'яко ковдрою вкрива,

біля ліжечка сідає, тихо пісеньку співа.

Спи, мій котику маленький,

спи, мій зайчику сіренький,

через зіроньку ясну

я бажаю тобі сну.

За горами, за морями, я в далекій далині,

хай розкаже тобі мама та й про татка в чужині.

Про далеку ту країну хай розмову поведе,

намалює, як картину, і у сон твій покладе.

Спи, мій котику...

Лемківська колискова (укр. нар. колисанка)

Люляй, же мі, люляй,

кед мі маш люляти,

бо я тебе не мам

коли колисати.

Люляй, же мі, люляй,

вшию ти кошулю,

як не будеш спати,

вшию ти кабатик.

Люляй, же мі, люляй,

сину мій молодий,

як ти мі вироснеш,

чи мі подаш води?

Люляй, же мі, люляй,

лем ся не утуляй,

з той новой колиски

до сирой землички.

Прислала Lisanya

ania.tsoukanova@afp.com