Каталог статей

Вишня Остап

  Вишня Остап (Павло Михайлович Губенко) народився 11 листопада 1889 року на хуторі Чечві на Полтавщині (тепер Сумської області) в селянській сім’ї. Початкову освіту здобув у сільській школі, потім навчався в Зінківській міській двокласній школі. Закінчив Київську військово-фельдшерську школу (1907), працював фельдшером і самостійно вчився далі, щоб екстерном скласти екзамен за гімназію. На це довелося витратити

мало не десять років. Вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але навчання не закінчив: з 1921 року почав працювати в редакціях газет, у журналі „Червоний перець”.

             Першого фейлетона опублікував 1919 року, систематично друкуватися почав з 1921 року і після того видав низку збірок своїх знаменитих усмішок. Перші збірки письменника виходять 1923 року – „Марк Твен – Остап Вишня. Сільськогосподарська пропаганда” і „Діли небесні”. Згодом окремими виданнями вийшло понад сто п’ятдесят книжок усмішок, гуморесок, фейлетонів, оповідань, а 1928 року було надруковане чотиритомне видання вибраних „Усмішок”. Тираж книжок Вишні доходив до двох мільйонів -  нечуваної для тих часів цифри. Він переклав українською мовою твори Гоголя, Чехова, Марка Твена, Ярослава Гашека.

             У 1934-1944 роках у творчій діяльності письменника була вимушена перерва: 25 грудня 1933 року його заарештували за нібито „приналежність до української контрреволюційної організації...” і засудили на десять років „віддалених таборів”, які довелося відбути на Печорі до жовтня 1943 року. І лише 25 жовтня 1955 року, майже за рік до смерті, справу було припинено за відсутністю складу злочину. Нелегко було повернутися гумористу до письменницької праці, проте вже на початку 1944 р. Вишня створив знамениту „Зенітку”, а  за нею й інші твори.

             За неповних тринадцять літ, які йому судилося жити і творити після повернення, він видав в Україні 18 книжок, з-поміж яких „Зенітка”(1947), „Весна-красна”(1949), „Вишневі усмішки”(1950), „Мисливські усмішки”(1954), „Твори в двох томах”(1956). Письменник був членом редколегії журналу „Перець”, активно виступав на сторінках газет.

             Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року.

             З 1983 присуджується премія його імені за здобутки в царині сатири і гумору.

             На схилі літ Остап Вишня написав чимало веселих оповідань для дітей. У повоєнний час були надруковані для юного читача збірки усмішок „Молоді будьмо!” (1951), „Великі ростіть”(1955). 

У „Веселці” оповідання Остапа Вишні для дітей „Панська ялинка”, „Перший диктант” та інші виходили величезними тиражами (300-500 тисяч), друкувалися в багатьох збірниках. Кращі твори склали вибране „Якби моя бабуся встали...”(1966, 1976) і „Дітям”(1958, 1989). Про його табірні поневіряння розповідається у книжці І.Ільєнка „У жорнах репресій” (1995).