Ясне-красне Купайло
Фольклорний вечір
Заквітчаний зал зустрічає відвідувачів написом на вишиваному рушнику:
"Гостинно просимо на свято Купала!". На оздобленому українським орнаментом панно - слова:
Просимо, друзі, не минати,
На Купала повертати.
Гостем станете громаді
Тай й самі будете раді.
Наше свято - свято щастя,
Свято радості й завзяття,
Свято юності й кохання,
Вогню, води і купання.
Тихо звучить пісня "На Івана, на Купала". До залу заходять двоє ведучих.
Ведучий 1: Сьогодні ми хочемо розповісти про надзвичайно поетичне свято Івана Купала, яке дійшло до нас ще з поганських часів. Припадає воно на 7 липня, день літнього сонцестояння. Проводиться свято біля води і обов'язково з вогнищем. Так вшановується живильна сила води і світлоносність сонця. Бо вогонь - це частина сонячного світла, він оберігає від усього злого.
Ведучий 2: Купайло - свято молодіжне, саме звідси єднання молодих сердець на святі і оспівування в піснях хлопця і дівчини, попарне стрибання через багаття. Але чарівність і духовна сила свята настільки всеохоплююча, що на берег річки чи ставка приходять люди різного віку,
Ведучий 1: Від часу введення християнства на Русі свято Купайла зазнало немалих гонінь і спотворень. Заборонялося скакати через вогонь, сплітати вінки. Заборони переходили у відверті наступи. Так, у 1890-х роках на Уманщині соцькі киями розганяли людей із Купайла. У 1970-х знайшлася політична причина - "Відгонить націоналістичним духом".
Ведучий 2: Нині відновлюється світлоносне і життєдайне суть свята Купайла. Цього дня, за давніми віруваннями сонце рано сходить, а трави і квіти набирають більшої сили, й опівночі цвіте папороть. У народі казали: хто знайде цвіт папороті на Івана Купала, той буде багатий і здоровий.
Ведучий 1: Заздалегідь молоді хлопці копають криницю, що є символом джерельності, життєздатності.
Ведучий 2: Починається свято. Хлопці везуть воду з купайлівськоі криниці і здоровлять усіх:
- Будьте здорові, з Купай лом!
- Будьте дужі, як вода!
Ведучий 1: В цей день обов'язково треба когось облити водою. Ця дія символізує сили води і запросини дощу, якого у цей спекотний час чекають і земля, і рослини, і все навкруги. За повір'ям, цілющу силу мали навіть роса і вода, тому багато хто намагався скупатися або хоча б походити по росі.
Звучить купальська пісня.
Сьогодні Купала
Срібна роса впала!
Стороною дощик іде,
Стороною та на наш барвіночок
Зелений.
Ясно-красно стало, так як на Купала
Рано-вранці сонце зі йшло,
Рано вранці та й на мою роженьку
Червону.
Сьогодні Купало
У нас запалало.
Стороною дощик іде,
Стороною та на наше маєво
Клечане.
В купальській криниці
Збільшало водиці.
Стороною дощик іде,
Стороною та на наше житечко
Зелене.
Ведучий 2: Головними персонажами свята, окрім купальського вогнища та води, виступають власне Купайло і Марена. 6-го липня дівчата, зібравшись у лісі чи на лузі, робили потайки опудало. Це Марена-лялька, яку плели із соломи і вбирали наче живу людину. Одягали її у вишивану жіночу сорочку, підв'язували плахту і фартуха, шию прикрашали намистом. Хлопці, в свою чергу, готували інше опудало - Купало. Згодом їх спалювали чи топили у воді. На Гуцульщині жінки вранці ходили збирати цілюще зілля, прикрашали квітами хати. Дівчата вбирались у вінки з квітів і трав, пучечки трав ладнали біля воріт, криниць, приміщень, де перебувала худоба, щоб вони принесли господарям здоров'я, силу, добробут, оберігали від усього лихого. Юнки до схід сонця вмивались росою, щоб бути гарними. На Київщині прикрашена зелом жердина з колесом угорі мала назву Іван.
Ведучий 1. Центром свята є Велике вогнище. До нього наближається Дід-чаклун (переодягнений юнак чи хтось із старших чоловіків, що погодився взяти участь у церемонії запалювання вогню) та група юнаків, які несуть із села запалені смолоскипи, а також жаровню із жевріючим вугіллям.
Дід-чаклун (починає чаклувати): Кидаю у вогонь різне зілля: м'яту, любисток, полин, чебрець, деревій і материнку. Обкурюю юнаків та дівчат пахучим зіллям від злих духів:
Щоб поганця спалило,
Молодого тіла не в'ялило,
Крові не спивало,
Віку не вкорочало,
Ось тобі плакун і полин,
Згинь, нечисте, згинь!
Ведучий 2: Люди кажуть: хай усе погане й зле у вогні пропадає, а гарне і добре зостається й розвивається! Тому хлопці по обіді на чистий вогонь Купайла звозили все непотрібне з кожного двору.
Ведучий 1: Хвилююча картина - вогонь у темряві ночі. На небі зорі мерехтять, на землі багаття горить. Ніченька-чарівниченька. Юнаки запрошують до продовження традиційного ритуалу перестрибування через багаття, щоб очиститись від нещасть, хвороб, усього злого, бо вогонь - символ очищення:
Дівка на Купала
На вогонь скакала,
Як була нечиста,
То чистою стала!
http://www.ped.sumy.ua/
|
