Випускний бал

Сценарій

         Звучить  запис пісні “ Куда уходит детство”

         На сцені кл. керівник:

-Ну от і все ! Як один день пробігло 10 років—майже 3000 днів! Днів наповнених радощами і печалями, перемогами і невдачами. Днів прекрасних і незабутніх. 10 років!  І ось сьогодні прийшов день, коли ми запрошуємо вас, наші дорогі 11 класники, на останній шкільний урок. Урок любові, пам’яті і прощання.

Давайте запросимо на цей урок і всіх тих, хто був завжди поруч, хто дарував вам тепло серця, любов і знання. Запрошуємо ваших вчителів.

Пісня (Журавлиная)

І    Календар шкільний вже закінчився,

Скоро в залі дзвоник пролуна,

Хочемо сюди ми запросити

Всіх, хто нам віддав свої серця.

Сядьмо разом з вами на узбіччі

Всіх земних незвіданих доріг,

Зазирнемо в рідні ми обличчя

І підемо за шкільний поріг.

ІІ   Вчителю, твої ласкаві руки

Нас вели стежиною життя,

А тепер прийшла пора розлуки:

Вирушаєм ми у майбуття.

Дні і тижні ми учились разом,

І були немов одна сім*я,

Ми навіки заучили фразу:

Тато, мама, вчителька і я.

(Під звуки пісні заходять вчителі)

Із залу на сцену з піснею виходять діти-артисти: 2 дівчини і хлопець.

         Cпівають, а на сцені пара танцює вальс.

Пісня (Пугачева «Осенние листья»)

І        В задумчивом вальсе кружат и кружат года

         Но школьные дни мы запомнили навсегда.

         Лицей нас учил дружить и любить

         Вовек нам его не забыть.

Знакомые окна нам светят из далека

Плывут и плывут над тобой птицы-облака

И в сердце огонь надежды, любви

Что здесь навсегда обрели.

Но с грустью сегодня нам смотрит лицей в глаза

И вот покатилась непрошеная слеза

Прощания час уже подошел

Мы любим тебя наш «Подол»

-         Чи любите ви ліцей?

-         Я хочу запитати, чи любите ви ліцей так, як любимо його ми?

-         Всією силою душі, всім серцем!

-         Тиша кабінетів і веселий гомін перерв, важка контрольна і довгожданний дзвоник.

-         Обличчя друзів і ласкаві посмішки вчителів, смак перемоги і перше кохання.

-         Все це наш ліцей, наше шкільне життя.

Тихо звучить музика із спектакля «Принцеса Турандот»

-         А життя, як казав великий класик, - це великий театр.

-         А всі ми – актори.

-         10 років, крок за кроком, ми йшли до цієї миті, готувались до найважливішої події  в нашому житті.

Всі: Прем’єра

-         Тож запрошуємо всіх вас завітати до найвеличнішого театру

(Заходять в театр)

Пісня «Ах, водевіль»

На сцену вибігають учасники

Для кого-то роль Отелло

и надежда и награда

только я – другое дело, лицеисткой

быть отрадно

Мне, к примеру, Ричард ІІІ

Ну, ничуть не интересен

больше всех люблю на свете

наш лицей, где много песен

Припев:

Ах, наш лицей/ 3 раза

Шутки, уроки, экзамены, танцы

Пусть иногда ты суров с нами был

В сердце навек ты остался.

                            Вы с высока не судите о нем

                            Не говорите: программа громоздка

                            Все, что мы с вами лицеем зовем          2

                            Все начиналось на этих подмостках      раза

СЦЕНА 1

Ведущий – Вітаю вас, панове.

         До початку вистави ще є час, тому запрошую всіх на екскурсію по театру. Як відомо, театр починається з гардеробу, а наш театр – з охорони.

ОХРАНА

         Приятна и завидна наша роль

да наша роль/ 2 раза

                   Не может без охранников “Подол”

                   Обязаны его мы уберечь

                   От всяких ему не нужных встреч

                   Ох, рано встает охрана

-         А далі?

Всі: А далі…

                   Смажений кабанчик, курка з майонезом

                   Овочі , салати звикли ми вживати

                   У нашій їдальні смачно нагодують

                   Кухарі старанні щиро почастують.

-         І стали ми за 10 років кругленькі, рум’яні, наче яблука. Але…

Эх, в румяном яблочке

Червячёчек точится

До чего же, до чего ж

Нам лечиться хочется

-         Да не лечиться, а учиться. Пора и о душе подумать.

Ау-3, в бібліотеку я навчатися піду

І буду я читать цілий день.

АУ-3, у книгосховище я книжечку знайду

І стану я розумним е-ге-гей!

- Шановні: _________________.

   Щиро дякуємо за турботу і піклування про

-         нашу безпеку

-         наше здоров’я        

-         наш шлунок

-         і наш мозок

Всі вклонились.

(Під музику вручають квіти(музика весела))

Сцена 2

Ведучий: - Щаслива та людина, яка зустріла у житті справжнього вчителя. Щасливі і ми, бо наша шкільна дорога почалась із зустрічі з чудовими педагогами

Це не вигадка, не казка,

Що віднині я – школярик.

Ось портфелик мій, будь ласка,    

А в портфелику - букварик.

А в портфелі – акварелі,

Та ще зошитів з десяток,

Та дві книжечки веселі

Про птахів і про звіряток…

А оцінок ще немає,

Бо почав я вчитись тільки,

Хоч сестричка вже питає

 Чи носитиму п*ятірки.

* * * * * * * * * * * *

Недавно – дуже дивно-

         Здавалося мені:

         І як писати рівно

         Ці літері трудні?

         І навіть з паличками

Я впоратись не міг.

Криві та з закарлючками,

Ну, просто, як на сміх.

А далі знов рядочок,

Мов бублик, кругле “О”.

Мені аж серед ночі

Ввижалося воно.

Пишу – виходить криво,

Неначе пада вбік.

А потім я, на диво,

Писав, писав – і звик.

Старався я не марно –

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

Виписує сама.

І літеру, і кому

Я можу написать

І вже несу додому

Кругленьку першу п’ять.