Останній бал, пора цвітіння

Сценарій випускного вечора

(Актова зала школи святково прибрана. Звучить пісня про школу. Виходять ведучі)

І      Добрий вечір, шановні вчителі, батьки, гості! Ось і прийшов цей радісний і водночас сумний день – день прощання з початковою школою.

ІІ     Час летить, змінює все довкола. Але всім неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим солодким, стискаючим серце спогадом – дитинство ...

І      Це справді найкраща  пора життя людини, і проходить вона у школі. Вона захоплює дружбою, мріями, першим коханням…

ІІ     Але… Усе в цьому світі має свій початок і своє закінчення. На жаль, спливає і початкова школа…

І      Тож дозвольте запросити до цієї зали нашу гордість і нашу надію, тих, кому присвячується ця подія, заради кого ми тут всі зібралися, для кого це свято – перша сходинка у шкільному житті – випускників ___ класу!

                                  (Звучить вальс)

ІІ     Чарівний день і синь безкрая!

       Цей день нам довго не забуть.

       Сьогодні, друзі, проводжаєм

       Ми вас у добру шкільну путь.

ІІ     Цей день усім нам довго не забути.

І      Промайнули перші шкільні роки. А, пам’ятаєте, якими ви були 1 вересня _____ року, коли вперше стояли на святковій лінійці?

І      Тоді кожного з нас узяла з лагідних маминих рук під своє крило перша вчителька ______________. Ніжна і щира, вона для нас, як мама.

ІІ     Ми виросли і залишили у початковій школі своє дитинство, а забрали назавжди з собою її усмішку, погляд, лагідний і трохи суворий голос.

І      Слово надається першій вчительці.

(Виступ першої вчительки)

І        Дорогі випускники, погляньте на своїх батьків. Бачите, їхні очі сповнені слізьми щастя, а десь у глибині затаїлася тривога. Бо попереду ще стільки випробувань. Любіть їх, своїх рідних, будьте гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами, щоб передчасні зморшки не лягали на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас.

ІІ     Учитель, як дбайливий садівник,

       Що прихиляється до гілки,

       Перекладає мудрість книг

       В учнівські ще малесенькі голівки.

І      Та ще настроює серця на щирість,

       Доброту та вроду яснооку.

ІІ     І все життя; аж до кінця, -

       Продовження його уроку.

І      Слово надається нашим випускникам

1.     Сценка “Дитинство”

1 випускник    Ми для вас, дорогі вчителі, будемо вічними учнями у школі, хоча невідомо, куди нас закине доля.

2  випускник   Хтось садитиме сад, хтось сіятиме хліб, усі розкриють свої таланти, але школу і Вас, наші другі батьки, ніхто не забуде.

3 випускник    Не раз ми пустували, зривали уроки, не раз боліла від нас голова, але ви все одно нас любили і любитимете все життя.

4 випускник    Шановні вчителі! Нехай ці прекрасні квіти, які тримаємо у руках ми, ваші учні, і наша щира любов будуть для вас подарунком за те, що ви були з нами аж 4 роки, за те, що створили для нас чарівну країну – країну добра, бо зігріта вона теплом ваших сердець.

                                      (Випускники дарують квіти вчителям)

Випускники виконують пісню  “Школа”

ІІ     Від імені батьків слово має ________________.

І    Дорогі випускники! Віднині ви вливаєтесь у вир самостійного шкільного життя, нехай воно буде завжди прекрасним! Нехай вас благословляє Господь! У світлу путь, на вірну стежку завжди наставляє, щоб ваша доля була щасливою і безхмарною.

ІІ     Відлітайте, ключем журавлиним

       У вирій життя школа вас проводжає,

       Хай вам зірниця палає щаслива

       Від щирого серця добра вам бажає.

      Під звуки мінорної музики танцювальним кроком на сцену підіймається маленька дівчинка з повітряними кульками та іграшкою в руці. Вона зупиняється перед однією з випускниць:

-         Ти пізнала мене?

-         Здається так… Ти – моє дитинство…

-         Сьогодні я покидаю тебе.

-         Не поспішай, побудь ще мить.

-         Я буду приходити у сни, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як вперше закохалась в русявого хлопчину, що смикав тебе за кіски?

-         Пам’ятаю.

-         А пам’ятаєш те Новорічне свято, де ти була Снігуркою?

-         Пам’ятаю.

-         А той день, коли до тебе, змученої хворобою, прийшов майже весь клас?

-         І це пам’ятаю. Дякую тобі за все.

-         Прощавай…

-         Прощавай, моє дитинство!

(Дівчинка спускається зі сцени, випускниця повітряні кульки направляє до глядачів)