Каталог статей

«Матусенько моя рідненька»

Сценарій свята

(Пісня «Сік землі»).

Ведуча. Шановні гості, Матері, вчителі та діти! Сьогодні, коли вже прокинулася від сну природа, коли лунає у блакиті пташиний спів, теплий вітерець приніс і до нас чудове свято - День матері!

1-й учень.
Добрий день вам, люди добрі,
Що сидять в нашій господі,
Ми зі святом вас вітаєм,
Щастя і добра бажаєм.

2-й учень.
Красиво і світло у нашій світлиці,
Букети в руках у діток вогняні.
Сьогодні у школі родиннеє свято,
І хочеться всіх привітати мені

Ведучий. А історія цього свята така. Жила у Філадельфії маленька дівчинка, яка дуже любила свою маму і була впевнена, що вона найкраща в світі. Минув час, дівчинка виросла і зрозуміла, що для кожної людини її мама найдорожча, наймиліша. То чому б разом для усіх мам на світі не започаткувати свято - День матері.

Ведуча. Вирішила так уже доросла Анна Джарвич і в травні 1910 року організувала у Філадельфії свято Матері. Згодом його почали відзначати у всьому світі.

Ведучий. У 1929 році Союз українок Галичини звернувся до громади з пропозицією зробити цей день святом Матері. Воно стало у нас найкращим, і ми від усього серця вітаємо всіх мам, які сидять у нашій залі, і тих, хто не зміг прийти до нас. Хай і до них доторкнеться ласкавий вітерець наших сердець, нашої любові.Так сталося, що в усьому світі День Матері святкували і святкують у травні. Мабуть тому, що саме у травні заявляється так багато різних квітів.

Ведуча. Дорогі матері! Ми зібрались на велике свято - День Матері. У цей день усі вшановують і матір-неньку, і матір-землю і Матір Божу. Перше слово, яке дитина вимовляє, - «мама». З’являється на світ малятко - лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її дитині.

Ведучий. Богиня-Берегиня… Яке поетичне, яке точне і загадкове наймення! Берегиня - це та, що береже тепло, оберігає нас від невірного кроку. Це та, що ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама жертвує задля нас всім, навіть життям . Це та, що темними ночами колихала тебе, не зімкнувши очей ні на мить. Ім’я цій Богині - Мати!

Вчитель: Благословенна будь, вкраїнська мати…

(Пісня «Мамо, тобі низесенько вклонюсь»).

(Запалюємо підсвічник).

Ведуча. Минають роки. Підростають діти. Та не меншає турбота. Моляться матері за діточок своїх, прилучають їх до молитви.

Учень.
На землі одна лиш мати.
Ти нам мати там, у небі.
Ти рятуй матусю нашу,
В небезпеці і в потребі.

Учень.
Є в мене найкраща у світі матуся,
За неї, Пречиста, до Тебе молюся.

(Виходять дівчатка в довгих білих сукнях, білих віночках, з квітами в руках).

Учень
Мати Божа, Мати Божа,
Дай здоров’я нашій нені.
Ось тобі ми назбирали
Ярих квітів повні жмені.
Зберемо дзвоники лісові,
Що найкращі у діброві.
Матінці дай щастя, долі,
Щоб дні їй минали
Без смутку, без болю.

Учень
О, Маріє Діво, я Тебе благаю,
Я на твою поміч щохвилі чекаю.
Приберемо твою ікону
У барвінок зелений.
Тільки дай доволі щастя
Нашій нені, нашій нені.
Серця наші - наші квіти -
Віддамо тобі з любові.
Захищай матусю нашу
Під святи своїм покровом.

(Пісня «У стіп Марії»).

Учень.
Рано до молитви щиро руки зложу
І буду просити Бога й Матір Божу,
Мамо тебе, Мати, щирими словами:
- Змилуйся, змилуйся, змилуйся над нами,
Силу і здоров ‘я дай нам, Мати Божа,
Поможи нам вчитись, чесно працювати,
Щоб була потіха дня мами і тата.

Учень.
Мій Ісусику солодкий,
Мій приятелю святий,
Я із ліжка свого вставши,
Йду до тебе, дорогий.
Ти колись, живучи в світі,
Між людьми на цій землі,
Славу й честь складав Отцеві,
Щоби дати приклад всім.
Буду чемним і слухняним
Буду слухати батьків,
І Тебе, Ісусе милий,
Полюблю аж до віків.

Учень.
Рідна матінко моя,
Я люблю вас щиро-щиро,
Вам бажаю щастя й миру.
Ви мене любіть, рідненька,
Бо я ще такий маленький.
Хочу бути на вас схожий,
Як і ви, такий же гожий.
Хай моє хороше слово
Розквітає веселково!

Учень.
А у мене найкраща матуся.
Я молюся за неї - серденько
День і ніч я за неї молюся,
Бо найкращу з усіх маю неньку.
Я звертаюсь до неї словами,
І жадаю їй щастя і долі.
Все для неї, для любої мами,
Щоб не знала ні смутку, ні болю.
Я бажаю їй щастя усюди,
Хай дасть Бог і удачу, і силу,
А що вже мене вивела в люди,
Розцілую матусеньку милу…

Учениця.
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові.
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся! -
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!

Учень.
Снилось мені ясне сонце,
Що в хаті світилось,
А то лиш так моя мама
Дивилася мило.
Приснивсь мені легкий вітрик,
Що пестив колосся,
А то мені моя мама
Гладила волосся.

Учениця.
Снилась мені ягідочка,
Як мед солоденька,
А то мене цілувала
Мама дорогенька.

Учень.
Снились мені ангелики,
Що в рай мене несли,
А то мене мами ручки
До серця притисли.

Учениця.
Снилося мені, що на крилах
Я в гору несуся,
А то мене із постелі
Піднесла матуся.

(Пісня «Матуся моя»).

Ведучий. Мама… В цьому слові пісня Жайворонка і журливе «курли» журавлів. Мама дала життя, навчила розуміти людей, шанувати хліб.

Ведуча. Слово «мама» росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста - промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки і вечірньою молитвою,

Ведучий. «Із букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного дня на світ святе слово «м-а-м-о», мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар Бо-жий, тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати. Це - мить, і це - вічність, бо мама завжди з нами, вона живе у нас, у наших дітях та внуках, в усьому нашому роді та береже нас і благословляє на добро» (Ярема Гоян).

Ведуча. Немає кращої любові, як любов материнська, бо всі любові цвітуть і перецвітають, а любов материнська вічна, вона вічно пестить і гріє серця своїх дітей. Ось послухайте одну з легенд про материнську любов.

                                                  Легенда про матір
Колись дуже давно, на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які закінчувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив сам цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
- Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл в мій бік.
Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.
- Я вас поховаю у морській безодні, - заревів Нептун.
Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, що віддали свої сили дітям, стали слабкими.
Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили своїм дітям.
Розлючений Нептун вигукнув:
- Хай вони вистояли проти мене на березі, але в морі я порву їм руки.
Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони, як і їхній батько, були некрасиві.
- Жінки, віддайте нам свою красу, ми врятуємо ваших синів. З морської трави сплетемо для них жили, і руки у них будуть такі ж сильні, як у нашого батька.
Жінки погодились.
Якщо ти побачиш десь некрасиву жінку, не смійся, не відвертайся. Знай: вона пожертвувала своєю красою заради дітей.
Коли цар Нептун дізнався про вчинок своїх доньок, він страшенно розгнівався і перетворив їх у чайок.
Ти чув, як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. А моряки на чайок дивляться - не надивляться. Тому що вони носять красу їхніх матерів.
От, нарешті, юнаки, ставши сильними, вийшли в море. Вийшли та й не повернулися.
Голосно зареготав Нептун:
- Не діждатися вам своїх синів. Вони заблукали. Забули, бо у морі немає доріг.
Тоді матері вигукнули:
- Хай у наших очах буде менше світла, але хай над землею яскравіше світяться зорі, щоб сини наші знайшли дорогу до рідних берегів.
Тільки-но матері сказали це, як у небі яскраво-яскраво засіяли зірки…
Ось яка сила материнської любові! Пам’ятайте цю легенду! В ній сказано так багато!

Учень.
Живе рідне слово в піснях колискових,
Стрічається знову в них світ поколінь.
Матусина мова цвіте веселково,
Освічує в небі захмарену тінь.
І де б не були ми в безмежному краю,
Нас кличе додому дитинство святе,
Де кожна пташина, як мати співає,
Верба і калина у лузі цвіте.
Де вся Україна - колиска любові
ІЗ явора й дуба, з горіхових віт.
В устах материнських, у рідному слові
Шепоче Молитву - душі заповіт.
Гойдайте веселку своїми серцями,
Гарячим цілунком торкніться хмарин,
Щоб сонце сміялось, умите дощами,
Щоб завше вертався до матері син.

Ведучий: А буває, що при живих дітях матері залишаються самотніми.

Учень:
На грядці в бабусі затінились квіти суцвіттям,
Хлюпочуть від вітру пелюстки у сизій росі.
Лишилася жінка на старість самітня при дітях,
Чека, виглядає, що може приїдуть колись.
Хоч хата старенька, та прибрано всюди і чисто,
Усе до ладу, рушники на стіні, аж горять.
Дістала зі скрині поблідле весільне намисто
І зойкнула стиха, бо крижі віддавна болять.
А роки минають. І падають зорі строкато,
Та й просяться знову на білу, як пір ‘я, канву.
Бабуся старенька вдяглася немовби на свято
І стала зорею. А зорі у небі живуть.

(Пісня «Посіяла людству літа свої, літечка, житом…»).

                                                    Сценка.
Ведуча. Що сталося, чому ви шепочетесь?

Учень. Для матусі квітів весняних ми хочем нарвати.

Дівчинка. Та де ж нам їх узяти?

(Заходять весняні місяці).

Хлопчик.
Ой пішов я до Березня
Поміж березами.
- Дай, Березню, трохи квіток
На свято дня мами.

Березень.
Ще квіточки не зацвіли,
Листочки маленькі.
Земля встала, та не вбралась
Ще на свято неньки.

Хлопчик.
Ой ти, Квітню, ти так гарно
Земельку вбираєш,
Ти вже, мабуть, для матусі
Гарні квіти маєш?

Квітень.
Ой вбираю я земельку, вбираю,
Але вбрати свято неньки,
Здається, не встигну.

Хлопчик.
Ой ти, Травню, красний Травню,
Прибраний багато,
Подаруй хоч одну днину
Матусі на свято.

Травень.
Ой знав я, що колись буде
Матусине свято.
Тому кожну свою днину
Вбрав гарно, багато.

Учень.
Хочу я всі квіти в букети зібрати,
Що під небом цвітуть голубим.
Рідна мамо, матусенько, мати,
До землі я вклоняюсь тобі!

(Кланяються діти, дарують квіти.)

Учні виконують танок

Ведучий. А зараз до вашої уваги загадки.

Учень 1.
Який струмочок повсяк-час
Співає ніжно коло вас?

Всі. Мамин голос.

Учень 2.
А що солодке знаєш ти,
Чого в крамниці не знайти ?

Всі. Мамині вуста.

Учень 3.
Яке колосся золоте
У низ вершечками росте?

Всі. Мамині руки.

Учень 4.
Які сніги постійно йдуть,
Які сніги не розтають ?

Всі. Мамина сивина.

Учень 5.
Які дві зірки знаєш ти
Завжди нам сяють з висоти?

Всі. Мамині очі.

Учень.
Спасибі вам і знов і знов
За вашу ласку і любов,
За те, що вдома повсякчас
Ви так турбуєтесь за нас.
Що нас так смачно годували,
Що нас так пильно доглядали,
Що не стуляючи очей
Не досипали ви ночей.
Нехай ще в маленькім ділі
Та в нас уже руки вмілі.
Для вас, наші милі мами,
Ростемо помічниками.
Сердечними словами
Вітаємо вас, рідні мами!
Вітаємо всіх з весною,
Із долею ясною!

(Пісня «Росте черешня в мами на городі»).