Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи | [ Додати статтю ] |
|
«Ми проводжаємо своїх випускників» Свято останнього дзвоника І Увага! Увага! Слухайте всі! ІІ У цю травневу світлу днину Школа зібрала свою родину. Гляньте навколо: як квітів багато! Починаємо шкільне прощальне свято. Заступник директора школи з виховної роботи(ЗВР): Доброго дня всім, шановні друзі, доброго дня всім, хто завітав до нас у гості на свято
останнього дзвоника. Цю чудову традицію, тепле родинне та шкільне свято не
можна замінити нічим. З надією вдивляємося в нашу молодь, у наших дітей, що
невдовзі стануть поряд з батьками на шляху дорослого життя. І На наше світле незабутнє свято Проходьте гості, мами й тата. Проходьте до нас, друзі шановні, Вас запрошує юнь невгамовна. ІІ Вже встало сонце і торкнулось тихо Ясним промінням сонних яворів, А ранок не бринить веселим сміхом, Щасливим сміхом старших школярів. І Ідуть вони поважно так до школи, Несуть у квітах вдячність та любов. Сумні щось дуже випускники сьогодні, Бо вже не будуть школярами знов. ІІ Застигла школа в німому чеканні, Бо зараз стануть разом на поріг Ті діти, що зі школи вийдуть Не на одну, на тисячі доріг! ЗВР: Ми всі належимо своїй землі З іменням, наче пісня, - Україна. Ми однодумці, ми в одній сім’ї Тож зустрічай випускників, шкільна
родино! На
останню шкільну лінійку одинадцятикласників супроводжують їх класні керівники ____________. ( Лунає пісня «Когда уйдем со школьного двора», випускники
заходять на лінійку) ЗВР: Дорогі одинадцятикласники! Влийтеся ще раз у нашу шкільну родину, вслухайтеся востаннє в
дитячий шкільний гомін, переспів дзвінка і збережіть у своїй пам’яті ці
неповторні хвилини прощання зі школою. Лінійка,
присвячена святу Останнього дзвоника оголошується відкритою. ( Лунає Державний Гімн України) Сьогодні у нас у почесній президії присутні:
__________. ( Гості займають місця у президії, діти
вручають їм квіти)
Очікуванням кожне серце
б’ється, Надії вогник у очах не згас. Директорові слово надається Вона сьогодні привітає вас! Слово
надається директору школи ______________. Запрошуємо
до слова гостей:
_______________. Шкільні
роки – це майже 3 тисячі днів. Це роки, кили ви прокидалися , не додивившись
солодких снів, і йшли знайомою стежиною до школи. Це контрольні роботи і
диктанти, це екскурсії і цікаві зустрічі, це свята, це перша вчителька. Перший ваш вчитель – це так
багато! Учив вас писати, вчив вас
читати, Вчив цінувати щиру розмову, Вчив вас любити батьківську
мову. Вчив так багато знати і вміти
. Перший ваш вчитель – слухайте
, діти! До мікрофону запрошуємо першу
вчительку 11 – Б класу __________. Слово надається першій
вчительці 11 – А класу _____________. В хвилини радості й печалі Для вас був вірний помічник Його ви руку відчували. Він поруч був – ваш класний
керівник. Запрошуємо
до слова
___________– класного керівника 11 –
Б. Бентежна мить…Від Сяну до
Камчатки В струнких шеренгах зупинивши
крок, Стоять врочисто хлопчики й
дівчата, - Ось-ось останній пролуна
дзвінок… І вже тісним стає шкільне
подвір’я, А в грудях серцю тісно й
поготів. І чисті очі дивляться з
довір’ям В тепло зіниць своїх
учителів. Слово надається випускниці ____________ . (Одинадцятикласниця
звертається до вчителів) (Діти вручають квіти вчителям, лунає
пісня «Вчителько моя») Шановні наші педагоги Ми у коло запрошуєм вас Хай лунає прощальний
вальс. (Одинадцятикласники
запрошують вчителів до вальсу) Шкільне прислів’я, мабуть,
кожний знає: « До школи в нас прямують всі
стежки!» Клас одинадцятий! Вас зараз
привітає Надія школи – наші малюки. Цю мить вони чекали довгий
час. Увага! Слово має перший
клас!
(Слово
першокласникам) 11 клас: Ось час проб’є, і школу ми покинем Уже назавжди. Тут не буде
нас, Розійдемось у світ ясний,
полинем І засумує школа, рідний
клас. Ми вам, молодшим, школу
залишаєм. Шануйте старших, в дружбі всі
живіть. Ви кращі будете за нас, ми
знаєм, Та про любов на картах не
пишіть. Учіться добре і живіть
чудово, Та не гуляйте у вечірній час,
Не бийте вікон, навіть
випадково, І час від часу згадуйте про
нас. Пишіть диктанти і книжки читайте, Щоб ліні дух нарешті з школи
щез, Ну а з уроків, друзі, не
тікайте, Навчальний не затримуйте
процес Садіть дерева, сійте гарні
квіти, Щоб школа стала, як вінок для
вас, Живіть щасливо в рідній
школі, діти, А ми сюди прийдемо ще не раз. (Одинадцятикласники
дарують подарунки першокласникам) Останній
дзвоник – це свято нашого шкільного урожаю. Багато вершин було підкорено
випускниками, багато справ зроблено. Є серед випускників ті, що протягом 11
років зробили безліч добрих справ, захищали честь школи в районі, а є такі, що
захищали і честь всього району. Сьогодні учительський та учнівський колектив
каже їм велике спасибі за їх енергійність, за їх розум, за їх бажання, за їх
вміння. Серед випускників таких дітей немало. Вони – гордість нашої школи. (Перераховує прізвища учнів та їх нагороди) Давайте
ще раз поаплодуємо нашим активістам. Ми
віримо в вас. Віримо, що і надалі, на всьому шляху вашого життя ви будете
залишатися такими ж непосидючими і вмілими. Віримо, що ви будете завжди
гордістю школи і своїх батьків. Тисячі бажань
сьогодні у випускників.
У кожного своє.
Хай всі вони
здійсняться. В нашого
народу підкова вважається
символом щастя. Її
прибивають на щастя
на будинках, носять
символічні прикраси у
вигляді підковок – теж на
щастя. А якщо
наступили на підкову
- загадуй бажання
- воно неодмінно
збудеться. Тому ми
вам пропонуємо стати
на символічну підкову,
загадати бажання і
хай воно неодмінно
збудеться. ( Під мелодію
пісні «Голуби» діти стають на символічну підкову, директор школи підходить до кожного
випускника і вони в скриньку кладуть свої записки з бажаннями ) Наші випускники
свої бажання записали
на листочках, склали
у скриньку. Вона
буде зберігатися у
школі. Пройде 10
чи 20 років,
вони зустрінуться і
звірять свої бажання
і свої досягнення.
Хай збудуться всі
ваші мрії! І ось
ця мить – в житті
єдина мить, Коли останній
дзвоник продзвенить, Мелодія весела
і сумна, Мов спогад
серця, зараз пролуна: Ось ти
ідеш із друзями
у клас, А ось ти закохався
в перший раз. Шановні випускники! Щасливим хай
буде ваш обраний
шлях. Хай вам
добре у світі
живеться. А цей
срібний дзвіночок у
ваших серцях Добрим спогадом
хай озоветься. Право дати
останній дзвоник надається
одинадцятикласнику _________. Цей
дзвоник озвався в душах не тільки випускників, а і в душах тих людей, які
кожної миті були разом з вами, діти, в душах тих, хто буде з вами завжди
поряд, як би далеко ви не були від
рідного дому. Це ваші батьки. І ось у цей святковий день ваші діти хочуть звернутися до вас, шановні батьки. (Слово до батьків) Всі
батьки прийшли сьогодні благословити своїх дітей на життєву дорогу і попросити у Всевишнього бути поруч з
дітьми, оберігати їх на кожному кроці. Здавна так уже в народі
заведено, що ту стежину, або дорогу, на яку вперше ступає дитина, освячують
хлібом і сіллю на вишитому рушнику. (
Батько і мати підходять до дітей із короваєм, кажуть напутнє слово) Рік за роком – наче день, 11 літ минає. Вже нові випускники Школу залишають. Простели, мамо, рушник, Той, що вишивала, Щоби рівним полотном Дітям доля слалась. Дай, матусю, оберіг Дітям на дорогу, Щоб ніхто з них не забув Отчого порогу. Простеліть же свого
материнського рушника від шкільного порогу і хай рушникова доріжка веде ваших
дітей по життю, а життя буде, як ці рушники – довгим, чистим і вишитим
різнокольоровими нитками. (Матері стелять рушники від шкільного
порогу під мелодію пісні «Рідна мати
моя», і випускники проходять по рушниках зі школи) Вирушили в дорогу наші
випускники, щасти їм завжди і у всьому! На цьому наше Свято останнього дзвоника оголошується
закритим. ( Звучить Державний Гімн України) Сценарій підготовлений заступником директора
школи з виховної роботи Моренень Н.М. | |
| Переглядів: 4445 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |