Каталог статей

Екологічний вечір у школі

На сцену виходить Продавець повітря (старшокласник). На грудях у нього лоток зі складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря», пляшками з яскравою етикеткою «Жива вода».

Продавець повітря: Чисте гірське повітря! Купуйте «живу воду». Остання «жива вода» на Землі! Парасольки від кислотних дощів — для всіх і кожного! Купуйте цілюще чисте гірське повітря! Тільки у нас! Нату­ральна «жива вода»... (На сцену вибігають покупці — учні).

Продавець повітря (зрадів покупцям): Купуйте парасольки від кислотних дощів. «Живу воду»! Останню «живу воду» на Землі! (Покупці здивовані).

Перший: Парасолька від кислотного дощу?

Другий: «Жива вода»?

Третій: Чисте повітря?

Продавець повітря: Саме! Останні екземпляри. Тільки в нас! Поспі­шайте! Купуйте носові хустинки від смогу!

Четвертий покупець: Навіщо?

П'ятий: Кому потрібна «Жива вода»?

Шостий: Все це бабусині казки!

Продавець повітря (з сумом): Бабусині казки... Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на Землі не залишиться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю «живою». А за один вдих скоро доведеться платити таку ціну!

Перший: Яку ж?

Продавець повітря: Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може ста­ти людське життя! Наше й наших дітей...

Другий: Так він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів.

Продавець повітря: Так-так... Чудові парасольки від кислотних дощів...

Третій: Та він божевільний!

Четвертий: Повітря о-о-он скільки!

П'ятий: А води? Пий — не хочу! І все безкоштовно.

Шостий: Та він звичайний шахрай!

Перший: Ходімо, немає про що з ним розмовляти!

Другий: На наш вік всього вистачить!

Продавець повітря: А після вас?

Третій: Що буде після нас — нікому не відомо...

Четвертий. Після нас — хоч потоп!

Продавець повітря (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно? (Гуркоче грім... чути шум дощу).

Продавець повітря: Ось... Я ж казав, кислотний дощ!

П'ятий: Накаркав!

Шостий: Не може бути!

Продавець повітря: Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ. Від нього шкіра стає сірою, життя згасає...

Перший: Ущипніть мене, я, мабуть, сплю.

Продавець повітря: Ні-ні, це останнє попередження! Скоріше беріть парасольки!.. (Шум дощу стає сильнішим. Покупці розбирають парасольки, хо­ваються під ними від дощу).

Другий покупець: Мені страшно.

Продавець повітря: Страшно... Скоро лише в кіно можна буде побачити світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й жива вода, ранкова роса і грибний дощ... Та й хто буде ходити в такі музеї?

Третій: А сонце?

Четвертий: Невже зникнуть птахи?

П'ятий: І ми ніколи не побачимо пролісків?

Шостий: Не вдихнемо аромат конвалій?

Перший: Не зануримося у прохолодну річку?

Другий: Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу? (Продавець повітря хитає головою).

Всі: Ні! ми не згодні! Нехай буде веселка!!!

Перша ведуча: Наша планета не витримує екологічних потрясінь: Чорно­биль, засухи в Африці, виснаження озонового прошарку атмосфери, скорочення розмаїття фауни і флори, кислотні дощі над Європою, «парниковий ефект», проблема промислових відходів... І перелік цей можна продовжити.

Друга ведуча: Загрозлива екологічна ситуація склалася в Україні. Приро­доохоронними органами у 1990 році було визначено найбільш забруднені, неблагополучні в екологічному плані міста, серед яких Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Лу­ганськ, Макіївка, Маріуполь, Одеса та ін. (Читання вірша, написаного власноруч учнем).

Чому шалені бузувіри

Природу нищать, мов кати?

Невже їх породили звірі?

(Та й звір не робить підлоти).

Де наші ріки та озера,

Де кришталева та вода?

Чому замулені джерела?

Чому спіткала нас біда?

Колись давно усім на диво

Цвіли прекрасні міста-сади,

Неначе дівчина вродлива.

Тепер над ними — сивий чад!

Еней, що з пекла повернувся,

Якби в Україну завітав,

То з жаху, мабуть, відсахнувся б

Та й знов у пекло почвалав.

Перша ведуча: Великої шкоди завдають природні браконьєри. Це вони винні у тому, що весною журавлі не летять на знайомі місця. Це во­ни відібрали пісні птахів у Землі. Це вони зводять бульдозером шишкінський бір, осушують левітанівський омут...

Друга ведуча: Птахи, риби і звірі в душі людей дивляться. Всіх їх жалійте, люди, не вбивайте. Небо без птахів — не небо! Море без птахів — не море, А земля без звірів — не земля...

Перша ведуча: Пропонуємо вашій увазі сатиричну сценку «Браконьєри». (У ній беруть участь два юнаки Один високий на зріст, а другий низький). Для сценки потрібні такі атрибути:

1. Великий плетений кошик.

2. Бутафорська риба.

3.  Сіті бутафорські.

4. Міліцейський кашкет, червона пов'язка та свисток.

Для сценки-пантоміми потрібно підібрати музичне оформлення.

(На сцену знову виходять покупці-учні).

Перший:              Нам жити в одній сім "і.

Другий:                Йти в одному строю.

Третій:                 Летіти в одному польоті...

Четвертий:          Давайте збережем

Ромашки на полі

П'ятий:                Латаття на річці

Шостий:              І клюкву в болоті.

Перша ведуча:    О, яка природа-мати

Терпляча й добра.

Але, щоб її

лихо не спіткало,

Давайте збережем її.

Друга ведуча:      Коли суджено дихати

Нам повітрям одним,

Давайте ми всі

Навік об'єднаємось!

(Всі беруться за руки).

Перший:              Давайте наші душі збережем!

Всі:                       Тоді і на Землі

Й самі ми збережемся.