Каталог статей

СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА

Ведучий. Дорогі друзі! Шановні вчителі, батьки, гості! Сьогодні ми зібралися на незвичайне свято, якого немає в жодному календарі. У цьому святі поєднані біль розставання і світлі надії, радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються зі школою наші випускники. Сьогодні у нас – випускний вечір!

Ведуча. Я маю честь вітати вас у цей святковий день. Подія, яка зібрала нас всіх, спонукає до теплих слів, щирих зізнань, душевних спогадів. Отже, давайте будемо щедрими на тепло, любов та увагу!
Увага! До зали запрошуються випускники 2008 року!

(До залу заходять випускники, класний керівник. Ведучі представляють випускників, класного керівника. Звучить мелодія пісні «Куда уходит детство».)

Ведучий. Надійшла урочиста хвилина відкриття вечора, присвяченого прощанню зі школою і врученню атестатів випускникам 2008 року. Дозвольте урочисту частину випускного вечора вважати відкритою.

(Звучить Гімн України.)

Ведуча. Любі випускники, шановні вчителі, батьки, сьогодні ви всі станете свідками найзнаменнішої шкільної події. Це – ваше свято. І нехай прикрашають його щасливі посмішки та добрі слова.

Ведучий. А найперші слова хочеться присвяти тим, хто прагнув дати вам, любі випускники, міцні знання, виховати порядними та чесними людьми, хто любив вас і поважав, підтримував та оберігав.
Благословенна ж вчительська щедрість! Все від неї, від щедрості думок, сердець і рук! Вітайте вчителів _____________________ ЗОШ.

(Ведучі представляють вчителів.)

Ведуча. Для оголошення наказу по школі про випуск учнів 11 класу слово надається завучу школи________________________.

(Оголошується наказ.)

Ведуча.
Почуттів переповнює чашу,
Свіжий подих красуні-весни,
Свою любов і прихильність нашу
Адресуєм директору ми!

Ведучий.
Разом з вами схвильований трішки,
Як буває в хвилини розлук,
Проводжа він вас поглядом ніжним,
Добрий, щирий порадник, і друг.

Ведуча. А зараз надаємо слово директору школи _____________. Він вручить нашим випускникам атестати зрілості.

(Виступ директора школи, вручання атестатів.)

Ведучий. Сьогодні якось особливо співали пташки, сонце, спокійне та мирне, не поспішаючи, сідало за обрій, небо було чистим та безмежним. Цей пам’ятний літній вечір ніби пророкує вам, тим, хто вступає в доросле життя, ясну та спокійну долю, чистий та безмежний шлях.

Ведуча. Дорогі випускники, а пам’ятаєте, як все розпочиналося. Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. Вас зустріла усміхнена та красива перша вчителька.
Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивилися ви з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, пильно вдивлялися в очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. Тож яким великим, щедрим, добрим і чуйним має бути серце, яке вмістило біль і радість кожного з вас. Пам’ятайте її завжди.
Пам’ятайте завжди першого класного керівника, з яким познайомилися в _________________________________ школі.

Ведучий.
Перша вчителька – добра й терпляча
Наче мама була вам малим.
А любов її щира, гаряча
Зігрівала сердечка усім.
Немов фея, і добра, і мила,
Усміхається лагідно вам.
Як же щиро вас всіх любила,
Як же завжди хвалила батькам!

(виступ першої вчительки)

Ведуча.
Скільки літ промайнуло відтоді,
Дві косички злилися в косу.
Ще побачиш ти вперше сьогодні
В чистім погляді чисту сльозу.
Світ багатий на добрих людей,
Та вдивляйтесь ровесникам в лиця –
Може, більше ніколи й ніде
Вам не випаде з ними зустріться.
Все, що здійснилось,
Все, що наснилось,
Вічно вам буде зоріть.
Те, що зоріло, вам серце гріло,
Не розгубіть, не розгубіть.

Ведучий. Так дивовижно складається життя, що сьогодні ви ще разом, наші випускники, однокласники, а завтра – ваші шляхи розійдуться.
Але через якійсь час вас покличуть стіни рідної школи, де завжди чекатимуть вашого приходу вчителі. І можливо, лише тоді ви по-справжньому зрозумієте, що саме вони найбільше про вас думали, захищали і підтримували, дбали і прагнули лише найкращого.
А сьогодні востаннє спробуйте прислухатись та запам’ятати напутні слова вашого класного керівника.

(Виступ класного керівника.)

Ведуча.
Ну от і все. Уже перегорнули
Підручників останні сторінки,
Й на випускних екзаменах відчули,
Що плине час скоріше від ріки.
Здавався недосяжним горизонт,
А світ – казковим! За шкільним порогом.

Ведучий.
Чекали вас уроки і книжки,
В світ пізнання несходжені дороги.
Дитинство ваше, мов вчорашній день,
Ось-ось майне крильми у темінь ночі,
Аби світанок від дзвінких пісень
Прокинувся і вам заглянув в очі.
Ви підійшли до першої межі –
Шкільним порогом звуть її в народі.
І сльози, й пісня, й радість – все в душі,
А чого більше – перемірять годі.

Ведуча. Дорогі випускники, це їм, найріднішим, ви завдячуєте своїм життям, своїм сьогоденням. Їхня любов, безмірна і відкрита, надає сили в часи розчарувань, надихає під час негараздів, підіймає і бентежить в часи радості. Скільки щастя випромінюють їхні очі, але десь в глибині душі все ж таки затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань. А батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі, хоча й не показують цього.

Ведучий. Дорогі випускники! Одинадцять років тому вас, несміливих і тендітних, привели до школи найрідніші люди – тато і мама.
Усі мовчать – щось мати каже,
Цвітуть притишено слова.
Вони із веселкових вражень,
З любові, що в душі жива.
Зійшлися діти всі до хати,
Де хліб рум’яний на столі…
Усі мовчать: говорить мати
Вустами неба і землі.
Від імені батьків слово надається ________________________________________
(Виступ мами.)
(Звучить пісня «Мамо, тобі низесенько вклонюсь.»)

Ведуча. Юність, справді, найкраща пора життя людини і проходить вона у школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням…
Тому дозвольте мені запросити на цю сцену юних, сміливих, нестриманих, крикливих – наших іменинників, випускників 2008 року.

ВИПУСКНИКИ

1 – й випускник
Затихнуть пісні. І почнеться урок.
Урок, на який не подзвонить дзвінок.
За парти не сядемо так, як завжди,
Учитель з журналом не ввійде сюди.

2 – й випускник
Учителько наша! Не будете там
П’ятірок і двійок ви ставити нам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.

3 –й випускник
Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути там літо й зима.
Й не сорок п’ять він триває хвилин,
а довгі роки не вгава його плин.
Урок цей для тебе – ти твердо затям –
І перший, й останній, – він зветься життям.

4 – й випускник
Як швидко минули за партами роки і дні.
У пролісках синіх всміхаються долі ясні.
То юність, мій друже,
вклонилась тобі і мені,
І кличуть в дорогу нас стежки нові.

5 – й випускник
Ми для вас, дорогі вчителі,
Будем вічними учнями в школі,
Хоч підемо по цілій землі
І своєї шукатимеш долі.

6 – й випускник
Хтось садитиме сад і гаї,
Хліб, як золото, сіяти буде.
Всі розкриють таланти свої,
Але школи ніхто не забуде.

7 – й випускник
Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли.
У вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.

8 – й випускник
Ми підемо, а в вашім житті
Всі залишимось: Діми, Оксани і Саші.
Пустотливі. Швидкі і верткі,
Як колись ще у першому класі.

9 – й випускник
Тож пробачте сьогодні за все!
Жарти, витівки наші невдалі,
Нас життя вже на крилах несе
В невідомі, незвідані далі.

10 – й випускник
В хвилини радості й дитячої печалі
Учитель був нам вірний помічник.
Його ми руку дружно відчували –
Він поруч був, наш класний керівник.

11 – й випускник
Ось і відліт із рідного гнізда,
В якому ми учились і зростали.
Де нас добру і розуму навчили,
Де нас зустріла юність золота.

12 – й випускник
Не старійте, вчителі, ніколи,
Молодість вам більше до лиця.
Вас веде щораночку до школи
Яворина стежка без кінця.

13 – й випускник
Дорогі ви наші вчителі!
З вами нам було цікаво жити.
Наш уклін вам, любі, до землі
Й ці прекрасні і яскраві квіти.

(Лунає музика «Вчать у школі», учителям вручаються квіти.)

Випускник. Чимало наказів, пам’яток видали директор та його заступники за час нашого навчання в школі.

Випускник. А сьогодні ми, випускники 2008 року, склали пам’ятки директору, завучу та всім вчителям школи.

Випускник. Пам’ятка директору школи.
1. Директор правий.
2. Директор завжди правий.
3. Директор не спить – він відпочиває.
4. Директор не їсть – він набирається сил.
5. Директор не запізнюється – він затримується на діловій зустрічі.
6. Директор не п’є – він дегустує.
7. Директор не читає в робочий час газет та журналів – він збирає необхідну інформацію.
8. Директор не залицяється до молодих вчительок – він просто приділяє їм увагу.
9. Директор ніколи не припускається помилок – їх роблять підлеглі.
10. До кабінету директора можна увійти зі своїми ідеями, але виходити з кабінету треба з ідеями директора.

Випускник
Батько і мати – два сонця гарячі,
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати… У долі дитячий
Треба, щоб кривди між них не було.

Випускник
А без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного житла.
Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли,
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.

Випускник
Здавалося, дитинство буде вічне,
Здавалося, воно не відцвіте,
Матусі слово, мудре, втішне,
І слово колискової святе.

Випускник
Так мало я тобі сказати встиг
І поглядом, і жестами, й словами.
А відстань уже більшає між нами.
І голос твій на мить чогось притих.

Випускник
Не печалься, не журися, мамо,
Усміхнись і не корись жалю.
Натинає доленька вітрила,
Шепчуть губи: «Я тебе люблю».

Випускник. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те ,що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

Випускник. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

Випускник. Рідні наші, припадаємо до ваших колін за життя і ваші турботи. Любі наші, доземний уклін вам!

(Звучить пісня «Мама»)

Ведучий. А зараз, як ви вже здогадались, наш традиційний «мамин вальс».
(Лунає мелодія «Поговори зі мною, мамо»)
(Всі випускники підходять до краю сцени)

Ведуча. Дорогі випускники! 11 років вів вас по життю учитель, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалось. І тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки.
Ведучий. І це продовжується вічно, доки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям тепло і любов. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої вчительської любові до вас. Нехай спогади про рідну школу світять вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться для вас тим промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоб не спотикнутися.

Ведуча. Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя.
Щасливої дороги, дорогі випускники!

Підготував: Прокурат В. Г. Заступник директора по виховній роботі Мавковицької ЗОШ І – ІІІ ступенів