Програма роботи гуртка
«Цікава етимологія»
Пояснювальна записка
Одним із найважливіших принципів гурткової роботи є спрямованість на виховання гармонійної особистості. Це передбачає формування у школярів стійких знань, умінь і навичок, які б відповідали рівневі сучасної мовознавчої науки. Гурткові заняття покликані розвивати інтелектуальну, емоційну, естетичну сфери особистості, культуру мовлення. Робота з додатковою літературою, виступи із повідомленнями (доповідями), ознайомлення із творчістю видатних мовознавців, із сучасними дослідженнями з етимології, а також топоніміки, гідронімії, ономастики – усе це сприятиме профорієнтації школярів, посиленню інтересу до вивчення мови, спонукатиме дітей до самоосвіти.
Мета роботи гуртка:
- стимулювати інтерес школярів до вивчення рідної мови;
- поглиблювати знання учнів з мови, формувати лінгвістичну компетенцію школярів;
- активізувати самостійну пізнавальну діяльність учнів;
- удосконалювати вміння школярів працювати колективно, в групах та самостійно.
Завдання гуртка:
- подати початкові відомості про етимологію як розділ мовознавчої науки;
- виховувати стійкий інтерес до походження та історії слів рідної
мови;
- формувати вміння користуватися етимологічними довідниками та словниками;
- формувати вміння чітко й послідовно висловлювати думки, зокрема навички застосування наукового стилю;
- збагачувати й активізувати словниковий запас учнів,
- сприяти всебічному розвиткові особистості кожного школяра.
На гуркових заняттях учні мають усвідомити роль і значення рідної мови для розвитку людини. Цьому ж сприяє використання міжпредметного матеріалу (історія, література, іноземні мови, образотворче мистецтво і под), урізноманітнення видів робіт (змагання, ігрові й рольові завдання творчого характеру, мовні загадки, шаради тощо). Перевага має надаватися інтерактивним формам і методам організації гуркових занять.
На гурткових заняттях слід застосовувати проблемний виклад матеріалу, частково-пошуковий, дослідницький методи навчання. Ураховуючи вікові особливості п’ятикласників і запас їхніх знань, учитель має не лише повідомляти нові для дітей знання, а й формулювати посильну для їхнього розуміння проблему, показувати шляхи її розв’язання, підтверджувати висновки вдалими прикладами. Гуртківці мають поступово усвідомлювати способи розв’язання проблеми, ознайомлюватися з основами евристичного мислення, способами творчої, пошукової роботи.
Важливо також показати шляхи розвитку і збагачення рідної мови, розкрити учням багатство, образність рідного слова, показати скарби української мови.
Результати своїх досліджень гуртківці можуть представити у вигляді самостійно складених мовних вікторин, оформлення стіннівок, альманахів, підготовки радіопередач мовного змісту.
Програму гуртка розраховано на навчальний рік (35 год, одне заняття на тиждень)
Програма роботи мовного гуртка «Цікава етимологія»
(35 год, 1 год на тиждень)
|
№
п/п |
К-ть
год |
Зміст навчального матеріалу |
Вимоги до рівня навчальних досягнень учнів |
|
1 |
1 |
Вступ Етимологія – вчення про первісне значення слова, наука про походження слів, їхній історичний розвиток, спорідненість їх із іншими словами
|
Учень:
називає предмет вивчення етимології;
пояснює за допомогою вчителя походження слів, зіставляє його зі спорідненими словами тієї самої або іншої мови |
|
2, 3 |
2 |
Етимологія власних назв
Етимологія топонімічних назв (рідного міста, села і под.)
Походження та значення найчастіше вживаних сучасних імен.
Походження поширених україн ських прізвищ.
Підготовка стіннівки «Моє ім’я»
Міжпредметні зв’язки
Історія, краєзнавство. |
Учень:
пояснює (у нескладних випадках) походження та значення топонімів і власних імен людей;
складає висловлювання про походження та значення назви рідного міста (села); власного імені та прізвища, пояснює їх походження |
|
4, 5 |
2 |
Ознайомлення з етимологічним словником. Види етимологічних словників: короткі (популярні, шкільні) і повні (наукові). Будова етимологічного словника.
|
Учень:
знає призначення та будову етимологічного довідника та словника;
уміє користуватися етимо логічним довідником (словником) з допомогою вчителя;
складає речення і мікро тексти про походження слів з опорою на відомості з етимологічного довідника (словника). |
|
6-8 |
3 |
Походження назв часових вимірів
Етимологія мір часу (ера, вік, століття, рік, місяць, тиждень, доба). Етимологія назв пір року (зима, весна, літо, осінь) Джерела слов’янських назв місяців (травень, червень, липень, серпень…) та днів тижня.
Підготовка мовної радіопередачі «Людина і час»
Міжпредметні зв’язки
Історія, математика. |
Учень:
уміє самостійно користува тися етимологічним довід ником (словником);
знає основні відомості про етимологію найчастіше вживаних мір часу. |
|
9-16 |
8 |
Світ навколо нас (етимологія найбільш уживаних слів)
Етимологія назв побутових предметів та реалій навколишнього середовища
Споконвічні назви речей домаш нього вжитку (одяг, їжа…)
Походження назв транспортних засобів (автобус, машина, корабель, літак…), засобів спілкування (телеграф, телефон..).
Походження назв тварин (білка, собака, корова, верблюд… )
Етимологія назв рослин (тюльпан, помідор, соняшник, боби, акація, ожина, нагідки…)
Підготовка альманаха «Любіть тваринку і рослинку».
Походження термінів мистецтва (драма, комедія, опера, тріо, балет, мольберт, колорит…).
Підготовка вікторини «Що я бачив у театрі ( музеї)».
Походження назв спортивних ігор та термінів (футбол, волейбол, баскетбол, естафета, олімпіада, цейтнот, гамбіт, пенальті…)
Підготовка усного журналу «Спортивні ігри й терміни: походження назв»
Етимологія понять торгівлі (базар, крамниця, ярмарок, магазин, гастроном, універмаг…) та грошових одиниць (карбованець, гривня, червінець, копійка…)
Етимологія слів, широко вживаних у шкільному житті (школа, парта, зошит, директор, учитель, учень, урок…)
Підготовка вікторини «Як у нас на ярмарку…»
Походження і значення відомих учням мовознавчих термінів (фонетика, орфоепія, префікс, апостроф…)
Міжпредметні зв’язки
Українська мова, іноземна мова, образотворче мистецтво, фізична культура.
|
Учень:
вміє самостійно користува тися етимологічним довід ником (словником);
знає основні відомості про етимологію назв найбільш відомих речей побуту, транспортних засобів, засобів спілкування, назв тварин і рослин, термінів мистецтва, спортивних ігор і термінів, понять торгівлі, грошових оди ниць, слів, поширених у шкільному навчанні.
|
|
17-18 |
2 |
Повторення та узагальнення вивченого |
Учень:
знає походження най більш уживаних у мовленні школярів слів;
пояснює походження пев них слів зіставленням їх зі спорідненими словами тієї самої або іншої мови;
складає висловлювання (розповідь або роздум) про походження певних слів. |
| |
|
|
|
|
Олена Костійчук
|
