Каталог статей

Афганiстан – моя кривава рана

(Перед початком вечора звучать у запису пiснi на афганську тематику. На сценi розмiщенi столик для ведучих та стiльці для воїнiв-афганцiв, якi й запрошуються на сцену).

1-й ведучий. Доброго дня, шановнi гостi та присутнi у цьому залi. Сьогоднi ми запросили вас у Будинок культури на зустрiч з воїнами-афганцями з нагоди рiчницi виведення вiйськ колишнього Радянського Союзу з Афганiстану.

2-й ведучий. Сьогоднi ви маєте можливiсть почути розповiдi безпосереднiх воїнiв «афганської» війни, якi приїхали до нас на зустрiч.

(Називають прiзвища гостей — воїнiв-iнтернаціоналістів).

1-й ведучий. 15 лютого 1989 року було завершено виведення вiйськ колишнього СРСР з територiї демократичної Республiки Афганiстан.

2-й ведучий. 15 лютого в жiттi колишнiх вiйськових, якi пройшли дорогами Афганiстану, навiки залишиться як день пам’ятi про чужу i жорстоку вiйну. Афганiстан — це мужність воїнiв, це вiрнiсть солдатськiй дружбi, це взаємовиручка i взаємодопомога.

1-й ведучий. За давнiх-давен український народ пiдтримує священну традицiю — вкарбовувати в свiдомiсть прийдешнiх поколiнь пам’ять про бойовi подвиги кращих синiв i дочок, якi сповна виконали вiйськовий обов’язок.

2-й ведучий. Iсторiя України повниться вiдомими iменами Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка, Мороза-Морозенка, iменами славетних воїнiв Великої Вiтчизняної вiйни.

1-й ведучий. Волею часу i обставин, мудрою, миролюбною полiтикою Президента України завершують скорботну шеренгу героїв воїни-афганцi, воїни-iнтернацiоналiсти.

2-й ведучий. 15 рокiв, що минули, згуртували колишнiх бiйцiв-iнтернацiоналiстiв поеднали їх в одну родину, де біль одного вiддається щемом у iнших, а радiсть стає загальним почуттям.

1-й ведучий. У складi колишньої 40-ї армiї, що складала кiстяк радянських вiйськ в Афганiстані, нараховувалося понад 25 вiдсоткiв українцiв.

2-й ведучий. Майже 5 тисяч хлопцiв Київщини пройшли через горнило неоголошеної афганської вiйни, 132 з них привезли додому у цинкових домовинах, близько 200 сiмей уже нiколи не дочекаються їх — найдорожчих та найрiднiших, 185 афганцiв повернулись iнвалiдами, 125 — тяжкохворими.

2-й ведучий. Минає час, проходять дні за днями. Битви закiнчуються, а пам’ять вiчна.

Вiдiйшла в iсторiю і афганська вiйна. Та ще довго будуть тривожити нас голоси загиблих і живих.

(Лунає пісня («Бой гремел в окрестностях Кабула).

1-й ведучий. 15 рокiв тому, 15 лютого 1989 року, для тисяч наших юнакiв закiнчилась нарештi вiйна, розгорнута бездумною легковажнiстю тодішнього керiвництва СРСР, котре не хотiло розумiти характеру подiй, що розгорталися на землi його пiвденного сусiда. Як результат, кiлька престарiлих, надiлених необмеженою владою полiтикiв, органiзували криваву бойню, правда про яку тривалий час приховувалася за безневинною назвою «афганськi події».

2-й ведучий. Сьогодення лiквiдувало («бiлi плями» нашого недалекого минулого, поiменно назвало тих, на чиїй совiстi марно пролита кров тисяч i тисяч людей. Але тiнь їхньої провини не повинна падати на колишнiх радянських солдат, офiцерiв i прапорщикiв, котрi волею долi опинились на афганськiй землi. Вони виконували наказ. То був їхнiй обов’язок.

1-й ведучий. Закiнчилася дестилiтня нiким i нiкому не оголошена трагiчна вiйна. Але в людськiй пам’ятi вона буде жити довго, тому що її iсторiя написана кров’ю солдат i сльозами жiнок та матерiв, обелiсками з жерстяними зiрочками та пiснями, якi увiрвалися в наше життя фронтовим вiтром.

Навiчно залишиться ця вiйна в душах поколiння, яке вийшло iз неї, обпалене вогнем i пекучим афганським сонцем.

Слово — нашим гостям — воїнам-афганцям.

(Виступи воїнiв-афганцiв. Дiти вручають квiти).

2-й ведучий. Шановні друзi, до слова запрошується сiльський (мiський) голова.

(Виступи сiльського (мiського) голови).

1-й ведучий. Сьогоднi ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблого односельчанина, воїна-iнтернацiоналiста.

2-й ведучий.

Хвилина мовчання...

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання —

Чиєсь материнське страждання.

Хвилина мовчання —

В нiй наша любов i гроза.

Як пам‘ять полеглих,

Священна хвилина мовчання.

Просимо вшанувати пам’ять загиблих воїнiв-iнтернацiоналiстiв хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання).

1-й ведучий. Слово для виступу надається учневi.

(Виступ старшокласника. Лунає пiсня «Вам, ребята, из Афгана»).

2-й ведучий. Шановнi друзі! На цьому наша зустрiч закiнчується. Запрошуємо всiх присутніх вiдвідати могилу загиблого воїна-односельчанина i покласти квiти.

Коваленко О.В., директор Будинку культури  с. Дмитрівка  Київської обл..