Каталог статей

Додаток 1

Матеріал для таблиці «Стилі виховання»

Авторитарний стиль (виховання за типом «Попелюшка»)

Усі рішення приймають батьки.

Дитина в усьому повинна підкорятися волі батьків.

Чітке виконання правил дисципліни й порядку.

Мета батьків — виховання відповідальності, уміння додати труднощі.

Вимагання від дитини в усіх сферах досягати успіху.

Навмисне обмеження свободи.

Наслідки

Дитина всі частіше боїться розчаровувати батьків своїми невдачами й помилками;

виникнення в дитини остраху невдачі;

формування неадекватної самооцінки (заниженої або завищеної);

зміна з віком характеру поводження: може виникнути рабська покірність перед начальством, жорстокість і агресія — щодо більш слабкого.

Гіперопіка

Прагнення батьків усе вирішувати замість дитини.

Перебільшена увага до дитини.

Головне місце в родині — для дитини.

Наслідки

Дитина не привчається до самостійності й відповідальності;

у дитини виникає реакція безініціативності;

постійне очікування невдач і поразок;

підвищується рівень тривожності;

урешті-решт у дитини може виникнути комплекс неповноцінності.

Хаотичний стиль (виховання в родині зі спрогнозованими емоційними реакціями батьків)

Відсутність єдиного підходу до виховання, чітких вимог до дитини.

Постійні зміни в настрої батьків із приводу проблем у дитини й впливу на неї.

Наслідки

Дитина втрачає відчуття стабільності й захисту з боку дорослих;

підвищується рівень тривожності дитини, імпульсивність;

виникає неадекватна самооцінка, агресивність;

дитина усе менше довіряє дорослим, порушує свої обіцянки;

з віком розвивається нестабільність у міжособистісних відносинах.

Демократичний стиль (авторитетний, передбачає співробітництво батьків і дитини)

Батьки розвивають у дитині особисту відповідальність і самостійність.

Дитина бере участь в обговоренні сімейних проблем, прийнятті рішень.

Батьки чуйно ставляться до запитів дитини, поважають її думку.

Виховання чіткої дисципліни й правил поведінки дитини.

Наслідки

У школі дитина має гарний рівень адаптації, не соромиться запитувати про те, що не зрозуміло, комфортно почувається в будь-якому соціумі.

Додаток 2

Анкета для батьків

1.  Чи добре ви знаєте здібності вашої дитини?

ні;  намагаюся дізнатися;  так, знаю.

2.  Чи допомагаєте ви вашій дитині в розв’язанні її особистих проблем?

У дитини немає проблем;  навряд чи;  так.

3.  Що ви можете сказати про темперамент вашої ­дитини?

Нічого;  схожий на мій;  знаю й ураховую його особливості.

4.  Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї ­дитини?

Не маю на це часу;  не завжди;  уважаю, що це важливо.

5.  Чи схвалюєте ви заняття музикою, малюванням, читанням художньої літератури?

Це пуста витрата часу;  не знаю;  схвалюю.

6.  Якщо дитина вчинила погано, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання?

Цього не може бути;  не знаю;  можливо.

7.  Вертаючись із роботи в роздратованому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину?

Так, часто;  не замислювався над цим;  намагаюся контролювати свої емоції.

8.  Чи часто ви подорожуєте (ходите в похід, на екскурсію) зі своєю дитиною?

Любите відпочивати на самоті;  не доводилося;  обов’язково, якщо є така можливість.

9.  Якщо дитина прийшла додому з поганими оцінками, ви відразу починаєте гніватися?

Відразу;  дивлячись за що;  спочатку поговорю з дитиною.

10. Як ви вважаєте, дитина завжди прислухається до вашої думки?

Ні;  іноді;  думаю, моя думка дуже важлива для дитини.