Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Готуємось до батьківських зборів | [ Додати статтю ] |
Батьківські збори № 4. Незмінний вихователь – рідна мова 1. Вiдродження мови – необхідна умова відродження духовності нашого народу. 2. Чарiвний світ казки. 3. Виховні можливостi народних пісень, прислів’їв і приказок. 4. Шляхи підвищення мовної культури батьків. В перiод становлення незалежної Украни особливо актуальним є вiдродження духовностi нашого народу: його iсторiї, традицiй, мови. Батьки повиннi вчити дитину любити рiдну землю, плекати рiдну мову. Найперше це чарiвний свiт казки. «Через казковi образи, — писав В.О.Сухомлинський, в свiдомiсть дiтей входить слово з його найтоншими вiдтiнками ... Пiд впливом почуттiв, що пробуджуються казковими образами, дитина вчиться мислити словами ... П’ять, десять разів дитина може переказувати одну й ту саму казку i щоразу вiдкриває в нiй щось нове. Знайдiть кiлька вiльних хвилин для того, щоб прочитати дитинi казку або послухати, як читає чи розповiдає вона сама. Такий вид роботи розвиває мовлення учня, вчить логiчно i послiдовно викладати думки. Повернiться обличчям i серцем до народної пiснi. Залучення дитини до свiту мови через пiсню має велике педагогiчне значення. Досконалiсть, милозвучнiсть українських пiсень виховує любов до свого народу, рiдної мови, традицiй. Нехай звучить у ваших домiвках народна пiсня, хай сон навiює нiжна колисова… Ще К.Д.Ушинський писав, що прислiв’я тим i хороше, що в ньому майже завжди, незважаючи на те, що воно коротше пташиного носа, є те, що дитинi належить збагнути. Прислiв’я становить маленьку розумову задачу, цiлком посильну дiтям. Вчiть учнiв пояснювати, чому саме так говорить народ. Це розвиває усне мовлення школярiв, умiння зв’язно висловлювати думки. Безпосереднє засвоєння прислів’їв i приказок має велике виховне значення, бо допомагає дитинi подивитися на предмети очима народу та висловитися влучним словом. Радимо батькам заохочувати учнiв до вивчення прислів’їв, записувати їх у спецiальний зошит, органiзовувати сiмейнi змагання на кращого знавця прислiв’їв чи приказок (хто бiльше назве прислiв’їв на певну тему). Загальновiдома психологiчна особливiсть молодших школярiв — здатнiсть до наслiдування, а значить i до виконання дiй за зразком. Зразком у даному випадку виступає мовлення батькiв, тому так важливо дбати про власну мовну культуру. Пам’ятаймо, виконуймо самi i привчаймо дiтей виконувати мудру пораду великого поета i знавця рiдної мови М.Рильського: Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний сад, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садiвник, Достиглий овоч у Грiнченка й Даля… "В руках вихователя слово — такий же могутнiй засiб, як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках живописця, як рiзець i мармур в руках скульптора. Як без скрипки немає музики, без фарби i пензля - живопису, без мармуру й рiзця — скульптури, так без живого, трепетного, хвилюючого слова немає школи, педагогiки. Слово — це ніби той мiсточок, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстернiсть”. Корнієнко С.М., Кодлюк Я.П. | |
Переглядів: 2495 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |