Каталог статей

Бойко Грицько (Григорій) Пилипович

             Бойко Грицько (Григорій) Пилипович народився 5 вересня 1923 року в селі Оленівці на Донеччині в сім’ї службовця, котрий у юності подавав надії як поет – видав у Москві українською мовою збірку „Чайка” і був направлений на навчання до Харкова. Гонорар Пилипові Мусійовичу за його першу й останню книжку заплатили чималою бібліотекою, що її малий

Грицько вивчив напам’ять... І друкувати власні вірші в райгазеті почав ще в середніх класах.

             До військкомату добровольцем пішов прямо з випускного вечора і після короткотривалих курсів став фронтовиком. Усю Велику Вітчизняну був на передовій: лейтенантом-зв’язківцем брав участь у Сталінградській битві, в боях на Курській дузі, у взятті Кенігсберга, зазнав тяжкої контузії.

             По війні – навчання на філфаці Донецького педінституту. Водночас із отриманням диплома видав і першу збірку лірики „Моя Донеччина” та був прийнятий до Спілки письменників.

             У літературу для дітей  ввійшов шахтарською темою, але невдовзі майже повністю віддався гумору. Веселики, скоромовки-спотиканки, загадки, поеми, віршовані казки друкувалися величезними тиражами; його твори входили до читанок, хрестоматій і були відомі в Росії, Вірменії, Польщі, Угорщині, Канаді, Китаї.

             Грицько Пилипович багато перекладав (поезію С.Маршака, С.Михалкова, А.Барто, прозу М.Ковнацької та ін.). Відомий він був і як поет-пісняр. Найбільше, звичайно, написав для дітей. Класикою стали створені ним з А.Філіпенком пісні „На місточку” та „Соловейку, щебечи”, які з дитячим хором записав І.Козловський.

             Помер Грицько Пилипович Бойко в Києві 25 вересня 1978 року.

             Найповніше творчість Г. Бойка представлена в книжках „Ростіть, дубочки” (1960), „Веселинки, вірші, скоромовки”(1965,1995), „Ніс у сметані”(1967), „Про великі вуха” (1969), „Веселинки”(1973), у двотомнику вибраних творів (1983), а також у збірці „Билиці діда Гриця”, виданій „Веселкою” у серії „Українській дитині”2004 року.