Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Готуємось до батьківських зборів | [ Додати статтю ] |
Булінг, або шкільне цькування: налякати поліцією не вдасться, що ж робити?
Із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. Такі дані оприлюднили в Українському інституті дослідження екстремізму. Таке явище, як шкільне цькування однолітків, поширюється по всьому світу, бо насильницька модель поведінки стає дедалі популярнішою. До чого може призвести ігнорування булінгу, як його попередити та чому поліція не завжди може допомогти? Дитячий психолог зі США Брукс Гіббс наводить приклади булінгу, розігруючи діалоги з дітьми: – Ти ідіот! – Це дуже образливо! – Наче мені не плювати! – У тебе будуть проблеми! – Звісно, коротишка… Цькування може тривати, доки жертва булінгу не буде остаточно емоційно розчавлена своїми образниками. Брукс Гіббс наводить приклад поведінки, яка не дає можливості агресору продовжувати цькування. – Ти ідіот! – Вважаєш, що я ідіот? – Так. – Так, іноді я роблю дурниці, це правда. – Ти завжди їх робиш. – Знаю, ти така розумна, тобі пощастило. Ти класна. – Дякую, а ти ні! – Ми це вже з’ясували. Розумієш, моє щастя не залежить від того, вважаєш ти мене крутим чи ні. Я буду щасливим, навіть якщо ти будеш мене ненавидіти. Таким чином психолог пояснює принципи домінантної поведінки, коли образник починає цькування, він отримує задоволення від тієї негативної реакції жертви, якої він очікує: чим більше засмучується і злиться об’єкт цькування, тим більше радіє образник. Тож Брукс Гіббс учить дітей реагувати інакше на булінг, що нівелює в протилежної сторони бажання вдаватись до подальшого цькування. Важлива річ у тому, що ця практика аж ніяк не стосується випадків, в яких булінг переростає у фізичне насильство. Це злочин, зазначає психолог, і тут зовсім інший механізм дії.
Булінг в Україні та світі Булінг (від англійського bullying) – цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет. Це явище все більше поширюється як в Україні, так і в усьому світі. Обумовлене це, зокрема, тим, що набуває популярності насильницька модель поведінки, пояснюють спеціалісти.
«У свідомості деяких громадян насильницька модель поведінки стає найбільш привабливою, бо вона в їхній свідомості найбільш ефективна. Вони бачать, що таким чином досягають результатів політики, рейдери, люди на вулицях», – пояснює директор Українського інституту дослідження екстремізму Олег Зарубінський. Насильство в своєму розвитку проходить такі стадії: дитячий булінг, радикалізація, насильницький екстремізм, тероризм, розповідають в Українському інституті дослідження екстремізму, саме тому зараз чимало міжнародних програм присвячені запобіганню дитячому булінгу.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Україна посідає четверту сходинку серед країн Європи за рівнем проявів агресії підлітків. На першому місці Росія, на другому – Албанія і на третьому – Білорусь, зазначає Олег Зарубінський. У контексті світу Україна, за даними ВООЗ, у 2016 році посіла 7-ме місце за кількістю переслідувачів, 9-те місце за кількістю жертв цькування серед 15-річних, додає він.
«Булінг фактично є зменшеною копією терористичного акту», – наголошує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Крайніми проявами булінгу є формування людиноненависницьких мотивів, додає він. «Спецслужби Сполучених Штатів заявляють, що тих дітей, які влаштовували розстріли в школах, об’єднувало те, що вони були жертвами булінгу», – розповідає Петренко. Чи варто звертатись у поліцію? Шкільні офіцери поліції проводять профілактичні бесіди з школярами 1-11 класів, які включають і протидію булінгу, розповідає начальник відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції міста Києва Сергій Безпальчук.
«Дуже багато агресорів навіть не усвідомлюють, що вони такими є. Вони просто жартують. Напрацьовують собі авторитет, бо їх начебто поважають за те, що вони такі жартівники. А це ж зараз модно: «Камеді клаб», «Ліга сміху», «95-й квартал», – пояснює представник поліції.
Приходять поліцейські і в конкретні класи, де є проблемні ситуації з проявами шкільного булінгу. Проводять з дітьми бесіди і навіть знаходять порозуміння, але весь ефект часто нівелюється тут же вчителями: «Будеш ще так робити, поліцейські прийдуть уже завтра і розмова буде інша!» Лякати дитину поліцейськими не можна, наголошує Сергій Безпальчук, тим більше, що це може спрацювати хіба в 1-2 класах.
«Підлітки ж зараз бачать всілякі відео, для них посперечатися із поліцейським – це вже «справа честі». За принципом: «Я вже такий класний, що заткну його за пояс». Тому так не можна робити. Ми не каральний орган. Поліція приходить з меседжем «Служити і захищати», ми приходимо, щоб допомогти, а не покарати», – зазначає він. Але якщо булінг переростає в насильство, то тут настає відповідальність. Поліцейські під час бесіди розповідають про права людини, пояснюють, які є закони, чому не можна їх порушувати, які наслідки можуть настати. Якщо дитина не досягла 14 років і завдала тілесних ушкоджень іншій дитині, відповідальність покладається на батьків. Практика показує, що є проблема в наступному.
«Батьків притягують до відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою санкція, знаєте яка? 51 гривня! Багато разів у нашій практиці було, коли спілкувалися з батьками з приводу того, що з дитиною треба спілкуватись, відвести до психолога, бо вона б’є дітей, а натомість чуємо: «Ми віддали дитину в школу – займайтесь!» І коли ця дитина завдає іншій шкоди, виписується протокол, в суді виносять санкцію у 51 гривню. Батьки приходять і буквально в обличчя кидають цю сплачену квитанцію. Це з практики», – розповідає Безпальчук.
Попри це, у поліції наголошують, що мають і позитивний досвід роботи з дітьми й батьками і закликають українців вирішувати такі проблеми законним шляхом. «Звернення до поліції викликає увагу, створює резонанс, і діти розуміють, що це так просто не пройде. Немає юридичної відповідальності, але моральна відповідальність існує, тому про це потрібно говорити», – пояснює начальник відділу ювенальної превенції Головного управління Національної поліції в місті Києві Оксана Поплавська. Шляхи протидії булінгу Існує кілька шляхів подолання булінгу, на думку експертів. Головний – це робота з батьками та сім’єю. Якщо в родині існує насильство, то дитина наслідує стиль поведінки, гіперопіка та авторитарний стиль виховання теж впливають на те, що дитина стає або жертвою, або переслідувачем у шкільному булінгу, пояснюють спеціалісти. У сучасних родинах батьки замало уваги приділяють дітям. Відповідно до дослідження, в середньому 12-17 хвилин на день батьки приділяють спілкуванню з дитиною і часто більша частина цього часу – це настанови, зазначає Богдан Петренко.
Важливою складовою є робота та поведінка вчителя. У школі можливо зупинити прояви булінгу, якщо застосовувати правильні методики й знаходити підходи до дітей, переконані експерти. У роботі з жертвами цькування та з переслідувачем мають бути застосовані індивідуальні підходи, звичайно, із залученням психолога.
«Переведення дитини до іншої школи – це крайній випадок. І якщо не здійснити всіх заходів для того, щоб навчити дитину спілкуватися, то вона з цим комплексом жертви перейде в іншу школу, і там знову стане жертвою», – констатує Богдан Петренко. Лише індивідуальними підходами явище булінгу не зупинити, зазначають спеціалісти. Саме групові заняття з класом можуть допомогти запобігти цьому явищу.
«Ми маємо достукатись до дітей, і перш за все до тих, хто не бере участі в булінгу. Якщо вони в своєму класі скажуть переслідувачу, що це не є нормально, не є смішно, що їм не подобається те, що він робить, щоб він припинив це. І в 99% булінг припиняється», – зазначає керівник проекту «Стоп шкільний терор» Юлія Чудновець. Для цього в організації розробили медійну кампанію, яка буде спрямована саме на дітей. Вона запуститься наприкінці січня.
Звісно, робота має вестися на загальнодержавному рівні, зазначають спеціалісти. В Українському інституті дослідження екстремізму презентували дослідження «Стоп шкільний терор», яке має рекомендації щодо змін в законодавстві. На думку експертів-дослідників, в Україні має бути ухвалена Національна програма із протидії булінгу, як в усіх розвинених країнах, і долучитись до її створення мають громадські організації та інституції. | |
| Переглядів: 1407 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |