Каталог статей

Жовтень (Продовження)

– 155 років від дня народження Оскара Фінгала Вайльда (Уайльд; 1854–1900), англійського письменника (ірландського походження), поета-символіста, журналіста, драматурга, прозаїка, який найповніше втілив у своїй

творчості художні принципи англійського естетизму, автора філософського роману „Портрет Доріана Грея”, комедій „Ідеальний чоловік”, „Як важливо бути серйозним”, ліричних казок, автобіографічної поеми „Балада Редінгської тюрми”.

16.10 – 90 років від заснування (1919) Житомирського педагогічного інституту, нині − Житомирський державний університет ім. Івана Франка.

– 100 років від дня народження Всеволода Арутюновича Лазаряна (1909−1978), українського фізика, академіка АН Української РСР, керівника Дніпропетровського відділення Інституту механіки АН УРСР, фахівця в галузі загальної і будівельної механіки, теорії коливань і теорії моделювання,

заслуженого діяча науки Української РСР.

– 80 років від дня народження Вілена Митрофановича Струтинського (1929−1993), українського фізика-теоретика, члена-кореспондента АН УРСР, завідувача відділу Інституту ядерних досліджень НАН України, автора

праць з теорії структури і взаємодії складних атомних ядер. Ці праці привели до зміни класичного уявлення про процес поділу ядер.

17.10 – 195 років від дня народження Якова Федотовича Головацького (1814–1888), українського історика, етнографа, поета і педагога, професора української мови і літератури Львівського університету, одного із засновників і члена „Руської трійці”, співавтора збірника „Русалка Дністрова”, голови та бібліотекаря Віленської археографічної комісії, збирача українських і російських історико-етнографічних та мовознавчих матеріалів, автора „Грамматики руського язика”, праць „О літературноумственном движенії русинов”, „Карпатская Русь”, „Народные песни Галицкой і Угорской Руси”.

19.10 – 20 років від створення (1989) Національної асоціації українознавців (НАУ).

– 1918 − Українська Національна Рада проголосила Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) − Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини й Закарпатської України.

– 130 років від дня народження Миколи Володимировича Порша (1879–1944), українського політичного і державного діяча, вченого-економіста, публіциста, члена Центральної та Малої Рад, посла УНР у Німеччині.

20.10 – 170 років від дня народження Григорія Захаровича Врецьони (1839−1901), українського педагога, громадсько-просвітницького діяча, учителя й управителя двокласної школи у Підгірцях Золочівського повіту, заступника управителя школи вправ при чоловічій учительській семінарії у Львові, активного діяча товариства „Просвіта”, Руського товариства педагогічного, шкільного товариства „Поміч”, видавця і редактора „Шкільної часописі”, автора педагогічних статей „Які учителі, такі і школи”, „Новомодні основи виховання”, „Руська образцева школа”, „Зоня. Безплатна вчителька” (повість) та ін.

20.10 – 155 років від дня народження Жана Артюра Рембо (1854–1891), французького поета-символіста, талант якого відкрив нові обрії у розвитку поетичного мистецтва.

– 150 років від дня народження Джона Дьюї (1859–1952), американського психолога, педагога, філософа, ідеолога педоцентричної теорії і методики навчання, одного з провідних представників прагматизму, професора педагогіки і філософії Чиказького університету і засновника експериментальної новаторської школи-лабораторії при цьому університеті, професора філософії Мічиганського, Міннесотського та Колумбійського університетів, автора книг „Школа і суспільство”, „Школа і дитина”, „Моє

педагогічне кредо”, де ідеї педоцентризму набули оновленого звучання і вираження у поняттях прагматичної філософії, теорія прагматизму була доповнена новим напрямом − інструменталізмом. Ідеї Дьюї справили значний вплив на педагогічну практику і теорію не лише в США, а й

багатьох країнах світу, так новації в українській школі 20-х рр. XX ст. - метод проектів, комплексна система навчання засновувались на педагогіці Дьюї.

21.10 – 225 років тому (1784) було засновано (цісарським декретом) Львівський університет, що наділявся такими ж правами, як і інші університети Австрійської держави. Існує думка, що університет у Львові створено в 1661 р.

– 20 років тому (1989) відбулися збори відновленого Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка (НТШ) у Львові.

22.10 – 115 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (псевд. В. Домонтович, Віктор Бер; 1894–1969), українського письменника, етнографа, вченого, археолога, літературознавця, наукового співробітника і керівника етнографічної комісії Всеукраїнської академії наук (ВУАН),

автора праць з археології, історіософії, етногенезу слов’ян, етнографії українців, зокрема „Сучасний образ світу”, „Походження українського народу”, „Історіософічні етюди”, „Християнство і сучасність”, повістей „Без грунту”, „Доктор Серафікус”, „Болотяна Лукроза”, творів про Г.С.Сковороду, М. В. Гоголя, Т. Г. Шевченка та інших діячів української культури. Життя вченого − безкінечні загадки, у його коротких автобіографіях − одні недомовленості.

24.10 – День Організації Об’єднаних Націй (ООН).

– 225 років від заснування (1784, декретом цісаря Австро-Угорщини) Академічної гімназії у Львові − найстарішої гімназії в Україні. Мовою викладання була латинська (до 1849 р.), згодом − німецька, з 1873 р. − українська. Першим директором-українцем гімназії був Василь Ільницький

(1823−1895). У 1992 р. середню школу № 1 було реорганізовано знову в гімназію.

25.10 150 років від початку (1859) „азбучної війни” у Галичині. Протести спричинені проектом австрійського уряду запровадити латинський правопис для української абетки (у 1861 р. розпорядження було відмінено). Події описані у праці І. Франка „Азбучна війна в Галичині”.

– 70 років від дня народження Василя Тимофійовича Скуратівського (1939−2005), українського вченого, літератора, журналіста, народознавця, автора праць „Берегиня”, „Дідух”, „Український рік”, „Святвечір”, що

стали посібниками з відродження найкращих традицій українського народу й започаткували у школах та вищих навчальних закладах уроки народознавства.

26.10 – 145 років від дня народження Євгена Пилиповича Вотчала (1864–1937), українського фізіолога рослин, академіка АН УРСР, професора Київського політехнічного інституту, основоположника терпентинного виробництва в СРСР, одного з фундаторів Наукового інституту селекції у

Києві, засновника школи українських фізіологів рослин.

– 95 років від дня народження Петра Володимировича Жура (1914−2002), українського письменника, літературознавця, перекладача, громадського діяча, заступника головногоредактора журналу „Звезда”, фахівця з питань взаємозв’язків російської, української і білоруської літератур, життєво- творчого шляху Т. Шевченка, одного із організаторів літературно-мистецьких вечорів та вшанувань пам’яті Т. Шевченка у Ленінграді та Україні, заслуженного працівника культури РРФСР, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, одного з авторів „Шевченківського словника”, автора творів „Дума про огонь”, „Труды и дни Кобзаря”, „Лесин Петербург”, „Третя зустріч” та ін.

27.10 – 90 років від дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), українського історика і педагога, викладача історії у Ля Саль Коледж (Філадельфія, США) та Американському університеті у Вашингтоні, профессора Альбертського університету та одного із засновників

Українських студій при ньому, члена НТШ і Української вільної АН, автора праць з історії України, української політичної думки XIX−XX ст., „Історичних есе” у 2-х т. тощо. З 1940 р. в еміграції.

28.10 – 65 років тому (1944) завершено визволення України від німецько-фашистських загарбників.

– 20 років тому (1989) Верховною Радою УРСР було ухвалено Закон УРСР „Про мови в Українській РСР” − перший в історії УРСР закон про правовий статус і порядок використання української мови та інших мов у республіці.

Закон набув чинності з 1 січня 1990 р.

28.10 – 540 років від дня народження Еразма Роттердамського (1469, ін. 1466−1536), голландського мислителя, вченого-гуманіста, письменника-сатирика, богослова, філософа епохи Відродження, автора творів „Похвала …”, „Презирство світу”, „Домашні бесіди”, „Про свободу волі”. Багато уваги надавав педагогічним питанням, зокрема вихованню у дітей з раннього дитинства моральності й благочестя, критикував зміст і схоластичні методи навчання в школах того часу, був прихильником м’якої дисципліни.

30.10 – 10 років тому (1999) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову „Про створення Державної науково-педагогічної бібліотеки України”, на базі наукової бібліотеки Інституту педагогіки АПН України та Центральної освітянської бібліотеки Міністерства освіти України, що ліквідувалися. Нині − Державна науково-педагогічна бібліотека В.О. Сухомлинського АПН України.