Тема: «Час казки прийшов»
Мета:- узагальнити знання учнів про українські народні казки, створити атмосферу радості, насолоди від творчості, поповнити знання учнів про тематику казок, збагачувати словниковий запас дітей;розвивати читацький інтерес до казок, усне мовлення, логічне мислення,пам'ять, уміння творчо підходити до розв'язання проблеми, уміння аналізувати, акторські здібності;виховувати прагнення до добра і справедливості, інтерес до усної народної творчості.
Обладнання уроку:загадки, виставка книг, ілюстрації казкових героїв, костюми казкових героїв, декорації до казки, маски до казки «Ріпка».
Хід заходу:
I. Організація класу
II. Повідомлення теми та мети заходу
Ведучий: Добрий день, діти! Я знаю, що ви любите читати і слухати казки. Зовсім маленькими ви їх полюбили. Казки – наші великі вчителі, які спочатку виховують, а потім розважають. Вони вчать любити прекрасне, розрізняти добро і зло, радіти за перемогу інших, брати приклад з веселих, добрих, вірних і чесних героїв. І сьогодні ми проведемо подорож по сторінках улюблених казок,зустрінемося з казковими героями.
1-й учень: Казка-це світ, чарівний та незвичний,
Казка-це диво,сповнене краси.
Поринуть у казку-це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
2-й учень: У казці звірі свою мову мають
Дерева розмовляють, мов живі.
Добро і правда завжди зло долають
Тому і люблять казку діти всі.
3-й учень: Хочемо вам розповісти
Що було, де, з ким, коли.
Тому сядьте всі рівненько
Й слухайте всі нас гарненько.
4-й учень: Мабуть, знаєте, у світі є країна
Де живуть Мальвіна й Буратіно,
Є країна де мешкають вільно
Принц Лимон та малий Цибулино.
5-й учень: Ви про країну читали таку,
Де дівча квіточку мало одну,
А з пелюстків аж 7 побажань
Квітка враз виконала всі без вагань.
6-й учень: Наша країна-то є чарівна
Казкарією зветься вона
Казкові герої там дружно живуть
Вони до вас у гості завжди прийдуть.
ІІІ. Бесіда з елементами розповіді.(Вчитель біля виставки казок)
- Казка - давній і мудрий порадник. Це вона дає перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність, справедливість.
Казка народилась у сиву давнину. Дитинство невіддільне від неї. Пригадайте, як ви слухали, і зараз це робите, затамувавши подих, про Курочку Рябу, Котика і Півника, Колобка, хитру Лисичку, обдуреного Вовка.
- Сьогодні ми ще раз перегорнемо сторінки улюблених книжок, зустрінемося з її незвичайними героями. Також, у котрий раз побачимо, як добро перемагає зло. Читаючи казки, ви стаєте добрішими, мудрішими, сильнішими, милосерднішими.
ІV.Основна частина
1. Загадки:
Любі діти, коли йшла,
По дорозі це знайшла.
Це хатинка невеличка,
Ми у казці…. (“Рукавичка”)
Від цієї булави
Змій позбувся голови.
Прагне хлопчик буть хоч трошки
Схожим на …. (“Котигорошка “)
Хто до нас прийшов на свято,
Вередливий та пихатий?
Вередлива то коза
Ми у казці …. (“ Дереза”)
Хто на гусячих крилятах
Прилетів до мами й тата,
Був міцний. Бо їв кулешик.
Це відомий всім …. (“ Телесик”)
На голову глечик лисиця наділа,
Мерщій до річки поспішила,
Скоріше глечика сварити, у річці жартуна втопити.
І не подумала лисиця.
Що і сама може втопиться. (“ Лисиця і глечик”)
Сидить півник на печі.
Їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає.
Мерщій півника хапає.
Біжить котик рятувати,
В лисиці півника забрати. (“ Котик і півник”)
Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не помагав. (“ Колосок”)
2. -А зараз хочеться перевірити, чи добре ви запам’ятали пісні та притчі наших героїв.
– Яку пісеньку співав Колобок?
– Яку пісеньку співала мама-коза, коли поверталася з лісу додому?
– Як гукала свого сина Івасика-Телесика мати?
– Як кликав Півник на допомогу Котика?
– Як просив Івасик-Телесик гусеняток?
– Як відказувала Коза-дереза, коли сиділа в заячій хатці?
V. Пісня «Казочки живуть на світі»
3. Конкурс“Скільки героїв – назвіть”.
– Кого зустрів Колобок у лісі?
– Кого спіймав солом’яний бичок ?
– Скільки тварин тягло ріпку ? (3)
– Кого перелякав Пан Коцький?
– Хто жив у рукавичці?
– Хто вимагав від Кози-дерези покинути зайчикові хатку?
4. Конкурс“ Яка кінцівка у казки?”
– Хто вигнав мишенят Круть і Верть із-за столу?
– Хто вигнав козу-дерезу із зайчикової хатки?
– Хто їв пиріжки у казці “ Колосок”?
– Хто розтанув на сонці у казці “ Солом’яний бичок”?
– Яку винагороду одержало гусеня у казці “ Івасик-Телесик”?
VI. Інсценізація казки « Ріпка» на новий лад
Ведучий:
Не часто в нашій Україні
Бува, щоб ріпку хтось садив...
Але було... В одній хатині
Дідусь Панас з сім “єю жив.
Раз навесні, коли берізки
Пухкі сережки одягли,
Коли дрібні зелені бризки
Так рясно на гілля лягли,
Дід порався в своїм садочку,
Доріжки чистив, тин ладнав,
Скопав землицю на горбочку,
Що посадити тут – не знав.
І раптом вибігла Ганнуся,
Набрати думала води...
Підбігла, лащиться:”Дідусю,
Ти мені ріпку посади!”
І посадив...
Ходив щоранку поливати,
Глядів, щоб півник не стоптав.
Бур’ян зривав, щоб їй зростати,
Ретельно ріпку доглядав.
А українські землі – диво!
За труд відплачують як слід.
І ріпка виросла красива,
„Хороша ріпка!” – каже дід.
Блищить на сонці чепурненька,
Як мед, не скласти їй ціни,
Тугенька, жовта, величенька.
А висоти!
А ширини!
Дід довго нею милувався,
І знав, що він досяг мети.
Хоч шкодував, і хоч вагався,
Та все ж сказав:”Пора тягти!”
На другий день зібрався зранку,
Неначе десь на свято йшов,
Надів сорочку-вишиванку,
До ріпки стиха підійшов.
До неї чемно привітався,
Примірявся і так, і сяк.
Але ж... як тільки не старався,
А витягти не міг ніяк.
Дід:
Гей, жінко, нумо вийди з хати,
Покинь всі справи хоч на мить.
Біжи мені допомагати,
Бо ріпка глибоко сидить.
Баба:
Ти кликав, діду?
Я хутенько,
Усе покинула й біжу.
Ця ріпка й справді величенька,
Давай тобі допоможу.
Ведучий:
Бабця - за діда, дід – за ріпку,
Разом щосили потягли..
Вона ж сидить в землиці кріпко –
Так витягти і не змогли.
Баба:
Онучко, чуєш? Йди скоренько!
Де ти там граєшься? Давай!
Засіла ріпка глибоченько,
Її тягти допомагай!
Ведучий:
Дівча – за бабцю,
Та – за діда,
А дід – за ріпку,
Й потягли...
Не подає красуня й виду.
Так витягти і не змогли.
Онучка:
Мухтаре!
Біжи сюди, собачко!
Чіпляйсь за мене,
В ряд ставай!
Разом і витягнем, побачиш.
Ти тільки нам допомагай.
Ведучий:
Мухтар – за внучку,
Та – за бабу,
Бабуня діда обійма,
Той тягне...
Та виходить слабо,
І успіху ніяк нема.
Мухтар:
Гей, кицько, глянь, усі при ділі.
Не гай часу, сюди біжи!
Що розляглася в тому зіллі?
Ти краще нам допоможи.
Ведучий:
Киця - за собачку,
Той за онучку зачепивсь,
Вона – за бабу, та – за діда,
А дід за ріпку ухопивсь.
Дід тягне обома руками,
Командує:”Тягніть! Тягніть!”
Сам сперся обома ногами..
А ріпка смирненько сидить!
Лоби в усіх уже намокли,
Сміється сонечко згори,
А мишеня блиснуло оком
І хвацько вилізло з нори.
Миша:
Без мене тут не буде діла,
Це знає навіть дід Панас.
Буває, що великій силі
Бракує трішечки підчас.
Киця:
Ти краще, мишко, не хвалися.
Підходь хутчіш, за хвіст бери,
Гарненько ніжками зіприся,
Повітря в груди набери...
Ведучий:
І тянуть всі:
Мишка – за кицю,
Кицюня – хвостик у Мухтара,
Мухтар – онуччину спідницю,
А та – бабуні фартуха.
Бабуня держить чоловіка,
Піт виступає на чолі,
Дід тягне ріпку, цупить, смика.
І.... ріпку витягли з землі!
Коріннячко у жовтій глині,
Така блискуча і гладка.. !
Всі впали і лежать на спині,
Проте ніхто не наріка.
Сусіди вибігли із хати,
Ото вже галасу було!...
Дідусь усіх став пригощати,
Наїлося усе село!
Вчитель: От і настав час нам прощатися.
1учень:
Казка — це велике диво —
В ній добро перемагає.
Все кінчається щасливо
І про це людина знає.
2учень:
Казка вчить, як в світі жити,
Що робити, що казати,
Як потрібно поступити,
Щоб велику мудрість мати.
3 учень:
Ну, а хто казки читає —
Мудрість добре розуміє.
Він в житті перемагає,
Бо знайти свій шлях уміє.
Вчитель:. Дорогі діти! Я вам дуже вдячна за любов до рідної мови, за уважне читання казок, за те, що ви любите і шануєте рідне слово. Бажаю вам подальших успіхів у навчанні.
|
