Каталог статей

Чи безпечно 3D

3D-формат кінозображення увірвався в наше життя нестримно, перевернувши колишнє уявлення глядача кінотеатру про форму подачі і сприйняття творінь кінематографу. Дехто з прогресивних громадян вже навіть поспішив зробити висновки про те, що цифрове 3D-кино - це серйозний виклик і навіть загроза існуванню кінотеатрів в класичному форматі і кіноплівковому виробництву в цілому.

Адже технологія 3D-зображення куди прогресивніше ефекту від її перегляду, куди реалістичніше, ніж при класичному плівковому кінематографі. 3D-формат припускає об'ємне зображення, яке виходить завдяки перегляду кінострічки в спеціальних поляризованих окулярах з двостороннім дзеркальним напиленням. Частота зміни кадрів при перегляді кіно 3D-формата в два рази вище, ніж при звичайному перегляді, тобто замість 24 кадрів в секунду глядачеві подається 48 кадрів в секунду. Кінопроектор оснащений особливим фільтром який по черзі подає кадри для обох очей.

Проте перший захват від 3D-технологій поступово став захмарюватися численними скаргами кінолюбителів на дискомфорт і навіть нездужання після перегляду кінострічки в 3D-форматі.

Оксана, 32 роки. Уперше я познайомилася з 3D-кінозображенням нещодавно, коли з сім'єю відпочивала в Ізраїлі. Сеанс тривав хвилин 30, не більше. У спеціальних поляризованих окулярах не дуже затишно себе почувала. Кілька разів знімала їх і просто дивилася на екран.

Матвій 9 років. У нас відкрився новий кінозал в одному з кінотеатрів, де можна подивитися кіно в 3D-форматі. Якість, звичайно, відмінна, але у мене ніс втомився, окуляри важкуваті.

Любов Олексіївна, 48 років. Зацікавилася я цією новинкою, ну 3D-форматом кіно. Пішли з чоловіком випробувати це диво на собі. Спочатку ніби нічого. Дивувалися, захоплювалися. Але у мене потім і очі боліли, і голова.

Олена, 26 років. На 3D-кіно більше не піду. У мене після нього голова сильно боліла. Краще дивитимуся кінострічки в звичному форматі. Мені для повного враження достатньо великого екрану.

І такими відгуками вже повняться віртуальні форуми кіноманів. Та і просто поспілкувавшись зі знайомими про свої враження від 3D-кінематографа, кожен виявить пару-трійку розчарованих в новинці кіноіндустрії.

Услід за скаргами глядачів з'являються виправдувальні пояснення феномену 3D-недомогання від тих, що прокатують. Останні, безумовно, усі звинувачення заперечують і заявляють про надуманість і перебільшеність подібних скарг, про те, що, мовляв, не носять вони масового характеру, а лише є одиничними випадками. Крім того, ті ж ті, що прокатують поспішили зробити винними в просочуванні подібного негативу, компрометуючого 3D-киноиндустрию, виробників кіноплівки, що бажають нібито таким чином продовжити життя вмираючої галузі, на зміну якої вже нестримно прийшли цифрові технології. Ситуацію в даному випадку можуть допомогти прояснити лікарі. І коментарі із цього приводу з боку докторів вже є. Останні визнають можливість негативного впливу 3D-кінозображення на організм людини.Зв'язують доктори цей негатив з реакцією мозку на об'ємне зображення. Адже 3D-формат припускає поєднання за допомогою зорового апарату двох плоских картинок в одну об'ємну, а це у свою чергу веде до додаткового навантаження на мозок і зір.

У якості побічних реакцій на перегляд кіно в 3D-очках лікарі констатують можливість головного болю, проблем із зором і нудоти. Групами ризику в цьому випадку є гіпертоніки, люди з порушеним кровообігом головного мозку епілептики, люди, що носять окуляри в звичайному житті. У гіпертоніків після перегляду фільму в 3D-окулярах може підвищитися тиск, у людей, що носять звичайні окуляри, в результаті подвійного спотворення зображення може розболітися голова, а у епілептиків - навіть початися напад. Так що ж робити обивателеві, простому глядачеві? Вибирати сумнівне для здоров'я, але прогресивне 3D або безпечніше і в комфорті дивитися кіноновинки на звичному великому екрані? Ті ж доктори доки сходяться в одному: говорити про однозначну шкоду для здоров'я перегляду кінострічок в 3D-окулярах некоректно, якщо фільм знятий і демонструється з дотриманням усієї технології подібного прокату. Тобто кінострічка в 3D-форматі має бути правильно знята, а також, що важливо, правильно показана на якісній апаратурі. Ті ж 3D-окуляри повинні зберігатися в спеціальних футлярах і оброблятися спеціальним розчином після кожного перегляду. Якщо порушується хоч одна з приведених вище умов, то у глядачів дійсно можливе погіршення самопочуття.

Але навіть якщо фільм знятий і демонструється якісно, то його все одно не рекомендується дивитися представникам вищеописаних груп ризику. Здоровому ж глядачеві дивитися стереокіно можна не частіше 2-3 раз на тиждень. Тобто у випадку з 3D, як і в будь-якому іншому захопленні, слід знати міру. Приємного і нешкідливого 3D-перегляду!

http://digest.subscribe.ru/