Каталог статей

Чи давати здачу?

На майданчику була свідком ситуації: хлопчик років п’яти вдарив іншого. Коли кривдник пішов, до сина, який плакав, підійшла мама і почала казати: «Чому не дав йому ляпаса? Чому стояв і плакав? Треба було вдарити сильніше!» Спочатку я думала, що вона жартує. Але вона дійсно вчила сина давати здачу. Але чи можна вчити дитину давати здачу, коли її б’ють?

Вероніка Баранова

Відповідає психолог Тетяна Дорофєєва

Те, як ми захищаємося від агресії, направленої на нас, закладається в сім’ї. Ще у вісім-дев’ять місяців дитина, вивчаючи очі мами, тата, може зробити боляче - спочатку випадково, потім з цікавості - і спостерігати за нашою реакцією. Батькам слід казати дитині, що це боляче і неприємно, відображати свої емоції на обличчі, показувати, як можна захиститися (відхилитися), щоб ніхто не постраждав.

Дуже важливу роль в цьому питанні грають формування меж поведінки дитини і дорослого, їх взаємоповага і приклад реакції батьків на агресивні дії оточуючих.

Головне, щоб наші слова і справи не розходилися. І навіть якщо ми послідовно пояснюємо, що в критичній ситуації завжди можна домовитися, а самі цього не дотримуємося, у дітей взагалі не закріплюється навиків вирішення таких проблем і протистояння їм.

Якщо ж дитина боїться складнощів, не вміє домовитися з «супротивником» (а в п’ять років цьому вже можна навчити!), то треба знаходити в ній самій сильні якості, щоб укріплювати її впевненість в собі. У цьому розумінні слід вчити «давати здачу», тобто давати відсіч і дотримуватися межі, нікого не кривдити. Проте перш за все необхідно вчити домовлятися і шукати компроміси.

http://amvon.orthodoxy.ru/