Каталог статей

Чи треба видаляти дитині гланди?

Багато батьків упевнені, що вирізати гланди - остання справа, тому що без них дитина буде застуджуватися ще частіше. Так це чи ні?

Звинувачуєте імунітет

Гланди потрібні нам для того, щоб нейтралізувати інфекцію, що потрапила в організм з їжею, водою або повітрям. Це перший сторожовий пост імунної системи. Але якщо організм ослаблений, а бактерій в рот потрапило багато, мигдалини не справляються зі своєю роботою, запалюються, червоніють, набухають і починається ангіна - гострий тонзиліт, як говорять лікарі.

Ангіна - це завжди показник того, що імунна система дитини ослаблена. Тому що всі, трапляється, п'ють холодну воду, але не всі після цього хворіють. Всі іноді замерзають, і стрептококи, і стафілококи у всіх знаходяться в роті, але не всі при цьому хворіють на ангіну. І в усіх мигдалини поцятковані лакуною, та не у всіх у цих лакунах виникають гнійні пробки. Так що лікування ангіни - це не тільки ліквідація місцевого осередку запалення в горлі, це в першу чергу зміцнення імунітету.

Але іноді захворювання гостро почалося і приймає млявий, затяжний перебіг. Ангіну начебто і вилікували, немає високої температури і страшного болю в горлі немає, але через деякий час після хвороби дитина знову починає «покашлювати», вечорами температура піднімається до 37,1-37,3 °. І триває такий стан тижнями, при цьому в мигдалинах проглядають білі цяточки - пробки. Тобто виникає той самий хронічний тонзиліт, який, якщо його запустити, і може призвести до операції на гландах.

Ліки наших бабусь

Лікувати хронічний тонзиліт треба обов'язково і як можна швидше, не покладаючись на те, що він жити не заважає і коли-небудь сам пройде. Починайте з «бабусиних рецептів». Вони ефективні, доступні та діти таке лікування добре переносять.

● Три рази на день після прийому їжі треба полоскати горло. Настоєм ромашки (1 ст. ложка на склянку окропу, настояти, остудити, профільтрувати через марлю) або настоєм плодів шипшини та горобини (по 1 ч. ложці ягід заварити у склянці окропу, настояти й відфільтрувати). Найменші можуть полоскати звичайним теплим чаєм. Чай теж дезінфікує.

● Три рази на день за півгодини до їжі давайте дитині по десертній ложці меду. Мед не варто відразу ж запивати водою, треба потримати його 1-2 хвилини в роті, повільно розсмоктуючи.

● Якщо малюк може посмоктати скибочку лимона без цукру, запропонуйте йому такі ліки. Восени хворий хронічним тонзилітом повинен з'їдати щодня по склянці ягід - обліпихи, брусниці, журавлини або смородини. Взимку більше їсти апельсинів і мандаринів, пити чай з лимоном.

● Підключайте ароматерапію. Наприклад, лимон можна обдати окропом і залишити у кімнаті дитини, тоді він буде дихати цілющим ароматом. А можна обдати окропом часточку часнику і подихати цим запахом через рот три-п'ять хвилин. Такі вологі інгаляції з часником досить проводити раз на день.

● Якщо немає алергії на «зірочку», візьміть бальзам сірником і киньте в заварний чайник з гарячою водою. Ефірні олії евкаліпта, м'яти, гвоздики, кориці, які входять до складу цього бальзаму, надають протимікробну, противірусну та протизапальну дію, гармонізують роботу імунної системи. Пар треба вдихати ротом протягом 1-3 хвилин. Однієї такої процедури в день достатньо, а весь курс лікування - п'ять-сім процедур.

● Крім місцевого лікування, спрямованого на зняття запалення в глотці, треба обов'язково укріпити імунітет дитини. Підсильте його харчування овочами і фруктами, особливо корисні капуста цвітна та білоголова, морква, часник, зелена і ріпчаста цибуля, ягоди, цитрусові, абрикоси, яблука. А ось вуглеводи - шоколад, цукерки, борошняні вироби, а також молоко і яйця краще поки обмежити.

● Постежте за сном - дитина повинна обов'язково висипатися!

● Більше гуляйте, робіть разом зарядку, займайтеся фізкультурою.

Останнє слово науки

Але «бабусиних коштів» часто буває недостатньо, для того щоб впоратися з хронічним тонзилітом, доводиться ходити на процедури до поліклініки. Наприклад, дуже ефективне промивання лакун мигдалин. Лікар спеціальним шприцом під тиском вводить в лакуни-ямки антисептичні речовини, вимиває гнійні пробки. А після промивання змащує мигдалини 2%-ним розчином йоду або ляпісу.

Широко застосовуються фізичні методи лікування хронічного тонзиліту: мікрохвильова терапія, ультрафіолетове опромінення, рубіновий лазер, електричне поле УВЧ, лікування ультразвуком з біологічно активними речовинами. Який з методів амбулаторного лікування підійде вашій дитині, вирішить лікуючий лікар.

Вихід один - скальпель

І тим не менше, незважаючи на наявність консервативних методів лікування, іноді лікар вважає, що гланди треба видалити. Справа в тому, що інфекція з мигдалин з током крові поширюється по всьому організму. А мигдалини пов'язані з 97 органами, і такими важливими, як серце, нирки, печінка. Хронічний тонзиліт може викликати захворювання серцево-судинної системи, бронхолегеневої, сечовидільної. Відомо несприятливий вплив хронічного вогнища інфекції в мигдалинах на згортальну систему крові, на ендокринні та обмінні процеси, на роботу кори надниркових залоз, на виникнення алергічних станів - бронхіальної астми, мікробної екземи - і колагенових хвороб, таких як ревматизм, склеродермія, червоний вовчак. Не кажучи вже про захворювання середнього вуха - отит, який може викликати зниження слуху. І хоча побоювання батьків, що дитина після видалення гланд все одно буде часто застуджуватися, не позбавлені підстав, лікар, зіставивши «тяжкість положення», вибирає те, що необхідне саме вашій дитині.

Ознаки, які можуть змусити лікаря розглянути питання про операцію:

● частий головний біль;

● блідість шкіри;

● порушення апетиту;

● швидка перевтома і зниження працездатності: дитина уникає ігор з однолітками, стає млявою, примхливою;

● шийні лімфатичні вузли постійно збільшені, відчувається хворобливість при їх промацуванні;

● неприємні відчуття в області серця, болю у суглобах;

● гнильний запах з рота.

І знову імунітет

Післяопераційний період не менш відповідальний для батьків, ніж операція для лікаря. Дуже важливо чітко виконувати всі призначення.

● До повернення дитини з лікарні треба приготувати чисту постільну білизну, провітрити кімнату, приглушити яскраве світло.

● Щоб запобігти набряку гортані, на область рани рекомендується класти міхур з льодом або холодною водою, особливо в тих випадках, коли батьки взяли дитину додому після амбулаторної операції - часткового видалення мигдалин.

● Вранці та ввечері хворому треба міряти температуру і показники термометра записувати.

● Навіть якщо малюкові не приписаний постільний режим, він постійно має перебувати під контролем дорослих. Придивляйтеся до його вигляду та поведінки в перші дні після операції: чи немає якихось ускладнень від дії наркозу.

● Два тижні після операції на горлі не можна пити і їсти гаряче. Обмежте також ті продукти, які вимагають інтенсивного жування, смажені і гострі страви. Не можна допустити кровотечі.

● Уникайте також фізичної напруги, перебування на сонці, не дозволяйте дитині приймати гарячі ванни - тільки теплий душ. І обов'язково треба спати вдень - сон відновлює імунітет, треба допомогти організму справитися зі стресом, отриманим в результаті операції.

Період відновлення займе місяць. Коли одужання після операції залишиться позаду, приступайте до загартування. У дитини в роті, звичайно, залишився бар'єр для інфекцій - так зване піднебінне кільце Пирогова, але якщо й гланди його не рятували, то й це кільце не врятує, раз імунітет буде знижений. Найпростіший шлях його зміцнити - досхочу спати, багато гуляти, багато рухатися і загартовуватися.

Важливо

Які діти схильні до хронічного тонзиліту:

● ті, хто був позбавлений грудного вигодовування;

● перенесли рахіт і туберкульозну інтоксикацію;

● мають каріозні зуби;

● хворіли ексудативним діатезом;

● мають збільшені аденоїди, викривлення носової перегородки, запалення носових пазух;

● ті, у кого є спадкова схильність до хвороб носоглотки;

● часто хворіють ОРЗ, які перенесли ангіну, кір, скарлатину.

Марина Матвєєва

http://www.aif.ru/