Каталог статей

Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання [ Додати статтю ]

Чому діти такі агресивні?

ЧОМУ ДІТИ ТАКІ АГРЕСИВНІ?

 

У шкільній рекреації поряд із гардеробом б'ються двоє першо­класників. Б'ються серйозно, не заради розваги, а для того, щоб заподіяти одне одному біль. Ви хапаєте за піджак переможця, який вже встиг видерти чималий жмут волосся у переможеного, і тут помічаєте, що він на цілу голову вище від свого супротив­ника.

Як же тобі не соромно бити слабкого? питаєте ви обу­рено.

Переможець зі сльозами в голосі, але гордо підвівши голо­ву, пояснює, що супротивник почав першим, причому вдарив маленьку сестричку переможця, отже він просто зобов'язаний був вступитися за честь дами.

Тепер ви в душі погоджуєтеся з мужнім лицарем і переводити свій гнів на іншого забіяку:

Як же тобі не соромно бити дівчинку, та ще й маленьку?!

Я їй говорив не лізь, а вона мені обличчя подряпала, ну я її і відштовхнув.

Насправді, якщо ви поговорите з кривдником дівчинки щиро, то дізнаєтеся, що вчора його побили ногами троє другокласни­ків і з тих пір він постійно ходить «у бойовій готовності», і коли дівчинка замахала руками у нього перед обличчям та випадково зачепила, він ударив її перш, ніж встиг подумати, просто тому, що весь день готувався відповісти ударом на удар.

Виходить, у всьому винна банда другокласників? Але позна­йомтеся з особистими справами всіх трьох, і ви дізнаєтеся, що вони з неблагополучних сімей, і можна припустити, що стусани і ляпаси — це заходи батьківського виховання, до яких вони звикли, і вони б'ють інших, щоб почуватися сильними. А якщо при цьому вони зазнають труднощів із навчанням і їм постійно дістається через погані оцінки, то вони самі цілими днями ходять у бойовій готовності і, самі того не розуміючи, використовують будь-який привід для того, щоб зняти нервове навантаження.

Отже, чому діти б'ються?


Тому що:

      вони перелякані, і їм здається, що вони повинні «кігтями й зубами» захищати своє життя;

      вони не знають, як вийти з гідністю з важкої ситуації;

      вони почуваються безпорадними і бачать є диний спосіб до­вести собі та іншим, що вони на щось здатні, — за допомогою фізичної сили;

      вони припускають, що на них не звернуть уваги, поки вони силою не примусять слухати себе;

      вони хочуть помститися за приниження, якого зазнали (при­чому не обов'язково кривдникові).

Чому діти дражняться, мучать, кривдять одне одного? Усе тому ж.

У результаті 99 % шкільних конфліктів є наслідком непоро­зумінь. Дітям насправді нічого ділити. Проте вони приносять до школи агресію, яку накопичили в сім'ї або в дитячому садку (де їм зовсім маленькими довелося перебувати у важкій соціальній ситуації і де вони, швидше за все, навчилися самостверджуватися та захищати себе кулаками).

Вони просто не знають, що можна розв'язати конфлікт і при цьому залишитися друзями, якщо дотримувати елементарної стриманості та ввічливості і не намагатися «перемогти у конфлік­ті за будь-яку ціну». Але, з іншого боку, вони й не зобов'язані цього знати. Це завдання дорослих — пояснити та навчити цього дитину.

Категорія: Різні аспекти цього питання | Додав: Natali (04.07.2011) | Автор: Первушина О.В.
Переглядів: 2591 | Рейтинг: 4.6/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!