Каталог статей

Деякі поради щодо спілкування і виховання гіперактивної дитини

1.     Якщо дитина проявляє садиські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин, в неї є проблеми емоційного і психічного плану. В такому випадку треба звертатись до дитячого психотерапевта.

2.     Якщо дитина гіперактивна, треба консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.

3.     Якщо дитина запальна і войовита, переконайтесь, чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої дитини треба бути уважним, роз’яснювати їй наслідки її поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки з іншими людьми.

4.     Якщо дитина не вміє стимулювати гнів, необхідно залучати її до активного слухання, щоб вона привчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудність і нервовість.

5.     Із змісту телепередач виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості.

6.     Ні в якому разі не застосовувати фізичне покарання.

7.     Роз’єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбивою метою.

8.     Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.

9.     Не дозволяти такій дитині сидіти без діла. Спрямовувати її енергію на щось корисне.

10.           Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це все допоможе запобігти агресивності

1.     Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивай та не показуй свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2.     Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3.     Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

4.     Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодити.

5.     Використовуйте слова – речення, які будуть сприяти становленню контракту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6.     В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим, і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своїй діяльності.

7.     Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8.     Звертайтеся за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

Упорядник: В.М. Гусак, методист лабораторії позакласної та позашкільної виховної роботи ОІППО

http://www.zippo.net.ua/