Каталог статей

Катеринівський пришкільний табір
з денним перебуванням «Веселка»

Учасники заходу – вихованці І -ІІ загону

Вихователь – Циба Я. С.

2013 – 2014 н. р.

Сценарій закриття пришкільного табору «Веселка»
Розважальна програма «Поєднав нас «Дивограй».

Ведуча1: Доброго дня всім, вчителям однокласникам і школярам!
Ведуча 2: Сьогодні свято – закриття нашого табору «Веселка».
Ведуча 1: І якось аж сумно на душі стає. Три тижні ми провели у таборі. Багато нового і цікавого дізналися, багато де побували, здружилися, практично поріднилися!
Ведуча 2: Але ми не сумуємо, правда ж? Ажде попереду нас чекають ще два місяці теплого літа, сповнені нових пригод і відкриттів.
Ведуча1: Табір став важливим не лише для дітей, а й для їх батьків, які ходять на роботу і не завжди мають змогу проводити день зі своїми дітьми, тому влітку вихованням дітей часто займаються бабусі, які і вареничків наварять, і пиріжечків напечуть.
Ведуча 2: Давайте ж послухаємо, що вони, наші бабусі, знають про наш табір.

(Музика. Заходять переодягнені бабусі)

Баба1(Семенівна): Доброго здоров ячка, Микитівно!
Баба 2: (Микитівна): І тобі не хворать, Семенівно.
Баба1: Що новенького?
Баба2: Та осьо табір наш сьогодні вже закривається, ото весело нам тепер буде…
Баба1: Це точно, хароша штука табір – дитинуз утра привів – і додому собі свої справи робити, а там і накормлять і доглянуть, і новому навчать. Та й чула я, що добре нашим дітям там жилося. Я за цим уважно слідкувала. Навіть законспектірувала. Ось послухайте, що получилося…
Баба 1: В перший День табір вони відкривали,
Склалась традиція в них вже така.
Літечко й сонце до них завітали
Зелена галявина і річка стрімка

Баба 2:… Вони танцювали, пісень там співали,
В конкурсах участь брали…
Одним словом – відпочивали!
От старший загін. Трохи там підкачав…
В конкурсах – стісняються…

Баба 1: Та нічо! Буває! Валейбол їх призвав!
Баба 2: В день другий потроху всі руки свої замарали…
Баба 1: То творчості день був там крейдою на асфальті вони малювали.
Баба 2: Там явно пікассо відпочиває…
Баба 1: Та, нервно курить у вуглу!
Баба 2: Україна єдина, і нас ніхто не роз єднає!
Баба 2: В день третій, вони мабуть на стадіоні щось саджали!
Ну й не дивно – день захисту довкілля відмічали.
Баба 1: Як це, що вже города організували?!
Баба 2: Там на полі волейбольному, прямо – перекопали, переорали, то мабуть вже й картоплю повкидали.
Баба 1: А що не посходила ще?!
Баба 2: Та не бачила, може жук колорадський поїв…
Баба 1: Четвертого ж дня всі до автобуса посідали і «умотали»
А потім, як приїхали, дивлюся на стадіоні палатку розкладали,
Потім до неї позалізали, може поле хвутбольне охороняли?
Баба 2: Та то ти не так поняла! То школярі наші День туризму відзначали.
До центру туризму завітали, там і бігали й стрибали і лазили і на тарзанці літали, а потім в палатці собі відпочивали, заморилися трохи, мабуть… Буває
Баба 1: а на п ятий день, дивлюся, молодший загін до автобусу посадили і кудись знов «уколесілі». А старші дівчата по околицях ганяють і мачок потихеньку собирають…
Баба 2: Семеновна! Що ти несеш? То в наших школярів у таборі до Дня Святої трійці готувалися. Молодші до лісу подалися. А старші – дівки вже, що казати, віночків собі гарних вирішили понаплітати, зеленими травами табір свій заквітчали, а потім усе це пофотографували! А мачок – то ж для віночків, воно ж красівеє так…
Ведуча 1: То що, діти, давайте пригадаємо, чи справді так все було
Ведуча 2: Спеціально на такий випадок ми підготували відеоматеріал для наших бабусь, давайте їм усе покажемо.

(Відеоролік )

Баба1: Гарно, гарно, та то ж не все! Ви нас не запутуйте, по порядку давайте. Де ми там зупинилися? Ага! Шостого дня в школі всі позасідали, і довго не вибігали, думаю, чи на уроки їх знов позганяли?!
Баба2: Та то ти не так поняла! То в таборі Дружби день діти відзначали,
Гадали, вичисляли, що воно таке є Дружба. Старші – навіть конституцію дружби розглядали! Отак! Тож за цілий день знаєш якими дружними стали!
Баба 1: А це харашо! Так от, я й кажу! На сьомий день, кажуть діти, адресу всі свою точну називали, в яких це цілях цікаво, інформацію таку з них витягали?!
Баба 2: Та не витягали, а навчали, от Микитівна, вам би в прокуратурі працювати, всі у вас в чомусь підозрюються. Сьомого дня Школа безпеки життя у таборі працювала, як уникнути пожежі діточок навчали, куди телефонувати, що казати, а для цього потрібно дітям свою точну адресу знати!
Баба1: ААА! Пойнятно! От восьмого дня, точно вже знаю, день юних талантів справляли! Не знаю що там точно було, але співали так що в мене аж у вухах порозкладало, чую вас тепер, Семенівно, отлічно!
Баба2: Це добре, що добре чуєте, бо ж дев ятого дня у таборі день здоров я організували, про здоровий спосіб життя розповідали. А десятого дня – День бантика відзначали!
Баба 1: А я то думаю – всі з ленточками бігають: і діти і вчительки поначіпляли. Але ж гарно як, я й сама думала собі причепити, як думаєш гарно буде?!
Баба 2: Гарно, Микитівно, ви ж знаєте, подлеце всьо к лицу!
Ведуча 1: Знову бабусі наші всього нарозповідали,давайте ж і ми подивимося, як у ці дні ми з вами відпочивали!
Ведуча 2: О! Віка, ти вже теж віршами говориш, день творчості гарно вплинув на тебе! Дивимося!

(Відеоролік)

Баба 2: То що там у тебе по списку, Микитівно, далі. Ще лишилося щось цікавеньке?
Баба 1: Так ще трохи є… От дивлюся, на одинадцятий день, мабуть День народження чийсь приливали, бо , бачу з цвітками до школи усі почимчикували, а після сніданку, дивлюся до парку повибігали на качелях гойдалися, ганяли, мабуть так потомилися що в траві й полягали.
Баба 2 : Та то ти знову не так поняла! То наші діти у таборі День квітів святкували. Гарні букети вони підбирали, а потім в знак пошани до могили загиблих воїнів ці квіти поклали. Отак от, які діти в нас!
Баба1: А от на дванадцятий день, мабуть з цирку до табору клоуни приїжджали, бо чула, так сміялися, що аж за животи держались…
Баба 2: Семенівно, це точно. Цирк уїхав а клоун остався! То ж у таборі День сміху організували. Діти цілий день веселилися, шуткували й пустували. Мабуть особливо весело було вихователям….
Баба1: Ага, на третій то тиждень табору, кому ж не весело…
Баба1: А от вчора, тринадцятого дня, діти в таборі якісь підозрілі стали – привітно вітаються, двері одне одному відчиняють, хлопці дівчаток вперед пропускають, навіть зі мною привіталися…
Баба2: Та то вчора в таборі День Ввічливості відзначали, а тому, більш уважними і прихильними одне до одного стали. Семенівно, та й наші школярі завжди з усіма вітаються, і з вами також. Це ви вже щось рзбалувані стали…
Баба1: Та, казала ж тобі, що вуха трохи порозкладало, краще чути стала тепер, то раніше мабуть трохи недочувала. Слухай, Микитівно, щось казали, що табір на чотирнадцять днів розрахований, а в мене лише тринадцять розписано… Це ж виходить, що вони там цілий день з дітями нічого не робили?!!
Баба2: Ой, Семенівно, вам аби причепитися до чогось. Чотирнадцятий день – це ж сходні! То що ж вони мусять робити, як вони всі гуртом наші з тобою розмови вислуховують.
Ведуча 1: Давайте ж подивимося, які пригоди на нас чекали далі.

(Відео)

Баба1: От і добре, відпочили гарно, оздоровилися. Ой, а я ото забула спитати. А цікаво ж, все-таки, а куди вони ото майже кожного дня на автобусі школьному їздили ?
Баба2: Та, казав внучок, що на екскурсії. Що були і в музеї краєзнавчому, і в музеї літальної академії…
Баба1: Та не літальної, а льотної.
Баба2: Ага, точно,Взльотної! І в кінологіческом центрі були…
Баба1: Що, кіно дивилися?
Баба2: Та не, внук казав, що там собак дресирують. А ще в театрі ляльковому були, і музеї Ельворті, і в лісі сосновому, і навіть на руднику нашому, отак!
Баба1: А ще я чула, що і втой…Дрендропарк возили…
Баба2: Возили, і на качелях безплатно катали.
Баба1: Оце да, оце я понімаю отдих… Слухай, я тут подумала, може й нам з тобою на наступний рік до табору записатися.
Баба2: А що, хороша йдея!
Ведуча2: і справді життя в таборі було цікавим. Особливо запам’яталися усім наші екскурсії. Давайте згадаємо.

(відеоролик)

Баба1: Ой, семенівно, щось ми засиділися, в мене ж там борщ вариться…
Баба2: Та й мені вже треба йти, бо серіал скоро начнеться…
Баба1: Ну, пока, до вечора, ввечері до мене, в карти дограємо. Ото гра, ато придумали – День бантика, день квітів…
Баба2: Ага, Григорівна теж казала прийде, то ми їй ще десятки повішаємо!

(бабусі виходять)

Ведуча2: Давайте гучними оплесками подякуємо нашим бабусям за цікаву інформацію.

Ведуча1: Ми хочемо подякувати нашим вихователям за цікаві і веселі дні у таборі. За турботу, розуміння і терплячість. Дякуємо вам сердешно!

Ведуча2: А ще ми хочемо подякувати нашим кухарям за смачні сніданки і обіди, а також нашим техпрацівникам за охайні і чисті кімнати.
Ведуча1: А нам також прийшла пора прощатися.
Ведуча2: Прощатися з насим веселим табірним життям…
Ведуча1: Але наступного літа наш табір знову відчинить двері для бадьорих і усміхнених дітей…
Ведуча2: А головне, літо в самому розпалі! Ми бажаємо всім гарно відпочити на канікулах, набратися здоров я і натхнення…
Ведуча1: Та з новими силами розпочати новий навчальний рік. Дякуємо за увагу.
Ведуча 2: До зустрічі!