Свято першого дзвоника
На шкільному подвір’ї шикуються учні 2—4 класів. Звучать пісні про школу. Подвір’я прикрашене квітами, повітряними кульками, різноколірними прапорцями, журавликами, виготовленими учнями школи.
- Увага! Увага! У нашій рідній школі розпочинається велике і радісне свято — День Знань! На святкову лінійку вишикувались учні 2—4 класів. Привітаймо їх оплесками!
Вчитель. День Знань — це особливе свято! Це зустріч з друзями і вчителями, радість від спілкування, знайомство з новими навчальними предметами, пізнання невідомого і цікавого. Перший дзвоник — це завжди хвилююча подія, особливо для наймолодших учнів — першокласників, адже маленькі сьогодні вперше переступлять поріг незвичайної і дивної країни, де будуть навчатися протягом багатьох років, зростатимуть і мужнітимуть. торуватимуть власні шляхи, щоб творити свою Державу. Ведучий: Шановні друзі, всі присутні,
Батьки сьогоднішні й майбутні!
Дорогі діти, вчителі,
З найкращим святом на землі
Хочу усіх вас привітати,
Слова потрібні підібрати,
Щоб кожен раптом це відчув,
Щоб свято це він не забув.
Щоб ворухнулось щось в душі
В усіх, хто чує ці вірші.
Бо хоч уже і час пробіг,
Та кожен з нас забуть не зміг,
Як сам колись, мов ці малята,
Спішив на перше шкільне свято.
І хоч пройшло чимало літ,
Та не зітреться дивний слід...
І ось у вересня погожу днину
Ти вже ведеш свою дитину
З шкільним начинням у портфелі
До тої світлої оселі,
Що стане їм, як рідна хата,
І вчитель буде – друга мати,
Що довгі роки в ранній час
Буде чекати на всіх вас.
Навчить читати і писати,
І дасть усе, що може дати.
Радість зустрічі, сміх і розмови,
Скільки спогадів буде у вас …
До навчання дзвінок кличе знову.
За знанням вирушати вже час.
Шановні друзі! Сьогодні для всіх нас свято – Свято Знань! І, як кожного разу, біля шкільного порогу зібралися не тільки вчителі та учні, а і гості, і жителі села. А зібралися тому, щоб зустріти в школі тих дітей, що роблять свій перший крок у клас.
Щоб подивитися на тих, хто зараз несміливо тулиться до маминої руки та, збиваючись, розказує віршики, а через 15-20 років буде працювати і керувати, будувати і творити.
Пройде час, і саме від них залежатиме наше життя і благополуччя. Тому нам усім разом: школі, батькам, всім оточуючим треба прикласти максимум зусиль, щоб виховати їх, вивчити, радіти за них і за себе. Вони - наша надія. Це наші сьогоднішні першокласники.
Учень
Закінчилось літо веселковим цвітом
І кудись у вирій попливло від нас.
Зажовтіла осінь над чарівним світом
І дітей скликає в рідну школу, в клас.
Учениця
Бо пора навчатися, з літечком прощатися,
Всім до книжки з зошитом повертатись час.
Закликає вересень за науку братися
І веселим дзвоником всіх збирає нас.
Дівчинка: З кожним новим роком школа молодіє,
Бо приходять діти знову в перший клас,
І радіє сонце, і живе надія.
І щасливі зорі дивляться на нас.
Світле свято, чудове свято
Закликає до книжки нас,
Щоб училися всі завзято
Й розумнішали повсякчас.
В добрий час, у легку годину
Йдіть сміливо в Країну Знань!
Вся шкільна дорога родино,
В рідну школу йди без вагань!
Ведучий: На шкільну лінійку першокласників заводять найрідніші люди – їх мами й тата.
Лунай же, музико,
Настав врочистий час!
Увага всі!
Йде на лінійку перший клас!
(Першокласники та батьки заходять на лінійку, обходячи коло )
Лунає музика
Ведуча:
Нехай же буде , свято в нас на славу
Шикуймось! Струнко! Лине Гімн Держави!
Лінійка, присвячена Святу Знань оголошується відкритою
Здрастуй, школо, дитяча країно,
Тут вчимося, мужнієм, ростем.
Ти до всіх нас і добра, й гостинна,
За знаннями сюди ми ідем!
І веде нас знайома стежина,
Найрідніша стежинка з усіх.
В школі вчиться і дружить дитина,
Тут лунає і пісня, і сміх.
Здрастуй, школо! Я скучив за літо
За уроками, класом своїм.
І за сонцем, що в вікна відкриті
Гріє променем нас золотим.
Здрастуй, школо! Чекають уроки
І веселі перерви на нас.
Ми до знань робим впевнено кроки,
Переходимо з класу у клас.
Світлий вересень знову скликає
У чудовий і радісний час.
Школа двері для нас відчиняє
І запрошує в затишний клас.
Найсвітліша дорога в світі —
Це дорога до знань, до школи.
Пам’ятайте це, любі діти,
Не забудьте цього ніколи.
Ведуча. До слова запрошується директор школи.
Виступ директора школи.
До слова запрошуємо учнів 4 класу.
Випускник
Ми привели собі на зміну
Маленьких учнів — перший клас!
Учіться, любі, на «відмінно»,
Ростіть, мужнійте, в добрий час!
А ми останній рік ідемо,
До цієї школи топчемо стежки.
І теж мужніємо й ростемо,
І в школу йдемо залюбки.
Випускниця
Ми тут навчилися дружити,
Пізнали, де добро і зло.
У школі ми вчимося жити.
І всім нам дуже повезло,
Що в нас такі хороші люди —
Найкращі в світі вчителі!
І вам тут, діти, добре буде.
Це краще місце на Землі!
Ведучий
Слово ми надаємо малечі,
Тим, хто прийшов у перший клас,
Їх небагато сьогодні, до речі,
Бо прийшов їм навчатися час.
Ведуча
Зараз слово ми їм надаємо,
Бо вони хочуть щось нам сказати.
Потім в класи усіх поведемо,
Світ науки і праці долати!
Виходять першокласники.
Першокласники
1. Всі навчатися йдемо —
Ми не білоручки.
В гарних ранцях несемо
Олівці і ручки.
2. Буду палички писати
А ще рахувати.
І читати, й малювати,
Щоб розумним стати!
3. Ще в портфелик я поклав
Їжачка малого
І конструктор «Леґо» взяв,
Й песика рудого.
4. З ними гратися люблю,
Нащо ж їм скучати?
Я ж погано не роблю —
Буду їм читати!
5. Я дві ляльки узяла:
Віру і Марійку:
Як без них я йти могла
В школу на лінійку?
6. Ранець свій я сам складав:
Зошит і букварик,
Фарби й олівці узяв.
Я ж уже школярик!
7. Я й машинку ще узяв —
Іноді погратись...
Важко з іграшками враз
Якось розлучатись.
8. Ай-ай-ай! Не сором вам
Іграшки носити?
В школі треба школярам
Всім уроки вчити!
9. А ви м’ячики, ляльки
І машини — в ранці!
Йти навчатись залюбки
Треба дітям вранці!
10. В ранець треба лиш книжки
Й зошити складати,
А не різні там ляльки
І машинки пхати!
11. Треба бути школярем
Мудрим неодмінно.
І навчатись треба нам
Тільки на «відмінно»!
12. В школу йдемо з юних літ,
Щоб знання здобути.
Пізнавати білий світ
І розумним бути.
13. Перед нами всі стежки,
Всі шляхи відкриті.
І по них ми залюбки
Попрямуєм, діти!
14. Школа — це країна мрій,
Радості дзвінкої.
Тільки ти напитись вмій
Знань води живої.
15. А тому — трудись щодня,
Дух гартуй і волю.
В світ іди не навмання —
Створюй власну долю!
16. Побажайте нам тепла,
Щастя, сили й світла,
Щоб любов між нас була
Й дружба щоб розквітла.
17. У свою сім’ю прийміть
Наших першоклашок.
Все про школу розкажіть
Й захищайте часом!
18. Хоч сьогодні перший раз
Ми прийшли до школи,
Але щиро любим вас
Й все, що є довкола!
19. Полюбили школу ми,
Обіцяєм вчитись!
Бути гарними дітьми
Й з усіма здружитись!
Випускниця
З усмішкою згадую той час
Й не забуду у житті ніколи,
Як мене маленьку в перший клас
Тато й мама привели до школи.
Я так само, як і ці малі,
Зайчика у ранець пакувала.
Школа — краще місце на Землі,
Тільки я тоді про це не знала.
Вчитель. А зараз четвертокласники вручать маленьким першокласникам найпершу їхню книжку — Буквар. І нехай світлою буде їхня дорога до знань. Учіться, любі діти, бо знання — це світло! І пам’ятайте, що все в житті починається з малого: з маленької зернини — колосок, із жолудя — могутній дуб ростиме. Тому старайтеся, бо все має свій початок і закінчення, лише час не можна повернути, тому бережіть час і намагайтеся вчитися і вчитися. У добрий час!
Випускники вручають книжки і подарунки першокласникам. Лине весела музика.
Ведучий
Школа радісно учнів стрічає:
Все найкраще — завжди для дітей!
Срібний дзвоник нехай пролунає
Для батьків, вчителів і дітей.
Ведуча
Бо сьогодні початок навчання.
Нас чекають нові відкриття.
І уроки, й перерви, й змагання:
Дні у школі — це наше життя!
Ведучий
Срібний дзвоник над краєм співає,
В синім небі лунає для нас.
Всіх дітей він до школи скликає
На навчання! У добрий нам час!
Учень
Сьогодні чудове і радісне свято —
День Знань. Перший дзвоник лунає!
Дітей в кожній школі зібралось багато
І всіх Україна вітає!
Учениця
Ми сядем за парти науки вивчати,
Учитись терпляче й сумлінно.
І будемо впевнено всі крокувати
По рідних стежках України.
Учень
Дорогами праці, звитяги і слави,
Що предки в борні здобували.
Дорогами честі, традицій держави,
Що люди віками кували.
Учениця
Доріг на Землі для людей є багато.
Є різні у світі дороги.
Але найсвітліша у будень і в свято
Веде до шкільного порога.
Учень
І йдемо усі ми, любов’ю зігріті,
Щоб все, що почато батьками,
Не тільки примножити і завершити,
Й пройти ще своїми шляхами.
Учениця
Щоб рідна і мила моя Україна
Міцнішала і процвітала.
Між інших держав, щоб моя Батьківщина
У світі найкращою стала!
А сьогодні в нас свято, у кожного квіти,
Бо ж на свято всі з квітами завжди ідуть.
Вчителям нашим рідним даруймо їх, діти,
Бо вони своє серце для нас віддають!
(Діти дарують квіти ).
Ведучий
Настане зараз довгожданна мить,
З якої почнемо своє навчання.
Покличе дзвоник, срібно продзвенить —
І ми підемо в класи без вагання.
Ведуча
Дзвени, мій дзвонику! І весело співай!
Щасливо, срібно, радісно, дитинно!
І про уроки всім нам сповіщай,
У добрий час, моя шкільна родино!
Право першого дзвоника надається учням школи (називає ім’я і прізвище учнів). (Випускник і першокласниця обходять із дзвоником всю лінійку.).
Право першими зайти до школи мають першокласники і майбутні випускники.
Лунає дзвоник. Учні заходять у школу і йдуть до своїх класів
|
