Каталог статей

Десять кроків назустріч дитині

За формою педагогічна праця – це встановлення взаємодії і спілкування вчителя з учнями, в процесі якого вирішується навчально-виховні завдання школи. Ефективність цієї роботи залежить від того, наскільки значний і дійовий вплив педагога на засвоєння школярами знань і соціальних норм поведінки в суспільстві.  Стиль взаємодії і спілкування вчителя з класом безпосередньо впливає як на результативність навчальної праці, так і на її процесуальні особливості – полегшує чи утруднює виконання спільних завдань, надає певного емоційного забарвлення роботі, яка стає не тільки необхідною, а й приємною, бажаною чи, навпаки, вимушеною, обтяжною.

    Передумовою успішної взаємодії вчителя з учнями у навчально-виховному процесі є встановлення між ними позитивного, взаємно доброзичливого психологічного контакту.

      Вміння досягти його визначає придатність учителя до педагогічної діяльності. Психологічний контакт забезпечує узгоджену взаємодію, взаєморозуміння та емоційно-позитивні відносини педагога з вихованцями, підвищує ефективність спільної праці і знижує витрати на неї психологічних зусиль.

   Заслуговують на увагу психологічні особливості ставлення до класовода учнів першого і другого класів. Вони завжди сприймають його позитивно, майже незалежно від якостей особистості. Це пояснюється тим, що діти – слухняні, старанні, довірливі до всього , що йде від найавторитетнішої людини – вчителя.  Учні постійно шукають контакту з ним, доказів її прихильності й уваги до них. Йдеться активний процес формування особистості на основі довір’я і наслідування. Якщо стиль поведінки вчителя спокійний, врівноважений, доброзичливий, груповий портрет класу такий же. Отже особиста поведінка педагога впливає на формування стереотипів поведінки дітей молодшого шкільного віку, тому необхідно, щоб сформовані ним стереотипи були соціально цінні, відповідали вимогам етики й естетики поведінки.

     У багатьох дітей відносини з класоводом асоціюються зі взаєминами з матір’ю. Тому для учнів дуже важливо доказати любов педагога до них і класу в цілому. На другому місці – якості вчителя , пов’язані з майстерним викладанням предметів.  Дитяча безпосередність реагування, висока вразливість та образність сприймання змісту уроку,  готовність негайно вдумуватися у завдання , вимагають від учителя психічної лабільності, частої зміни прийомів роботи, емоційності. Характеризуючи особливості викладання навчального матеріалу, молодші школярі оперують такими визначеннями:»зрозуміло пояснює; вміє ставити цікаві запитання; докладно розповідає про те, чого немає в книжці; диктує красиві вправи». Третьокласники відзначають також організаційні здібності педагога : його вміння керувати класом, підтримувати дисципліну, створювати проблемні ситуації. Далі третьокласники звертають увагу на вміння вчителя розуміти психічний стан і поведінку, вчинки дітей, що на їхню думку, сприяє правильному взаєморозумінню. Вони особливо чутливі до справедливості , вважаючи її обов’язковою рисою вчителя, від якої  нерідко залежить його авторитет серед учнів. Діти переконані, що вона має виявлятись в оцінюванні знань вихованців, у взаєминах учителя з ними: «він повинен до всіх у класі ставитися однаково». У спілкуванні з ними у класовода природно диференціюється його ставлення до кожного. Тому вчитель зобов’язаний постійно контролювати свої відносини з вихованцями, всіляко уникаючи розподілу на «улюбленці» і «нелюбимі». Щоб діти не відчували цього, йому варто в ході уроку практикувати різні прийоми розподілу своєї уваги між школярами. Спостереження й опитування переконують, що їм приємно коли вчитель звертається до них, називаючи ім’я, а не прізвище, спиняється біля парти, кладе руку на плече, посміхається. Для них – це свідчення його приязні, що підсилює психологічний контакт.

         Варто підкреслити, що поєднання вчителем доброти з строгістю і вимогливістю учні вважають позитивною і потрібною якістю. Їхні висловлювання на цю тему точні і свідчать про вміння загалом правильно оцінювати особисті якості педагогів: «у міру сувора; вимоглива, але справедлива; строгий, але добрий». Якщо ж ці якості поєднуються з замкненістю, душевною холодністю і нервовою дратівливістю, школярі вважають учителя жорстокою людиною.

         Навпаки завжди врівноважений, спокійний, з добрим настроєм і гумором учитель незмінно приваблює учнів до себе. Його емоційність створює ту доброзичливу атмосферу в класі, яка сприяє підвищенню психічного тонусу школярів, активізує процеси сприймання, уваги і запам’ятовування, поліпшує мислення, закріплює інтерес і активність до навчання, заохочує до школи.

         Вчителі нашої школи розробили проект «Десять кроків назустріч дитині»

         Основними положеннями його є:

1.     Педагогіка співпраці, співтворчості учителя з учнями.

2.     Національна свідомість, чітка громадянська позиція, патріотичні почуття.

3.     Боротьба за здоров’я дитини.

4.     Гігієна навчання, відпочинку.

5.     Спорт!

6.     Якість навчання.

7.     Ситуація успіху.

8.     Комфортні умови.

9.     Виконання старих і впровадження нових життєво творчих позицій.

10.                       Організація відпочинку.

Учні початкових класів часто на уроках та позакласних заходах подорожують у країну Добряндію. Щоб потрапити до цієї країни вони склали свої правила, яких завжди вчаться дотримуватись.

1.     Ми – друзі, однокласники, колектив, однодумці.

2.     У нас ніхто нікого не ображає.

3.     Поважаємо думку кожного.

4.     Любимо і бережемо природу.

5.     Ми добрі, щирі, милосерді.

6.     Навчання  - це наша головна праця.

7.     Любимо спостерігати, досліджувати мріяти.

8.     Ми веселі і дотепні.

9.     Любимо свій рідний край.

10.                       Поважаємо і бережемо свій рід.

11.                       Багато читаємо.

12.                       Любимо трудитися.

13.                       Вивчаємо рідну мову.

14.                       Вчимося правильно поводитись в довкіллі.

15.                       Не ображаємо менших, слухаємо старших.

Наші школярі склали павутинку добрих справ. Туди записують, що доброго зробили протягом тижня, вивчають прислів’я про доброту, добирають слава про друга, наприклад:

              Д – добрий

              Р – радісний

              У – уважний

              Г – гарний

              М – мудрий…

Уроки в початкових класах розпочинаються емоційними хвилинками, хвилинками-добринками, містять фізкультхвилинки доброти. На уроках проводяться вправи, наприклад:

Вправа – гра «Мух краще ловити на мед»

Мета: показати, що підхід з позиції сили не завжди є найефективнішим засобом спілкування та спонукання людей до зміни поведінки.

         Розділитися на пари, стати обличчям один до одного, одному члену пари затиснути руку в кулак і тримати його перед напарником. Завдання: якомога швидше розтулити кулак партнера за 10 секунд.

         Вчитель: Чи всім удалося розтулити кулак? В який спосіб? Хто це зробив не з силою, а чемно попросивши?

Вправа «П’ять добрих слів»

Мета: навчити визнавати право іншого на самовираження, говорити приємні слова, роблячи людину щасливою.

         На роздані аркуші покласти свою долоню і обвести. Акуратно обірвати по контуру, що вийшла красива долонька. На долоньці написати своє ім’я. Розділитись на групи за принципом: 1, 2, 3, 4, 5.

         У своїх групах – колах дати товаришу справа свою долоньку і хай він напише одне добре слово, що характеризує вашого товариша. І так передавати далі, доки долонька не опиниться у вас.

Вчитель: Чи приємно було читати написане про вас?

Релаксаційна вправа «Квітка доброти»

Мета: дати можливість учасникам відпочити, розслабитися, відчути себе добрими, щасливими, розвивати уяву.

         А зараз закрийте очі і уявіть, що у вас у руках знаходиться чарівна квітка – Квітка Доброти. Ваші руки відчують незвичайне тепло, квітка зігріває вас, ваше тіло, вашу душу. Ви протягуєте руку і розглядаєте Квітку Доброти. Уявіть собі якого вона кольору. Можливо, вона має запах. А можливо ви чуєте приємну музику, яка лине від Квітки. Подумки зберіть усю доброту від Квітки Доброти й помістіть у своєму серці. Ви відчуєте, як доброта входить у вас, як зігріває вашу душу, несе радість. Я хочу, щоб сьогодні і надалі ви відчували допомогу Квітки Доброти. І коли у вас неприємності, або погано на душі, можна собі допомогти, тим , що ми робимо зараз: уявити в руках Квітку Доброти і подумки помістити її в своєму серці.

З досвіду роботи вчителів початкових класів Конельської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів Жашківського району

http://oipopp.ed-sp.net/