Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель батькам » Сімейне виховання | [ Додати статтю ] |
Дитина ввечері не хоче лягати спати. Що робити? Відправити нащадка в ліжко і, головне, домогтися, щоб він одразу заснув, — місія дуже складна і делікатна. Найчастіше проблема врегульовується сама собою приблизно у 5— 6 років, коли, стомившись за день, дитина засинає сама, несподівано, до того ж необов'язково у своєму ліжку, а в будь-якому місці, де сон застигне її. Але до цього скільки нервів і конфліктів! На думку психологів, небажання дитини йти спати пояснюється дуже простими причинами. Вже з раннього віку вона розуміє, що, коли її укладають у ліжко, життя в домі триває. Вона відчуває себе ізольованою від родини. В цей же час з'являються різні неприємності: страшні сни, страх самітності і темряви. Не дуже-то легко самому справитися з нічними жахами. Батьки повинні розуміти, що, залишаючи дитину саму з нічними страхами, вимагають занадто багато від її психіки і від її здатності до самостійності. Якою б нісенітницею не здавалися вам дитячі страхи, вони реальні. Обов'язково поговоріть про них з дитиною. Якщо вона боїться темряви, залишіть у її кімнаті включеним слабке світло, не зачиняйте щільно двері і дозвольте їй спати в оточенні улюблених м'яких іграшок. Дотримуйтеся своєрідного ритуалу відходу малюка до сну: ванна, піжама... у точному і незмінному порядку. Дитина заспокоюється від повсякденних звичних дій. Вона вже знає точний час, коли їй треба лягати, тому не готує ніяких неприємних сюрпризів. Вона готова до того, що зараз вона йде чистити зуби, потім — туалет, а потім уже в ліжко. Ніколи не вкладайте дитину поспіхом. Виділіть час, який вам знадобиться, щоб посидіти з малюком, розповісти йому казку. Якщо, вкладаючи дитину, ви будете квапитися, вона зрозуміє, що ви хочете скоріше звільнитися від неї. Але і не перестарайтеся, оскільки дитина буде за будь-яку ціну намагатися зробити цей ритуал якнайдовшим. Тримайтеся твердо і немовби випадково інформуйте малюка про ваші дії «після», попереджаючи його: «Я прочитаю тобі ще одну історію, і все». Даремно розраховувати на розсудливість дитини, задаючи їй питання: «Ти не думаєш, що зараз уже час іти спати?». У відповідь ви почуєте: «Я ще не хочу». Треба чітко визначити годину, впродовж якої треба починати вкладатися, і намагайтеся не порушувати режиму. Виняток можна зробити хіба що на родинні свята або на початку канікул. Можна відступити від правил напередодні вихідних, але при цьому треба пояснити, що це лише тому, що завтра не треба рано вставати. Якщо дитина дивиться по телевізору все підряд У країнах, де розважальні телевізійні програми не відрізняються особливою вимогливістю, а інформаційні блоки несуть занадто жорстоку картину реальності, безліч катастроф, кримінальних подій і документальних кадрів, які травмують психіку, батьки і вчителі давно зрозуміли, що одними наріканнями не обійдешся. Ця позиція припускає не тільки суспільний вплив на телебачення, але навіть бойкоти певних каналів. Батьки не соромляться звертатися до вчителів за рекомендаціями з приводу взаємин: дитина і телевізор. Вчителі і батьки намагаються підвищити статус читання. Ті й інші допомагають дитині зрозуміти, яким чином телебачення може маніпулювати особистістю й розмивати у свідомості людини такі цінності, як терпимість і доброта, що, у свою чергу, традиційно виховуються вдома і в школі. За матеріалами "Сучасної енциклопедії виховання" | |
Переглядів: 1300 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |