Каталог статей

Недоречність

Краса природи нас дивує.

Зозуля інколи кукує.

А бджілка діточок годує.

Із квіточок медок готує.

Гурт лебедів чомусь позує.

Та  злий орел з  неба полює.

Цей захід сонця все чарує.

Тихенько вітер десь мандрує.

Спокій щастям  тут торгує.

Хто хоче задарма купує.

Життя прекрасне хазяйнує.

Зелень росте, плоди дарує.

Повітря ніжне всіх годує.

А соловей душу лікує.

Красу почути пропонує.

Велике небо гіпнозує.

Просторами, навіть шокує.

Літати вабить, інтригує.

Дощ благодійний подарує.

Життя цим самим порятує.

Та громовицею здивує.

І райдугою похитує.

У серці радість спровокує.

Настрій підвищить і долю спрямує.

Ось сонце знов все контролює.

Що.  як, до чого, все цінує.

Життя для радощів готує.

Не любить якщо хто сумує.

Свій  час непотребом марнує.

Та благодать цю ігнорує.

На жаль жадоба все плюндрує.

Природу нищить, світ руйнує.

Пекло впровадити готує.

Хто ж пельку їй ту замурує.

28.09.10  В. Назаренко