Каталог статей

Про   голодомор

Зло велику владу має.

Горе по світу гуляє.

Біда  в очі заглядає.

Що ще жахливіше буває.

Як мати дитину свою пожирає.

Людську особистість при цьому втрачає.

Такою ціною ось жити бажає.

Ці факти історія наша тримає.

Україна голодомор свій відмічає.

Та правду всю не відкриває.

На стороні винних шукає.

Своє ж злодійство покриває.

Дійсні причини не називає.

І винною себе не вважає.

Виконавця назвати поки не бажає.

Як до такого дійшла, вроді знає.

Ганьбу свою в цьому на жаль не вбачає.

По правді жити не бажає.

Тому і курс свій не міняє.

Народ свій нищить, зневажає.

Кінця і краю цьому не має.

І краху свого не помічає.

На жаль це факт, таке ось має.

Сама себе нищить, пощади не знає.

Бо розуму свого не має.

Випендрюватись тільки скрізь полюбляє.

Де ділись розум, совість,  честь не знає.

Без них майбутнього не має.

15.10.08.  В. Назаренко.